Туренко, Віталій ЕдуардовичВіталій ЕдуардовичТуренко0000-0002-1922-3496Ярмоліцька, Наталія ВікторівнаНаталія ВікторівнаЯрмоліцька2025-08-292025-08-292021Turenko V. E., Yarmolitska N. V. Specificity and features of the development of aesthetics in the Ukrainian soviet philosophy in the 50–60s of the XX century Українські культурологічні студії. 2021. № 1 (8). С. 24-28.УДК 1(091)(477)https://doi.org/10.17721/UCS.2021.1(8).05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7405The article highlights the specificity of research in the field of aesthetics in the context of the development of Soviet philosophy in Ukraine in the 50-60s. XX century. There are three main vectors of scientific work: ideological works, original aesthetic developments and historical and aesthetic research. It is revealed that ideological aesthetic works were based on the concept of "positive aesthetics" by A. Lunacharsky, which contributed to the development of the concept of socialist realism, nationality of art by Ukrainian Soviet thinkers, as well as criticism of Western aesthetics and the approval of "Soviet aesthetics". It is shown that, unlike specifically ideological works, the original aesthetic developments were aimed not at substantiating certain provisions of Marxist-Leninist philosophy, but, as far as possible, creating new concepts and ideas in this branch of philosophical knowledge. It was revealed that in the context of historical and aesthetic research, in contrast to Russian researchers, Ukrainian scientists focused mainly on the development of the national tradition. It is proved that during the period under study, aesthetic problems, along with logic, methodology of science, philosophical problems of natural science, were one of the leading in Soviet Ukraine, thereby being one of its centers throughout the Soviet Union.Висвітлено специфіку досліджень у галузі естетики в контексті розвитку радянської філософії в Україні 50–60-х рр. ХХ ст. Виділено три основні вектори наукових робіт: суто ідеологічні праці, оригінальні естетичні розробки й історико-естетичні дослідження. Розкрито, що ідеологічні естетичні праці в основі своїй мали концепцію "позитивної естетики" А. Луначарського, що сприяла розробці українськими радянськими мислителями поняття соціалістичного реалізму, народності мистецтва, а також обґрунтовувала критику західної естетики та затвердження "радянської естетики". Показано, що, на відміну від конкретно ідеологічних робіт, оригінальні естетичні розробки ставили за мету не обґрунтування тих чи інших положень марксистсько-ленінської філософії, а, наскільки це було можливим, створення нових концепцій та ідей у цій галузі філософського знання. Виявлено, що в контексті історикоестетичних досліджень, на відміну від російських дослідників, українські вчені акцентували увагу переважно на розвитку вітчизняної традиції. Доведено, що в досліджуваний період естетична проблематика поряд з логікою, методологією науки, філософськими проблемами природознавства була однією із провідних у радянській Україні, тим самим роблячи Україну одним із центрів її дослідження у всьому Радянському Союзі.enSoviet philosophyhistory of Ukrainian philosophyUkrainian aestheticsaesthetics in Soviet UkraineKyiv UniversityInstitute of Philosophy of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSRLviv-Kharkov aesthetic schoolрадянська філософіяісторія української філософіїукраїнська естетикаестетика в радянській УкраїніКиївський університетІнститут філософії АН УРСРльвівсько-харківська естетична школаСтаття