Микола Погорецький2025-12-082025-12-082025Погорецький М. А. Забезпечення прав людини в цифровому доказуванні як умова реалізації принципу верховенства права та постановлення справедливого вироку. Право України. 2025. № 9. С. 60-74.УДК 343.13:343.98:342.7:004(477)10.33498/louu-2025-09-060https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/8754Стаття присвячена комплексному аналізу забезпечення прав людини в цифровому доказуванні як ключової умови реалізації принципу верховенства права та постановлення справедливого вироку. У дослідженні підкреслюється, що цифрове доказування, як новий феномен доказового права, формує основу сучасного правосуддя, у якому технологічні можливості мають поєднуватися з непорушними процесуальними гарантіями людини. Розкрито поняття, ознаки та правову природу цифрового доказу, визначено його місце у структурі кримінального процесуального доказування та взаємозв’язок із принципами законності, пропорційності, змагальності сторін і справедливості. Особливу увагу приділено забезпеченню прав особи на приватність, захист персональних даних і ефективний судовий контроль при збиранні, перевірці та оцінці цифрових доказів. Доведено, що якість цифрового доказування визначає реальність гарантій верховенства права, оскільки саме дотримання процесуальної форми, автентичності та цілісності електронних даних забезпечує справедливий вирок і довіру до правосуддя. У роботі проаналізовано міжнародно-правові стандарти, які формують аксіологічне підґрунтя цифрового доказування: стандарти Берклійського протоколу з цифрових розслідувань відкритих джерел, настанови Європейської мережі інститутів судової експертизи (ENFSI) щодо належної практики цифрової криміналістики, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецеденти Європейського суду з прав людини (Big Brother Watch and Others v. the UK, Roman Zakharov v. Russia, Glukhin v. Russia). Показано, що ці документи утворюють міжнародну модель забезпечення балансу між ефективністю правосуддя та дотриманням прав людини в цифровому середовищі. Здійснено критичний аналіз чинного Кримінального процесуального кодексу України в аспекті регламентації цифрових доказів, виокремлено прогалини в процесуальній формі, пов’язані з відсутністю законодавчої дефініції “цифрового доказу” та механізмів фіксації ланцюга збереження даних. Запропоновано напрями вдосконалення кримінального проце суального законодавства, спрямовані на посилення процесуальних гарантій і забезпечення реального судового контролю за втручанням у цифрову приватність. Обґрунтовано, що цифрове доказування має розвиватися як етична, правова й технологічна система, у якій пріоритетом є захист прав людини, дотримання верховенства права та забезпечення справедливого судового розгляду.The article provides a comprehensive analysis of ensuring human rights in digital evidence as a key condition for the implementation of the rule of law and the delivery of a fair verdict. The study emphasizes that digital evidence, as a new phenomenon of evidence law, forms the foundation of modern justice, in which technological capabilities must be combined with inviolable procedural guarantees of the individual. The article clarifies the concept, features, and legal nature of digital evidence, determines its place within the structure of criminal evidentiary proceedings, and examines its relationship with the principles of legality, proportionality, adversarial proceedings, and fairness. Particular attention is paid to safeguarding the right to privacy, personal data protection, and effective judicial control during the collection, verification, and assessment of digital evidence. It is demonstrated that the quality of digital evidence determines the real effectiveness of the guarantees of the rule of law, as adherence to procedural form, authenticity, and integrity of electronic data ensures both a fair verdict and public confidence in the justice system. The article analyzes international legal standards that constitute the axiological foundation of digital evidence: the standards of the Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations, the guidelines of the European Network of Forensic Science Institutes (ENFSI) on proper practice in digital forensics, the provisions of the European Convention on Human Rights, and the case law of the European Court of Human Rights (Big Brother Watch and Others v. the UK, Roman Zakharov v. Russia, Glukhin v. Russia). These documents are shown to form an international model for balancing the effectiveness of justice with the protection of human rights in the digital environment. A critical analysis is conducted of the current Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the regulation of digital evidence, identifying gaps in procedural form related to the absence of a legislative definition of “digital evidence” and mechanisms for documenting the chain of custody of electronic data. The article proposes directions for improving criminal procedure legislation aimed at strengthening procedural safeguards and ensuring effective judicial control over state interference in digital privacy. It is substantiated that digital evidence must develop as an ethical, legal, and technological system in which the protection of human rights, adherence to the rule of law, and the guarantee of a fair trial are absolute priorities.ukцифрове доказуванняправа людиниверховенство правасправедливий судцифрова криміналістикадоказове праводосудове розслідуванняЄСПЛENFSIdigital evidencehuman rightsrule of lawfair trialdigital forensicsevidentiary lawpre-trial investigationchain of custodyECHRENFSIСтаття