Слободенюк, Тимур ОлеговичТимур ОлеговичСлободенюкКлименко, Наталія Григорівна2026-02-262026-02-262026-02-23Слободенюк Т. О. Удосконалення публічно-сервісної діяльності держави в контексті європейського досвіду для України : дис. ... доктора філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2025. 268 с.УДК 351.86:004:343.32/.34](477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10996Слободенюк Т.О. Удосконалення публічно-сервісної діяльності держави в контексті європейського досвіду для України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 281 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано напрями удосконалення публічно-сервісної діяльності держави в контексті європейського досвіду для України щодо надання публічних послуг. Визначено перспективні тенденції вдосконалення трьох складових публічних послуг (адміністративних, соціальних, житлово-комунальних), модернізація і розвиток яких має сприяти формуванню та становленню в Україні якісно функціонуючої моделі сервісної держави. Розкрито сучасні тенденції вдосконалення публічних послуг: організаційна модернізація; інтеграція системи надання цих послуг до ринкових умов функціонування і децентралізації системи публічного управління; підвищення якості публічних послуг та унормування критеріїв її оцінки; удосконалення нормативно-правової бази; формування сталого і професійного кадрового потенціалу у сфері надання публічних послуг; формування дієвої інформаційної системи; налагодження реальної взаємодії системи державного регулювання і контролю з громадським та приватним сектором у питанні надання публічних послуг. Проаналізовано сутність публічно-сервісної держави та понятійний апарат, який розкриває їх зміст і завдання у системі надання публічних послуг. Розкрито специфіку напрямів модернізації публічного управління в Україні, визначено напрями вдосконалення надання публічних послуг на основі втілення концепції публічно-сервісної держави, головним призначенням якої є служіння людині, а ключовою функцією публічних установ – надання якісних послуг. Визначено структуру комплексного організаційно-правового механізму надання публічних послуг та проаналізовані його складові: інституціональну, організаційно-правову, методологічну і ресурсну, а також принципи, систему правовідносин. Встановлено, що суб’єкти та посадові особи сфери надання публічних послуг використовують у комплексі і окремо складові цього механізму, від чого залежить функціональний стан моделі публічно-сервісної держави в Україні та гармонійність взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств приватного і громадського сектору у цій суспільній царині. Доведено, що комплексний механізм становить об’єктивний фактор якості функціонування системи надання публічних послуг в Україні, а його суб’єктивність простежується у тому, що він формується у залежності від інтересів суспільства, певних корпоративних інтересів та інтересів певних прошарків суспільства і інтересів деяких осіб. Розкрито зміст організаційних та правових механізмів функціонування публічно-сервісної держави в Україні у сфері надання адміністративних, соціальних і житлово-комунальних послуг, а також проаналізовано зарубіжний досвід організації, законодавчого забезпечення та функціонування систем надання комплексу публічних послуг. Доведено, що зарубіжний досвід забезпечення якості публічних послуг ставить перед системою публічних органів влади України певний перелік завдань: удосконалення законодавчої бази у сфері надання якісних публічних послуг населенню; створення альтернативних систем надання публічних послуг; підготовка керівників та фахівців сфери публічного управління із здійснення якісно-орієнтованого формування публічних послуг та їх надання; запровадження інформаційних технологій з метою задоволення потреб громадян і надання їм публічних послуг з використанням електронних мереж; удосконалення системи стимулювання службовців, покращення моніторингу та оцінки показників їхньої діяльності для підвищення якості надання публічних послуг органами влади. Доведено, що комплексний механізм функціонування публічно- сервісної держави складається з таких складових: інституціональної складової; організаційно-правових норм; принципів, форм та методів і засобів реалізації сервісної функції держави; правовідносин, які виникають у зв’язку з реалізацією сервісної функції держави; ресурсної складової, оскільки без належного впорядкування кадрового, інформаційного, матеріально-технічного та фінансового забезпечення неможливе повноцінне функціонування комплексного механізму. Запропоновано перспективну модель публічно-сервісної держави в Україні, головною метою якої задоволення потреб громадян і юридичних осіб шляхом надання публічних послуг. Другою метою моделі публічно-сервісної держави має стати оперативність і якість надання публічних послуг, що безпосередньо спроможне забезпечити повсякденне комфортне, безпроблемне життя населення України. Доведено, що для публічно-сервісної моделі української держави оптимальним варіантом є лінійно-функціональна модель, яка в сучасних умовах є найпоширенішою організаційною структурою, для якої властиві позитивні моменти бюрократичного типу управління. Для цієї моделі властива ієрархія підпорядкування з чисельними горизонтальними і вертикальними зв’язками, але незначною чисельністю управлінських ланок прийняття управлінських рішень, а також лінійно-ієрархічна вертикаль управління та управлінська спеціалізація (адміністративні, соціальні і житлово-комунальні послуги) за функціональними ознаками. Для цієї моделі властива глибока підготовка рішень, планів і проектів та трирівнева система управління. Ця модель є оптимальною для трьох її складових надання публічних послуг: для надання адміністративних послуг – дивізійний тип організаційної системи; для надання соціальних і житлово-комунальних послуг матричний тип організаційної системи. Дивізійну модель організаційної запропоновано для системи надання адміністративних послуг, адже особливість удосконалення системи організації надання цих послуг полягає у тому, що у перспективі переважну більшість їх (за винятком вузькоспеціалізованих) мають надавати ЦНАПи на рівні місцевого самоврядування, тобто вся лінійка адміністративних послуг має бути сконцентрована у них для подолання монополізму, інформаційної закритості, неоперативності і корупційності процедур відомчого принципу їх надання. ЦОВВ та їх місцеві підрозділи повинні концентрувати відомчу інформацію та співпрацювати завдяки єдиній інформаційній системі з ЦНАПами. Така організаційна специфіка зумовлює дивізійний тип організаційної структури ЦНАП з органами місцевого самоврядування, які фінансують і контролюють їх діяльність та відповідні їх функції реалізуються у взаємодії з ЦОВВ. Для сфери надання соціальних послуг запропоновано застосовувати матричну організаційну модель, оскільки до їх надання, крім органів публічної влади, залучаються приватні і громадські організації та підприємства, які реалізують соціальні проекти. У ній структура горизонтального проектного менеджменту взаємодіє з функціональною структурою, для якої властива спеціалізація структур, що актуально для великої кількості послуг, надання яких суттєво відрізняються за методологією та технологічними особливостями. Матрична модель якісно і ефективно функціонує за умов підвищеної мінливості середовища, що властиво для сфери надання соціальних послуг в умовах воєнного стану. Для цієї моделі притаманна висока ступень адаптивності, що забезпечується тимчасовим характером функціонування деяких структурних одиниць. У ній діє ефективний механізм координації, а якісне функціонування цілковито залежить від суб’єктивних особливостей та управлінських якостей керівників різних рівнів і підрозділів та чітко розведені контрольно-управлінські функції і функції безпосереднього надання соціальних послуг. Для сфери надання житлово-комунальних послуг запропоновано застосовувати матричну організаційну модель, якій властива взаємодія трьох організаційних рівнів: органи місцевого самоврядування, управляючі компанії чи ОСББ та комунальні чи приватні підприємства. Структура горизонтального проектного менеджменту на рівні органів місцевого самоврядування у взаємодіє із звичайною функціональною структурою приватних підприємств, для якої властива спеціалізація структур управління, кожна з яких має значні власні управлінські повноваження. Це важливо для сфери, де існують суттєві методологічні та технологічні відмінності у наданні послуг, де підвищується потреба у фахівцях, які мають високу професійну компетенцію. У матричній структурі управлінська надбудова постійно готова реалізовувати проекти, де система управлінських проектних команд функціонує з мінімальним рівнем ієрархічних зв’язків і децентралізованої владою. Загальне управління перебуває на рівні органів місцевого самоврядування, а елементи функціональної організаційної моделі починається з середнього рівня. Ключові слова: публічне управління, органи публічної влади, публічно-сервісна діяльність, публічно-сервісна держава, публічні послуги (адміністративні, соціальні, житлово-комунальні), якість публічних послуг, децентралізація, місцеве самоврядування, демократичне врядування, цифровізація, електронне урядування, менеджмент, імплементація досвіду європейських країн, модель, Європейський Союз.Slobodeniuk T.O. Improving Public-Service Activities of the State in the Context of European Experience for Ukraine. – Qualification scientific work as a manuscript. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in the field of knowledge 281 “Public Management and Administration”, specialty 281 “Public Management and Administration”. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The dissertation provides a theoretical foundation for improving the state’s public-service activities in Ukraine, taking into account relevant European experience in the provision of public services. It identifies promising directions for the development of three major components of public services: administrative, social, and housing and communal services. The modernization and further development of these spheres are expected to contribute to the formation and consolidation of a highly functional service-oriented state in Ukraine. The study reveals current trends in improving public services, including organizational modernization; integration of the public service provision system into market conditions and decentralization of the public administration system; improving the quality of public services and standardizing criteria for their evaluation; improving the regulatory framework; developing a stable and professional public-service workforce; forming an effective information system; and establishing genuine cooperation between the system of state regulation and control authorities and the public and private sectors in the provision of public services. The analysis focuses on the essential characteristics of the service-oriented state, emphasizing its content and tasks within the public service provision system. The dissertation clarifies the specific directions of public administration modernization in Ukraine, identifying areas aimed at improving the provision of public services through the implementation of the concept of a service-oriented state, which prioritizes meeting the needs of citizens. The fundamental function of public institutions under this model is to provide high-quality public services. The dissertation defines and analyzes the components of a comprehensive organizational and legal mechanism for public service provision: institutional, organizational and legal, methodological, and resource components, as well as the underlying principles and the system of legal relations. Public authorities and officials apply these components both collectively and independently. Their use determines the functional state of Ukraine’s public-service model and affects the quality of interaction among government authorities, local self-government authorities, and private and public enterprises involved in service delivery. The study demonstrates that these complex mechanisms involved are crucial determinants of the quality of public service provision in Ukraine. However, their subjectivity is evident as each mechanism reflects the diverse interests of society, corporate interests, various social groups and the interests of individual stakeholders. The dissertation examines the organizational and legal mechanisms supporting the public-service model in Ukraine in administrative, social, and housing and communal sectors. Additionally, it analyzes international experiences related to the organization, legislative support, and functioning of public service systems across different countries. The findings show that international experience in ensuring the quality of public services presents specific tasks for Ukraine’s public administration system: improving the legislative framework for the provision of high-quality public services; developing alternative systems for the provision of public services; training of public administration managers and specialists in quality-oriented service design and implementation; introducing information technologies and electronic networks to meet the needs of citizens and expand access to public services; improving the system of incentives for public servants, and strengthening the monitoring and evaluation of their performance to improve the quality of public services. The dissertation further demonstrates that the complex mechanism of a service-oriented state comprises the following components: institutional structures; organizational and legal norms; principles, forms, methods, and means of implementing the state’s service function; legal relations arising in connection with this function; and a resource component, since the proper organization of personnel, informational, material, technical, and financial support is essential for the effective operation of any comprehensive mechanism. A prospective model of a service-oriented state in Ukraine is proposed. Its primary aim is to meet the needs of citizens and legal entities through the provision of public services, while its secondary goal is to improve the efficiency and quality of these services, thereby ensuring a more comfortable, sustainable everyday life for the population. The dissertation argues that the optimal public-service model for Ukraine is a linear-functional model. Under current conditions, this organizational structure is the most widespread, reflecting the advantages of bureaucratic management. This model is characterized by a hierarchical system of subordination with multiple horizontal and vertical connections, while maintaining a limited number of management levels involved in decision-making. It also applies a linear-hierarchical vertical structure and management specialization focused on administrative, social, and housing and communal services. It also includes comprehensive decision-making, planning, and project preparation, along with a three-tier management system. This model is optimal because it effectively incorporates three components of public service provision by using a divisional organizational system for administrative services and a matrix organizational system for social and housing and communal services. The divisional organizational model is recommended for managing administrative service delivery. The unique aspect of enhancing this system is underpinned by the expectation that, in the future, the majority of services – except those requiring highly specialized expertise – will be provided by Centers for the Provision of Administrative Services at the local self-government level. This approach aims to consolidate the entire range of administrative services to counteract monopolization, information opacity, inefficiency, and corruption in the service delivery procedures. Central executive authorities and their territorial subdivisions must consolidate departmental information and cooperate with these centers through a unified information system. The specific organizational features of the Centre for the Provision of Administrative Services define their divisional structure. These centers operate with local self-government authorities, which finance and oversee their activities, while the centers’ functions are carried out in cooperation with central executive authorities. A matrix organizational model is proposed for the provision of social services, as various public authorities, together with private and public organizations and enterprises, participate in implementing social projects. The horizontal project management structure operates alongside the functional structure based on specialization in various areas. Such specialization is essential for organizations offering a wide range of services, as these services often differ significantly in methodology and technological requirements. The matrix model operates effectively and efficiently under volatile conditions – such as those experienced during martial law – due to its high adaptability and temporary nature of some of its structural units. Its efficiency depends on a well-defined coordination mechanism, and its successful operation relies heavily on the personal qualities and management skills of managers at multiple levels. Additionally, it is essential to have clearly defined control and management functions, as well as clearly articulated service-delivery roles. A matrix organizational model is also recommended for housing and communal services. This model is formed by interactions among three organizational levels: local self-government authorities, management companies or associations of co-owners of apartment buildings, and communal or private enterprises. The horizontal project management structure within local governments interacts with the functional structure of private enterprises, characterized by a specialized management system with a considerable degree of autonomy. This is particularly important for a sector with substantial technological and methodological diversity and an increasing need for highly skilled professionals. In a matrix structure, the management framework is always prepared to implement new projects, with the project team management system operating under minimal hierarchical constraints and decentralized authority. Overall coordination takes place at the local government level, while elements of a functional organizational model operate at the middle-management level. Keywords: public administration, public authorities, public-service activities, service-oriented state, public services (administrative, social, housing and communal), quality of public services, decentralization, local governance, democratic governance, digitalization, e-government, management, implementation of European experience, model, European Union.ukпублічне управлінняоргани публічної владипублічно-сервісна діяльністьпублічно-сервісна державапублічні послуги (адміністративнісоціальніжитлово-комунальні)якість публічних послугдецентралізаціямісцеве самоврядуваннядемократичне врядуванняцифровізаціяелектронне урядуванняменеджментімплементація досвіду європейських країнмодельЄвропейський Союз.public administrationpublic authoritiespublic-service activitiesservice-oriented statepublic services (administrativesocialhousing and communal)quality of public servicesdecentralizationlocal governancedemocratic governancedigitalizatione-governmentmanagementimplementation of European experiencemodelEuropean Union.Дисертація