Кузіна, Р.Р.Кузіна2026-05-222026-05-222020-06-10Кузіна, Р. (2020). Оцінка макроекономічних наслідків природних катаклізмів та наступні розкриття у фінансової звітності на прикладі пандемії коронавірусу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, (209), 6–13. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2020/209-2/1УДК 657:006.32(477)JEL classification: O11, M4110.17721/1728-2667.2020/209-2/1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21832The article reviews the macroeconomic consequences of natural disasters based on the ECLAC methodology, which separates direct physical damage from indirect damage and additional or secondary effects. A study of the impact of natural disasters on long-term economic growth and development has shown that the scarcity of financial resources after a natural disaster reduces future growth and requires the disclosure of risks associated with dangerous natural phenomena for three reasons. Firstly, there are large opportunity costs associated with diverting scarce financial resources into relief and disaster recovery efforts. Secondly, natural disasters can damage an already complex budgeting process. Thirdly, natural disasters place high demands on international aid resources, diverting resources from development. Natural disasters have a negative impact on both the short and long term. These developments refute the somewhat simplistic notion of a general decline in vulnerability to natural disasters as the economy grows. Instead, a more sophisticated perspective needs to be adopted and applied when conducting detailed macroeconomic risk assessments. Based on the results of such assessments, the risks associated with natural hazards should be included in general development policies and plans. Risk management strategies should also reflect the fact that disasters occur in different hazard categories (climatic, geophysical or epidemic) and entail different risk reduction options. It is also necessary to assess the experience gained from specific events and, if necessary, take appropriate action. Disasters can cause policy and institutional innovation changes that ultimately benefit, in some cases, not only in reducing vulnerability but also in supporting economic growth and development: deregulating agricultural investment, applying climate forecasting to reduce the impact of climate variability, financial risk management mechanisms. In order to manage risks and mitigate the effects of natural disasters by informing users of financial statements about possible side effects of the pandemic, the issue of disclosure and recalculation of financial statements was considered to reflect the effects of coronavirus on companies and assess financial risks.Проведено огляд макроекономічних наслідків стихійних лих, базуючись на методології ECLAC, яка відокремлює прямий фізичний збиток від непрямих виробничих витрат і додаткових або вторинних наслідків. Розглянуто питання пом'якшення наслідків стихійних лих шляхом інформування користувачів фінансової звітності про можливі вторинні ефекти пандемії. Основна увага приділена проблематиці розкриття інформації та перерахунку статей фінансової звітності для відображення наслідків впливу коронавірусу на діяльність компаній.ukкоронавірусмакроекономічні наслідки стихійних лихрозкриття інформаціїМСФЗпандеміявторинні ефектиcoronavirusmacroeconomic consequences of natural disastersinformation disclosureIFRSpandemicsecondary effectsСтаття