MALCHYKOVA, DariaDariaMALCHYKOVA2026-02-202026-02-202021-06-30MALCHYKOVA, D. (2021). PARTICIPATORY BUDGETING PRACTICES AND CIVIC ACTIVISM FOR URBAN SPACE RENOVATION: THE CASE OF KHERSON. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(85), 38–48. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.38-4810.17721/2413-7154/2021.85.38-48https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10356The article presents the results of the participatory budgeting research and urban activism in the renovation of the urban space of Kherson, and analyzes the modern features of urban space transformation.Participatory planning and budgeting today are the guidelines for the development of new, joint and integrated decisions in strategic development of the community. However, the Kherson city case study proved urban activism on issues of participatory budgeting to be small-scale in nature, which means that 2-5% of the city community is involved in budgeting, and the total cost of approved projects is less than 0.5% of the average annual city’s budget. Urban activism is quite sporadic beyond the participatory budgeting, which is the result of “small initiatives” of individual creative groups and entrepreneurs, rather than a strategic plan for spatial development of the community.The participatory budgeting in the Kherson city community development is still pseudo-participatory in its nature, given that much of decisions are aimed at solving the current domestic and communal problems, rather than implementing the agenda or strategic goals of community development.In the era of actual city deindustrialization, Kherson should not only be positioned as one of the leaders in foreign and domestic tourism, but also restore its status of a comfortable city and a unique recreational and logistics center. The article presents the author’s vision of the planning decisions and urban activism prospects in the urban spaces’ transformation. The key points are the next: 1) renovation and revitalization of urban space should be carried out primarily by creating different types and functional purposes of creative spaces (new formats of recreation, communication, information education, inclusive environment development); 2) creation or renovation of existing public spaces should be carried out only with the involvement of participatory management mechanisms in order to provide the city with the functional content really needed by the community; 3) a particular strategic direction of urban space renovation should aim at the increase of green public spaces and benefiting from the unique Kherson city community location at the mouth of the Dnieper.У статті представлено результати дослідження практики партисипативного бюджетування і міського активізму у реновації міського простору м. Херсон, проаналізовано сучасні риси трансформації міських просторів. Партисипативне планування і бюджетування є сьогодні основою вироблення нових спільних, інтегрованих рішень щодо стратегічного розвитку громади. Разом з тим, під час дослідження кейсу м. Херсон визначено, що міський активізм у питаннях партисипативного бюджетування має дрібномасштабний характер - залучено до бюджету участі 2-5% населення міської громади, а загальна вартість схвалених проєктів складає менше 0,5% від середньорічного обсягу бюджету міста. Міський активізм поза партисипативним бюджетуванням має епізодичні прояви, зумовлені «малими ініціативами» окремих творчих колективів, підприємців, а не стратегічним планом просторового розвитку громади. Бюджет участі у розвитку херсонської міської громади поки що має в цілому характер псевдоучасті, оскільки переважна більшість прийнятих рішень фактично спрямовані на вирішення поточних проблемних ситуацій побутового і комунального характеру, а не реалізують порядок денний чи стратегічні цілі розвитку громади. В епоху фактичної деіндустріалізації міста Херсон має позиціонуватися не тільки як один із лідерів різнопланового зовнішнього та внутрішнього туризму, але і відновити свій статус комфортного міста, унікального рекреаційного і логістичного центру. У статті представлено авторське бачення перспективи планувальних рішень і міського активізму у трансформації міських просторів. До ключових моментів віднесено: 1) реновація та ревіталізація міського простору має здійснюватися перш за все шляхом створення креативних просторів різних типів і функціонального призначення (нові формати відпочинку, спілкування, інформальної освіти, розбудови інклюзивного середовища); 2) створення або оновлення існуючих публічних просторів має здійснюватись лише із залученням механізмів партисипативного управління, щоб забезпечити місто реально необхідним громаді функціональним наповненням; 3) окремим стратегічним напрямом реновації міського простору має стати збільшення частки зелених публічних просторів і використання переваг унікального розташування херсонської міської громади у гирлі р. Дніпро.enurban spacepublic spacecitizen activismparticipatory budgetingrenovationKhersonміський простірпублічний простірміський активізмпартисипативне бюджетуванняреноваціяХерсонСтаття