Носенок, Б. Е.Б. Е.Носенок2026-04-132026-04-132018Носенок, Б. Е. (2018). Тріщини та "гармонійний тремор" уяви як онтологічна характеристика образу. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 2(11), 75–80.2521-6570УДК 18: 141.338https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15884У статті розглядається феномен образу як однієї зі складових частин імажинеру – більш широкого поняття. Модерністська фі лософія образу призвела до необхідності переосмислення її центрального поняття у напрямку конструювання його онтології. Образ постає як границя між полярними явищами та речами. Образ не пропонує нічого принципово нового: він швидше маскує фрактальну подібність мислеформ та природних структур за допомогою низки опосередкувань. Сама фрактальність зшиває образність літера турну та геологічно-ландшафтну (яка розглядається у статті в якості прикладу). Просторово-темпоральна модель розтинається на дві реальності – первинну й вторинну (le rêve та la vigilance), дифузія яких уможливлюється образом – через тріщину. Відтак, сама тріщина розглядається як онтологічна характеристика образу. Локалізовані в порожнечі уяви образи-мрії або образи-сни етимологіч но уподібнюються, зливаючись у слові le rêve. Образи порожнечі уяви ніби прориваються тектонічним "рухом тріщин" зі снів у мрії бадьорості, коли у первинній реальності виникає розлом. "Рух тріщин" має характер катаклазу, що відрізняється метаморфозами. Катаклаз образності повторює механізми катаклазу мінералів та утворення нових форм (як геологічних, так і літературних) через перетворення (трансформацію). Образ літературного твору (реальність вторинна) дифундує у la vigilance, породжуючи "гармонійний тремор", коли образ літератури перетворює первинну реальність, прокочуючись нею, так, як розповсюджуються хвилі від землет русу: вони здатні реєструватися спеціальними приладами, але не відчуваються при цьому людьми.This article is devoted to the phenomenon of the image which is considered as one of the constituent parts of the imaginaire – a broader concept. In studies preceding modernist revolutions in the philosophy of image, the image was considered in the context of its connection with the universal – generally, and within the art image – properly. So, the main goal of this article is to outline the field of the ontology of the image (which emphasizes the absence of a gap between the structures of nature and the forms of thought) through the treatment of such an aspect as the split of primary and secondary reality by flaws. Proceeding from this, the definition of "harmonious tremor", which is thus a connecting link of states of vivacity and sleep, and passes from the field of geology to the field of philosophy and cultural studies (culturology), should be given. Modernist philosophy of the image led to the need to rethink the image itself – its central concept – in the direction of constructing image's ontology. The image appears as a boundary between polar phenomena and things. The image offers nothing fundamentally new: it rather disguises the fractal similarity of thought forms and natural structures through a series of mediations. The fractality itself is sewn up imagery literary and geological-landscape (which is considered in the article as an example). The space-temporal model breaks into two realities – primary and secondary (le rêve and la vigilance), whose diffusion becomes possible due to the image – through a flaw. Consequently, the flaw itself is regarded as an ontological characteristic of the image. Localized in the emptiness of imagination, images-dreams or images- reveries are etymologically similar, merging in the word le rêve. Images of the emptiness of the imagination seem to break through the tectonic "movement of flaws" from dreams to reveries of vivacity, when a "rift" appears in the "primary reality". The "movement of flaws" has the character of cataclasis, which is characterized by metamorphosis. The cataclasis of image repeats the mechanisms of cataclasis of minerals and the formation of new forms (both geological and literary) through transformations. The image of the literary work (secondary reality) diffuses in la vigilance, creating a "harmonic tremor" when the image of a literary work transforms the primary reality, walking along it, as waves from the earthquake spread: they are able to register with special devices, but are not felt by people.ukонтологія образутріщина"гармонійний тремор"уяваімажинеробразтраектontology of the imageflaw"harmonic tremor"imaginationimaginaireimagetrajetСтаття