Hryhorak, YuriyYuriyHryhorak2026-02-272026-02-272025-03-31Hryhorak, Y. (2025). THE PHILOSOPHY OF RELIGIOUS TOLERANCE IN THE ANCIENT THOUGHT. Politology bulletin(94), 98–113. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.94.98-11310.17721/2415-881x.2025.94.98-113https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11528The article is devoted to the study of the evolution of religious tolerance in the ancient world, analyzing the influence of political structures, social traditions and philosophical concepts on the formation of the boundaries of freedom of religion. Special attention is paid to the mechanisms of interaction between the state and religion, as well as the influence of legal norms on the perception of religious diversity. It is proved, that in the Greek polis, religious rituals were an integral part of civic identity, contributing to the formation of ideas about the acceptability of various cults. Philosophical issues related to freedom of thought and critical reflection on faith were reflected in the works of thinkers who investigated the nature of the divine and its relationship to human life. For example, Xenophanes criticized anthropomorphic ideas about the gods, while Protagoras questioned the possibility of knowing the divine, which stimulated discussions about religious tolerance. It is argued, Ancient historians such as Herodotus and Polybius recorded the dynamics of public attitudes towards religious innovations, noting both cases of acceptance and rejection of new cults. In the Roman context, the imperial strategies for adapting to religious diversity are explored, which combined elements of integration and control. The Roman policy of "inclusive syncretism" allowed the inclusion of the deities of conquered peoples in the pantheon, which contributed to the strengthening of imperial unity. It is found that the legal and social mechanisms that defined the limits of religious tolerance had a significant impact on the transformation of religious policy in the period of late antiquity. The Edict of Milan of 313, issued by Constantine the Great, legalized Christianity, which was an important step towards the recognition of religious pluralism. However, later, with the growing influence of Christianity, there was a restriction of traditional pagan cults, which indicates the complexity and ambiguity of the processes of religious tolerance in antiquity. Thus, the article provides a comprehensive analysis of the factors that influenced the formation and transformation of religious tolerance in ancient society, emphasizing the relationship between the political, social and philosophical aspects of this phenomenon.Стаття присвячена дослідженню еволюції релігійної толерантності в античному світі, аналізуючи вплив політичних структур, соціальних традицій та філософських концепцій на формування меж свободи віросповідання. Особлива увага приділяється механізмам взаємодії між державою та релігією, а також впливу правових норм на сприйняття релігійного різноманіття. Доведено, що у грецьких полісах релігійні ритуали були невід'ємною частиною громадянської ідентичності, сприяючи формуванню уявлень про прийнятність різних культів. Філософські питання, пов'язані зі свободою думки та критичним осмисленням віри, знаходили відображення в працях мислителів, які досліджували природу божественного та його взаємозв'язок із людським життям. Наприклад, Ксенофан критикував антропоморфні уявлення про богів, тоді як Протагор ставив під сумнів можливість пізнання божественного, що стимулювало дискусії про релігійну терпимість. Обґрунтовано, що стародавні історики, такі як Геродот і Полібій, фіксували динаміку суспільного ставлення до релігійних нововведень, відзначаючи як випадки прийняття, так і відторгнення нових культів. У римському контексті досліджуються стратегії імперії щодо адаптації до релігійного різноманіття, які поєднували елементи інтеграції та контролю. Римська політика "інклюзивного синкретизму" дозволяла включати божества підкорених народів до пантеону, що сприяло зміцненню імперської єдності. Виявлено, що правові та соціальні механізми, які визначали межі релігійної толерантності, мали значний вплив на трансформацію релігійної політики в період пізньої античності. Едикт Міланський 313 року, виданий Костянтином Великим, легалізував християнство, що стало важливим кроком до визнання релігійного плюралізму. Однак, згодом, із зростанням впливу християнства, спостерігалося обмеження традиційних язичницьких культів, що свідчить про складність і неоднозначність процесів релігійної толерантності в античності. Таким чином, стаття надає комплексний аналіз факторів, які впливали на формування та трансформацію релігійної толерантності в античному суспільстві, підкреслюючи взаємозв'язок між політичними, соціальними та філософськими аспектами цього явища.enAntiquityphilosophytolerancereligious tolerancefreedom of religionGreco-Roman worldантичністьфілософіятолерантністьрелігійна толерантністьсвобода віросповіданнягреко-римський світСтаття