Марченко, АнастасіяАнастасіяМарченко0000-0002-7826-3148Покровська, ІринаІринаПокровська2026-03-182026-03-182025-03-03Марченко, А., Покровська, І. (2025). INTER-CONFESSIONAL DIALOGUE AND ADAPTATION: AN ANALYSIS OF THE TURKISH EXPERIENCE. BULLETIN OF TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV. ORIENTAL LANGUAGES AND LITERATURES, 1(30), 81–85. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2024.30.1210.17721/1728-242X.2024.30.12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13218This article presents a comprehensive study of adaptive translation and the specifics of adapting religiously marked lexicon in Turkish linguistics. The research is based on the analysis of scholarly works by Turkish authors who consider adaptation as a key method of translation and expanding the audience of a product, particularly in the context of interfaith dialogue. The article highlights various approaches to interpreting adaptation. On the one hand, adaptation is seen as a subsequent stage following translation in the comprehensive GILT system (Öztürk, Yazar), the goal of which is product globalization. According to this model, adaptation serves as an intermediary step between translation and internationalization, necessitating consideration of the cultural and linguistic characteristics of the target audience. On the other hand, adaptation is interpreted as a complex process encompassing translation, cultural adaptation, conversion, and editing of information (Canım, Konuk, Çelik). This approach entails a deeper intervention in the text, namely: replacing culturally specific elements, converting units of measurement, and omitting or adding information to enhance comprehension for the recipient. Particular attention is paid to analyzing the components of adaptive translation and their application to religiously marked lexicon. The article provides a detailed examination of examples of adapting religious terms and concepts in different types of discourse: formal and informal. It demonstrates that in formal communication there is a tendency towards neutralizing religious references, while in informal discourse equivalence, compensation, and semantic development prevail. For instance, in official documents it is advisable to avoid direct references to religious texts or figures, whereas in fiction various translation transformations can be employed to convey the emotional and cultural connotations of religious expressions. The study revealed an insufficient number of comprehensive scholarly works in Turkish that specifically address religious adaptation in interfaith dialogue. This underscores the need for developing theoretical materials and practical recommendations for translators working with religious texts.Стаття присвячена комплексному дослідженню адаптивного перекладу й особливостей адаптації релігійно-маркованої лексики в турецькому мовознавстві. Дослідження базується на аналізі наукових праць турецьких авторів, які розглядають адаптацію як ключовий спосіб перекладу та розширення аудиторії продукту, зокрема в контексті міжконфесійного діалогу. Висвітлено різні підходи до тлумачення адаптації. З одного боку, адаптація розглядається як наступний етап після перекладу в комплексній системі GILT (Озтюрк, Язар), метою якої є глобалізація продукту (наприклад, ігор, рекламних відео і т. ін.). Згідно з цією моделлю, адаптація є проміжною ланкою між власне перекладом та інтернаціоналізацією, що передбачає врахування культурних і мовних особливостей цільової аудиторії. З іншого – адаптація тлумачиться як комплексний процес, що включає переклад, культурну адаптацію, конвертацію й редагування інформації (Джаним, Конук, Челік). Цей підхід передбачає глибше втручання в текст, а саме: заміну культурно-специфічних елементів, конвертацію мір виміру, вилучення або додавання інформації для кращого розуміння реципієнтом. Особлива увага приділяється аналізу компонентів адаптивного перекладу та їхнього застосування до релігійно-маркованої лексики. Детально розглядаються приклади адаптації релігійних термінів і понять у різних типах дискурсу: офіційно-діловому й розмовно-побутовому. В офіційному спілкуванні спостерігається тенденція до нейтралізації релігійних референцій, тоді як у розмовно-побутовому дискурсі переважають еквіваленція, компенсація та пояснення. Наприклад, в офіційних документах доцільно уникати прямих посилань на релігійні тексти чи діячів, натомість у художній літературі можливе використання різноманітних перекладацьких трансформацій для передачі емоційного та культурного забарвлення релігійних виразів. Дослідження виявило недостатню кількість ґрунтовних наукових праць турецькою мовою, які б регламентували саме релігійну адаптацію під час міжконфесійного діалогу. Це обумовлює актуальність розробки теоретичних матеріалів і практичних рекомендацій для перекладачів, які працюють із релігійними текстами.ukadaptationadaptive translationreligion-marked lexical unitsinter-confessional dialoguereligionadaptationadaptive translationreligion-marked lexical unitsinter-confessional dialoguereligionадаптаціяадаптивний перекладрелігійно-маркована лексикаміжконфесійний діалогрелігіяадаптаціяадаптивний перекладрелігійно-маркована лексикаміжконфесійний діалогрелігіяСтаття