Бродецька, ЮліяЮліяБродецька2026-02-262026-02-262025Бродецька, Ю. (2025). ОНТОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ. Українознавчий альманах(37), 19–24. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.2008.39 (477)10.17721/2520-2626/2025.37.2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10925Фокус дослідження статті зосереджено на генезисі топоніму «Україна», як символічного коду, метафізичного простору формування унікальної культурно-філософської традиції. Проаналізовано сакральність топоніму, розкрито взаємозв’язок імені (назви), території, етносу, що на ній зароджується. З’ясовано, що «встановлення» походження назви «Україна», особливо в останні декілька століть, тривало переважно не через прагнення встановити «історичну правду», а з метою політичного підтексту. Це породжувало безліч версій для «штучної історії», наслідки якої ми зараз відчуваємо. Філософсько-лінгвістична розвідка розкриває топонім «Україна» не просто як географічний (фізичний) вимір, тобто територію, а є ідентичним семантиці давньоєврейського слова «арец» (івр. ארץ) – «місце мешкання, життя народу, країна», тобто «Батьківщина». Іншими словами, мова йде про соціокультурно організований простір, в якому народ мешкає згідно законів, правил, традиції. Це простір-хора – середовище сповнене людською життєдіяльністю, яка і надають йому характеру живого місця. Це життєдайний порядок буття, що у фізичному вимірі набуває форми певного географічного топоса – краю, країни (у сенсі Батьківщини народу). З огляду на це, очевидним є факт, що історичне призначення України, її магістральна роль в світовому етногенезі (без перебільшення), що семантично відображено в самій назві, має генетичне втілення. Джерелом останнього є прадавнє коріння та унікальна культурна традиція – трипільській етнос. Народ, що заселяв території нашої країни, і заклав культурно-філософські, соціально-економічні та політичні засади сучасної України, і став рушійною силою майбутніх світових перетворень, фундаментом індоєвропейського етногенезу.The focus of the article is on the genesis of the toponym "Ukraine". The latter is a symbolic code, a metaphysical space for the formation of a unique cultural and philosophical tradition. The sacredness of the toponym is analyzed, the relationship between the name, the territory and the ethnicity that is emerging on it is revealed. It is found that the "establishment" of the name "Ukraine" origin, especially in the last few centuries, was not carried out due to the desire to establish the "historical truth". The reason for this was the political subtext. This gave rise to many versions of "artificial history", the consequences of which we are now experiencing. Philosophical and linguistic exploration reveals the toponym "Ukraine" not simply as a geographical (physical) dimension – a territory. This name is essentially identical to the semantics of the ancient Hebrew word "arets" (Hebrew: ארץ) – "place of residence, life of the people" – "Homeland". In other words, we are talking about an organized, orderly space where people live according to laws, rules, and traditions. That is, we are talking about a space-chora – an environment filled with people who give it the character of a living place, a place that carries life. This is a life-giving order of being, which in the physical dimension takes the form of a certain geographical topos – a land, a country (in the sense of the people Homeland). In view of this, it is obvious that the historical destiny of Ukraine, its main role in world ethnogenesis (without exaggeration), is genetically embodied in the ancient roots of a unique people – the Trypillians. The ethnos that inhabited the territories of our country and laid the cultural, philosophical, socio-economic and political foundations of modern Ukraine became the driving force of future world transformations, the foundation of Indo-European ethnogenesis.ukсакральний простіркультурне середовищехоратопосетногенезисsacred spacecultural environmentchoratoposethnogenesisСтаття