Гао, Цзінси (Gao Jingsi)Цзінси (Gao Jingsi)ГаоГриценко, Світлана Павлівна2025-09-112025-09-112025-07-16Гао Цзінси. Стратегії дискурсивного конструювання образу української мови у ЗМІ (на матеріалах документального фільму «Соловейспіває. Доки голос має» та його коментарів) : дис. ... 035 Філологія. Київ, 2025. 293 с.УДК 811.161.2::81`42(477)(043)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7659Гао Цзінси. Стратегії дискурсивного конструювання образу української мови у ЗМІ (на матеріалах документального фільму «Соловей співає. Доки голос має» та його коментарів). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Мова – головний символ держави, чинник формування і засіб вияву національної ідентичності індивіда. Основне завдання демократичної держави є захист національних інтересів, створення безпечного культурного і мовного середовища громадян, що сприятиме розвитку особистості, реалізації її інтелектуального і творчого потенціалу, а відтак – поступу всього суспільства. Питання збереження кордонів для України сьогодні є вкрай актуальним: мова йде не лише про кордони політичні, територіальні, економічні, а й про нагальну потребу відстоювання кордонів мовних, інформаційних, культурних. Мовне питання в Україні в сучасних політичних умовах суголосне з питанням збереження національної ідентичності, з питанням збереження держави. Дослідження мовного питання, як правило, обмежується статичним аспектом, таким як мовні особливості та риторичні стратегії, в той час як динамічні, ієрархічні та системні аспекти конструювання значень в навколомовному дискурсі недостатньо вивчені. Тому це дослідження має на меті послідовно розглянути питання генезису та застосування загальних стратегій у дискурсі конструювання образу української мови на основі вивчення одиничної ситуації у рамках когнітивно-критичного дискурс-аналізу. Образ мови визначено як певний суб'єктивний образ того, що мова як об'єкт існує у сприйнятті чи пам’яті людей. Конструювання мовного образу окреслено як операцію для об’єктивації, інтерналізації та екстерналізації різних підобразів мови, таких як онтологічний образ мови, образ країни-носія мови, та образ користувача мови. На основі такого дослідницького ракурсу здійснено системний аналіз базових когнітивних механізмів продукування дискурсу конструювання образу мови, ґрунтуючись на таких когнітивно-лінгвістичних теоріях, як теорія патернів динаміки сил, теорія ідеалізованої когнітивної моделі, теорія метафори, теорія фігури / фону, теорія когнітивної точки відліку, теорія фреймів. Ґрунтуючись на визначенні дискурсивної стратегії як більш-менш точного і свідомого плану практик (включаючи дискурсивні практики), прийнятого для досягнення певної соціальної, політичної, психологічної або лінгвістичної мети, у дослідженні виявлено універсальні когнітивні механізми, що стоять за проєктуванням дискурсивних стратегій у дискурсі конструювання образу української мови: трирівневий складний висхідний когнітивний процес, що проходить від когнітивної до дискурсивної моделі, а потім до дискурсивних стратегій. Згідно з основною теоретичною гіпотезою когнітивної лінгвістики, що значення виникає внаслідок взаємодії людського тіла та навколишнього середовища, основним джерелом значення дискурсу конструювання образу української мови визначено досвід, отриманий у взаємодії української мови з міжнародним та внутрішнім середовищем. Оскільки українська мова деякими суб’єктами конструюється як мова, що має абсолютний статус в Україні, а в зовнішньому та національному середовищі існують інші суб’єкти, що виступаючи проти цього, взаємодія між цими суб’єктами і міжнародно- внутрішнім політичним середовищем є силовою взаємодією. Тому базовою когнітивною моделлю визначено патерни динаміки сил. Зважаючи на те, що найважливішим елементом патернів динаміки сил є взаємодія суб’єкта та об’єкта, то суб’єкти та об’єкти, яких стосується дискурс конструювання образу мови, можна поділити на мови, країни-носіїв мов та користувачів мов. Тому дискурсивна модель, що лежить в основі конструювання образу української мови, визначена як формат або шаблон, який дотримує конструювання значення емпіричного досвіду взаємодії суб’єктів і об’єктів. Вона включає три основні аспекти: конструювання онтологічного образу мови, конструювання образу країни-носія мови та конструювання образу користувача мови. Дискурсивні стратегії є інструментами дискурсивної практики, які концептуалізатор обирає для досягнення своїх комунікативних цілей на конкретному рівні дискурсивної практики. Таким чином, дискурсивні стратегії неминуче підпорядковуються обмеженням когнітивної та дискурсивної моделей. Тому в цьому дослідженні визначено типи дискурсу в конкретних випадках конструювання образу мови, проаналізовано особливості когнітивних і дискурсивних моделей різних типів дискурсу залежно від жанру та змісту, а також розрізнено та роз’яснено стратегії, що застосовуються до різних суб’єктів / об’єктів у різних типах дискурсу згідно з відповідними когнітивними й дискурсивними моделями. У нашому випадку аудіовізуальний текст, що є вихідним текстом, окреслений як переформувальний дискурс. Когнітивну модель переформувального дискурсу визначено як стабільну модель динаміки сил, де основний антагоніст подається як мовець, який підтримує те, про що говориться в мітах (далі – мітомовець), а агоніст — мовець, який виступає проти того, про що говориться в мітах (далі – антимітомовець). Дискурсивну модель переформувального дискурсу ідентифіковано як суб'єктивізаційну інтерактивну дискурсивну модель. Через цю модель продуцент переформувального дискурсу з позиції української мови здійснює пряме представлення образів української мови, України та україномовців, а також їх взаємодії з іншими мовами, державами та носіями мов, здійснюючи деконструкцію легітимності, обґрунтованості та справедливості мітів та мітомовців. Визначено основні стратегії та їхні цілі в переформувальному дискурсі: стратегія «категоризація антагоніста» → підкреслювати маніпулятивні характеристики мітомовців, стратегія «категоризація агоніста» → культурні характеристики антимітомовців, стратегія «фокусування антагоніста» → дії мітомовців та їхні негативні наслідки, стратегія «фокусування агоніста» → обґрунтованість висловлювань антимітомовців, стратегія «негативна когнітивна точка відліку» → негативні наслідки дій мітомовців, стратегія «позитивна когнітивна точка відліку» → обґрунтованість дій антимітомовців та їхні позитивні наслідки. Коментарі до аудіовізуального тексту, що були здійснені до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, означено як пробуджений дискурс. Когнітивна модель пробудженого дискурсу була ідентифікована як модель динаміки сил зі змінами в стані зіткнення. Основний антагоніст був ідентифікований як україномовець, агоніст – мітомовець, а зовнішня сила – Фільм. Дискурсивну модель у пробудженому дискурсі окреслено як зовнішньо- спричинену дискурсивну модель. Її конструювання образу мови включає два аспекти: спільне конструювання, що реалізується через похвалу та обговорення сюжету фільму «Соловей співає. Доки голос має», та конструювання, що досягається через мовлення про зміну стану на когнітивному та дійовому рівнях, як наслідок поширених протистоянь чи конфліктів. Основні стратегії та їхні цілі в пробудженому дискурсі було визначено як: стратегія «фреймування зовнішньої сили» → підкреслювати спонукальну силу Фільму, стратегія «фреймування антагоніста» → зміни стану україномовців, стратегія «фокусування на зовнішній силі» → причини зміни стану україномовців, стратегія «фокусування на антагоністі» → причини дій україномовців та їхні наслідки. Коментарі до аудіовізуального тексту, що були здійснені після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, визначено як конфронтуючий дискурс, когнітивна модель якого була окреслена як модель динаміки сил зі змінами в стані зіткнення. Основний антагоніст був ідентифікований як україномовець, агоніст - мітомовець, а зовнішня сила - Фільм. Дискурсиву модель в конфронтуючому дискурсі визначено як зовнішньо- спричинену дискурсивну модель. Її конструювання образу мови включає два аспекти: спільне конструювання, що реалізується через похвалу та обговорення сюжету фільму «Соловей співає. Доки голос має», та конструювання, що відбувається через висловлення сильної протидії між носіями мовних підобразів. Були запропоновані основні стратегії та окреслені їхні цілі в конфронтуючому дискурсі: стратегія «фреймування зовнішньої сили» → підкреслювати спонукальну силу Фільму, стратегія «фреймування антагоніста» → опірні характеристики україномовців, стратегія «фреймування агоніста» → негативні характеристики мітомовців, стратегія «фокусування на зовнішній силі» → спонукальну силу Фільму, стратегія «фокусування на антагоністі» → причини дій україномовців та їхні наслідки. Теоретична новизна дослідження полягає в тому, що запропоновано ієрархічну когнітивну модель пояснення когнітивного механізму продукування дискурсу конструювання образу української мови. Згідно з цією моделлю, продукування дискурсу конструювання образу української мови розглядається як трирівневий складний висхідний когнітивний процес: когнітивна модель на несвідомих рівнях людської концептуальної системи впливає на область продукування дискурсу, формуючи дискурсивну модель, яка визначає дискурсивні стратегії, а дискурсивні стратегії визначають, що саме має бути виділено продуцентом дискурсу. Цінність цієї праці полягає у системному визначенні концепту «конструювання образу мови» та моделі пояснення когнітивного механізму продукування дискурсу конструювання образу української мови, що, у свою чергу, надає нові ідеї та підходи для дискурсивного дослідження мовної проблеми в Україні, а також сприяє подальшому розвитку методології дослідження дискурсивних стратегій.Gao Jingsi. Strategies of Discursive Construction of the Image of the Ukrainian Language in the Media (Based on Materials from the Documentary Film “Nightingale Sings: As Long as the Voice Remains” and Its Commentary). – A qualification research work submitted as a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, specialty 035 "Philology." Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. Language is a key symbol of the state, a factor in the formation and a means of expressing the individual’s national identity. The primary task of a democratic state is to protect national interests by creating a safe cultural and linguistic environment for its citizens, which promotes the development of the individual, the realization of their intellectual and creative potential, and, consequently, the advancement of society as a whole. The issue of safeguarding borders is extremely urgent for Ukraine today: this concerns not only political, territorial, and economic borders but also the pressing need to defend linguistic, informational, and cultural boundaries. The language issue in Ukraine, under current political conditions, resonates with the matter of preserving national identity and the state itself. Research on the language issue typically focuses on its static aspects, such as linguistic features and rhetorical strategies, while dynamic, hierarchical, and systemic aspects of meaning construction in discourse on language issues remain insufficiently studied. Therefore, this study aims to consistently examine the genesis and application of general strategies in the discourse constructing the image of the Ukrainian language, based on the analysis of a single case using cognitive critical discourse analysis. The "image of language" is defined as a subjective conceptualization of a language ’s existence in human perception or memory. Construction of Language image is described as the operation of objectifying, internalizing, and externalizing various sub-images of language, including the ontological image of the language, the image of the language ’ s host country, and the image of its users. Based on this definition, a systemic analysis of the basic cognitive mechanisms underlying the production of language image construction discourse was conducted, grounded in cognitive-linguistic theories such as force-dynamic theories, the theory of idealized cognitive models, metaphor theory, figure/ground theory, reference point theory, and framing Theory. Based on the definition of discursive strategy as a more or less accurate and more or less intentional plan of practices (including discursive practices) adopted to achieve a particular social, political, psychological or linguistic aim, the study identifies universal cognitive mechanisms underlying the projection of discursive strategies in the discourse constructing the image of the Ukrainian language: a threelevel complex ascending cognitive process, moving from cognitive models to discursive models and then to discursive strategies. According to the central theoretical hypothesis of cognitive linguistics — that meaning emerges from the interaction of the human body with the environment — the primary source of meaning in the discourse constructing the image of the Ukrainian language is defined as the experience gained through the Ukrainian language’s interaction with both international and domestic environments. Since the Ukrainian language is conceptualized by some actors as holding an absolute status in Ukraine, while other actors within the international and domestic environments oppose this view, the interaction between these subjects and the environment is characterized by force dynamics. Therefore, the basic cognitive model was identified as force‐dynamic patterns. Given that the key element of force ‐ dynamic patterns is the interaction between subjects and objects, the subjects and objects involved in the discourse on language image construction can be divided into languages, language-hosting countries, and language users. Accordingly, the discursive model underlying the construction of the Ukrainian language image is defined as a format or template that follows the construction of meaning from empirical experiences of subject-object interaction. It includes three main aspects: constructing the ontological image of the language, constructing the image of the language’s host country, and constructing the image of language users. Discursive strategies serve as tools of discursive practice that conceptualizers choose to achieve their communicative goals at a specific level of discursive practice. Thus, discursive strategies are inevitably subject to the constraints of cognitive and discursive models. This study therefore identifies discourse types in specific cases of language image construction, analyzes the characteristics of cognitive and discursive models across different genres and contents, and differentiates and clarifies the strategies applied to various subjects/objects according to the relevant cognitive and discursive models. In our case, the audiovisual text, which serves as the source text, is defined as transformative discourse. The cognitive model of transformative discourse is identified as a stable force ‐ dynamic model, where the primary antagonist is presented as the speaker who supports the statements made in myths (hereinafter referred to as the myth-speaker), and the agonist is the speaker who opposes the statements made in myths (hereinafter referred to as the anti-myth-speaker). The discursive model of transformative discourse is identified as a subjectivizing interactive discursive model. Through this model, the producer of the transformative discourse, from the perspective of the Ukrainian language, directly presents images of the Ukrainian language, Ukraine, and Ukrainian speakers, as well as their interaction with other languages, states, and language users, while deconstructing the legitimacy, validity, and fairness of myths and myth-speakers. The main strategies and their objectives in transformative discourse are defined as follows: the “ antagonist categorization ” strategy — highlighting the manipulative traits of myth‐speakers; the “agonist categorization” strategy— highlighting the cultural traits of anti‐myth‐speakers; the “antagonist focusing” strategy — highlighting the actions of myth ‐ speakers and their negative consequences; the “agonist focusing” strategy—highlighting the justification of anti‐myth‐speakers’ statements; the “negative vantage‐point” strategy— highlighting the negative outcomes of myth‐speakers’ actions; and the “positive vantage‐point” strategy—highlighting the justification of anti‐myth‐speakers’ actions and their positive consequences. The comments on the audiovisual text made before Russia ’ s full-scale invasion of Ukraine are classified as awakened discourse. Its cognitive model is characterized as a force‐dynamic model with changes in a state of collision. The main antagonist is the Ukrainian speaker, the protagonist is the myth-speaker, and the external force is the Film. The discursive model in awakened discourse is outlined as an externally prompted discursive model. Its construction of the language image includes two aspects: co‐construction, realized through praise and discussion of the plot of the film “ Nightingale Sings: As Long as the Voice Remains, ” and construction achieved through speech about changes in cognitive and effective states as a consequence of widespread confrontations or conflicts. The main strategies and their objectives in awakened discourse are defined as: the “external‐force framing” strategy—highlighting the motivational power of the film; the “ antagonist framing ” strategy— highlighting the state changes of Ukrainian speakers; the “external‐force focusing” strategy—highlighting the causes of Ukrainian speakers ’ state changes; and the “ antagonist focusing ” strategy — highlighting the reasons for Ukrainian speakers ’ actions and their consequences. Comments made after the start of the full‐scale Russian invasion of Ukraine are defined as confronting discourse, whose cognitive model was also outlined as a force‐dynamic model with changes in a state of collision. The primary antagonist was identified as the Ukrainian speaker, the agonist as the myth‐speaker, and the external force as the film. The discursive model in confronting discourse is defined as an externally prompted discursive model. Its construction of the language image includes two aspects: co ‐ construction, realized through praise and discussion of the plot of “Nightingale Sings: As Long as the Voice Remains,” and construction achieved through expressions of strong opposition among holders of different linguistic subimages. The main strategies and their goals in confronting discourse are outlined as: the “external‐force framing” strategy—highlighting the motivational power of the film; the “ antagonist framing ” strategy — highlighting the resistance characteristics of Ukrainian speakers; the “ agonist framing ” strategy — highlighting the negative characteristics of myth‐speakers; the “external‐force focusing ” strategy — highlighting the motivational power of the film; and the “antagonist focusing” strategy—highlighting the reasons for Ukrainian speakers’ actions and their consequences. The theoretical novelty of the study lies in the proposal of a hierarchical cognitive model explaining the cognitive mechanism behind the production of the discourse constructing the image of the Ukrainian language. According to this model, discourse production is viewed as a three-level complex ascending cognitive process: the cognitive model at the unconscious levels of the human conceptual system influences the discourse production domain by shaping the discursive model, which determines the discursive strategies, which determine what exactly should be emphasized by the discourse producer. The significance of this work lies in its systematic definition of the concept of "language image construction" and the explanatory model for the cognitive mechanism behind discourse production, thus offering new ideas and approaches for discourse research on the language issue in Ukraine and contributing to the further development of the methodology for studying discursive strategies.ukукраїнська мовамовна політикамовний конфліктобраз мовиобраз української мовинавколомовний дискурсмедіадискурсдискурсивний аналіздискурсивне конструюваннядискурсивна модельдискурсивна стратегіякогнітивна модельUkrainian languagelanguage policylanguage conflictlanguage imageimage of the Ukrainian languagediscourse on language issuesmedia discoursediscursive analysisdiscursive constructiondiscursive modeldiscursive strategycognitive modelДисертація