Герасименко, Наталія ПетрівнаНаталія ПетрівнаГерасименко2026-04-062026-04-062019-12-26Gerasimenko, N. (2019). Palaeoenvironmental Factors Influencing the Rise and the Collapse of the Sabatynivka Farming Culture in Southern Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, 2(75), 5–10. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.1УДК 501.92(477)10.17721/1728-2721.2019.75.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/141691. Безусько Л.Г. Закономірності та тенденції розвитку рослинного покриву України у пізньому плейстоцені та голоцені / Л.Г. Безусько, С. Л. Мосякін, А. Г. Безусько. − К.: Альтерпрес, 2011. – 447 с. 2. Демкин В. А. Эволюция почв и динамика климата нижневолжских степей в древности и Средневековье / В. А. Демкин, М. В., Ельцов, С. Н. Удальцов // Эволюция почв и почвенного покрова. − М.: GEOS, 2015. – C. 546-550. 3. Золотун И. В. Развитие почв юга Украины за последние 45-50 веков / И. B. Золотун. – К.: ВАСХНИЛ, 1975. – 74 с. 4. Иванов И. В. Эволюция почв лесостепи и черноземной степи Центральной области / И. В. Иванов, Ю. Г. Чендев // Эволюция почв и почвенного покрова. − М.: GEOS, 2015. – C. 456-469. 5. Клімат України. − Київ: Вид-во Раєвського, 2003. – 343 с. 6. Песочина Л. С. Закономерности позднеголоценового почвообразования в нижнедонских степях в пределах северо-восточной части ареала / Л. С. Песочина // Эволюция почв и почвенного покрова. − М.: GEOS, 2015. – C. 480-493. 7. Bottema S. The interpretation of pollen spectra from prehistoric settlements / S. Bottema // Palaeohistoria. − 1975, #17. – P.18-35. 8. Gerasimenko N. Environmental and climatic changes between 3 and 5 ka BP in Southeastern Ukraine / N. Gerasimenko // Third Millennium BC Climate Change and Old World Collapse. − Berlin Heidelberg, Springer-Werlag, 1997. − P.371-399. 9. Gerasimenko N. Environment of the Late Bronze cultures in the Lower Bug and Dnieper areas / N. Gerasimenko., Ya. Gershkovich, V. Fomenko // IGCP 521 – INQUA 0501 “Caspian-Black Sea-Mediterranean corridor during last 30 ky: sea level change and human adaptive strategies”. 4th Plenary Meeting and Field Trip. Extended Abstracts. − GeoEcoMar, 2008. – P.61-63. 10. Gershkovich Ya. P. Farmers and pastoralist in the Pontic Lowland during the Late Bronze Age / Ya. P. Gershkovich // Prehistoric steppe adaptation and horse. – Cambridge, McDonald Institute Monographs. 2003. – P.307-317. 11. Gershkovich Ya. P. Global causes of some local phenomena during the Late Bronze Age in the Northern Pontic steppe / Ya. Gershkovich // Der Schwartzmeerraum vom Äneolithicum bis in die Früheisenzeit (5000 – 500 v. Chr.). − Verlag Marie Leidorf GmbH – Rahden-Westf., 2011. – P.166-177. 12. Kremenetski K. Steppe and Forest-steppe of Eurasia: Holocene Environmental History / K. Kremenetski // Prehistoric steppe adaptation and horse. – Cambridge, McDonald Institute Monographs, 2003. – P. 11-27. 13. Langgut D. Climate and the Late Bronze Collapse: New Evidence from the Southern Levant. / D. Langgut, I. Finkelstein, T. Litt // Journal of the Institute of Archaeology of Tel-Aviv University. − 2013, vol. 40 (2). – P.149-175. 14. Langgut D. Dead Sea pollen record and history of human activity in Judean Highlands from the Intermediate Bronze into Iron Ages (2500-500 BCE) / D. Langgut, F. Newmann, M. Stein, A. Vagner, E. Kagan, E. Boaretto, I. Finkelstain // Palynology. − 2014, #38(2).− P.2-23. 15. Mediterranean Holocene climate, environment and human societies // Quaternary Science Reviews: Special Issue, 2016, vol.1. − Amsterdam, Elsevier. − 256 p. 16. Palmisano A. Holocene landscape dynamics and long-tern population trends in the Levant / A. Palmisano A., J. Woodbridge, C. N. Roberts // Holocene. − 2019, #29 (5). − P. 708-727. 17. Pashkevich G. Palaeoethnobotanical evidence of agriculture in the steppe and forest-steppe of East Europe in the Late Neolithic and Bronze Age / G. Pashkevich // Prehistoric steppe adaptation and horse. – Cambridge, McDonald Institute Monographs, 2003. – P. 287-297.A pollen and soil study of deposits of the Novokyivka site sheds light on the environment of the Sabatynivka culture (Late Bronze Age, XIV-XIII cent. BC), which was located in the central part of the southern steppe of Ukraine: this record demonstrates that this time span was characterized by a sharp increase in humidity. This is reflected in the spread of mesophytic herbs in the area between the River Dnieper and the Sea of Azov. The dry treeless Artemisia-Poaceae steppe that existed in southern Ukraine at the threshold of the Late Bronze Age was replaced by an association of forbs and Poaceae. The area of the Oleshya woodland, in the low reaches of the River Dnieper, was larger than today, and mesophilic species (Carpinus betulus, Ulmus sp., Quercus robur, Tilia cordata, Corylus avellana) grew there. Earlier pollen and palaeopedological studies of the Late Bronze settlements in the forbs-Poaceae steppe of SE Ukraine also indicate a strong southward shift of meadow-steppe and forest-steppe zones. All of this evidence indicates a significantly higher humidity of the climate than today. The Sabatynivka culture demonstrates an unprecedented rise in the number of settlements and in arable agricultural development. The latter is confirmed by the presence of pollen grains of Cerealia and segetal weeds. The decline of the Sabatynivka culture was caused by another climatic shift: to aridification, that started in the XII cent. BC, and culminated in the X-VIII cent. BC. The population of the xeric steppe between the River Dnieper and the Sea of Azov was not able to continue the previous sedentary agriculture that had typified the Sabatynivka culture. Only temporary camps of cattle breeders occurred in the south-east of Ukraine. This crisis was not caused by the human-induced exhaustion of soil-biological resources, but by climatic factors, as it was not a local phenomenon: this strongest aridification at the end of the Late Bronze Age is revealed everywhere in areas of semi-arid and arid climate in the East- European steppe and the Mediterranean realm.На основі результатів палінологічного аналізу розрізу поселення Сабатинівської культури Новокиївка, розташованого у сухостеповій підзоні між пониззям Дніпра та Азовським морем, показано, що час існування цієї культури із небувалим злетом хліборобства у степу (14-12 ст. до н. е.) відзначався різким зростанням зволоження. Воно призвело до зміни сухого полиново-злакового степу, який існував тут на межі середньої і пізньої бронзи, різнотравно-злаковим степом, розширенням лісового масиву Олешшя, у якому стало можливим зростання мезофільних порід (грабу, в’язу, дубу, липи, ліщини). Індикаторами розвитку землеробства на поселенні є паліноморфи куль­турних злаків та їхніх супутників (волошки синьої, березкових) у відкладах поселення. Виконані раніше палінологічні і палеопедологічні дослідження розрізів поселень доби пізньої бронзи (15-13 ст. до н. е.) на південному сході України відображають зсув рослинності лісо­степової зони і північно-степовоїпідзони на південь, розвиток у ґрунтах басейну р. Сіверський Донець елювіально-ілювіальних процесів, а у ґрунтах Приазов’я – посилення глинного вивітрювання. Клімат цього часу був значно вологішим від сучасного і особливо від посуш­ливого клімату попередньої фази, коли відбувалося інтенсивне розтріскування ґрунтів, а гумусонакопичення у них було настільки пос­лабленим, що на схилах утворювалися лесоподібні відклади. Занепад Сабатинівської культури на поселенні Новокиївка був зумовлений новою фазою ксерофітизації степової рослинності, що розпочалася на півдні України у 12-11 ст. до н. е. і кульмінувала у 10-8 ст. до н. е. Різнотравно-злакові степи із багатим складом трав змінили полиново-злакові асоціації; поширення галофіту лоху сріблястого відобра­жало засолення ґрунтів. Тодішнє населення було не в змозі підтримувати осіле землеробство, і лише тимчасові стоянки скотарів існу­вали у південному степу впродовж найбільш посушливішої фази кінця епохи пізньої бронзи. Криза Сабатинівської культури була зумов­лена не виснаженням природних ресурсів, а кліматичними чинниками, на що вказує зникнення мезофільних порід із лісів Олешшя, засо­лення і розтріскування ґрунтів, їхнє збіднення на гумус, і – головне – повсюдне виявлення фази різкої аридизації клімату у кінці епохи пізньої бронзи і у степах півдня Східної Європи, і у Середземномор’ї та на Близькому Сході. Вивчення впливу змін природного середовища (особливо різких, екстремальних і короткотривалих) на господарчу адаптацію давніх спільнот і міграційні процеси є основою розробки вірогідних сценаріїв майбутніх станів системи “природне середовище – людина”, що є актуальним на сучасному етапі глобальних змін.enкороткоперіодичні кліматичні змінистепова зонапалінологіяпалеопедологіямезофітикація і ксерофітізація рос­линностіshort-period climatic changessteppe zonepalynologypaleopedologymesophytication and xerophytization of vegetationСтаття