Василенко, ВадимВадимВасиленко2026-03-182026-03-182025Василенко, В. (2025). Повість "Рубікон Хмельницького" і роман "День гніву" Юрія Косача: жанрові трансформації і стильова полівалентність. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (38)), 36-44. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.38.05УДК 821.161.2-09: Косач "1940"10.17721/1728-2659.2025.38.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13211Background. This paper analyzes Yuri Kosach's novella "Khmelnytsky's Rubicon" (1941–1942; 1943) and the dilogy "The Day of Wrath" (1947) as examples of modernist historical prose. Particular attention is paid to the ways in which the author's interpretation of traditional models of historical narrative – intertwined with modernist principles of composition, imagery, and character construction – produces a multidimensional artistic structure open to diverse and even conflicting interpretation. Methods. The research is grounded in a comprehensive methodological approach that integrates the principles of historical-typological analysis (which presupposes the generalization of observations on the oeuvre of a particular writer within a specific stage of his creative evolution), biographical analysis (which allows for the interpretation of the ideological and aesthetic foundations of a work through the prism of the author's worldview orientations and personal life circumstances), structural-semantic analysis (which makes it possible to identify the generic nature of the studied texts, to outline their stylistic features – primarily Baroque, Romantic, and Expressionists – and to elucidate the peculiarities of their compositional organization), intertextual analysis (the study of the text's dialogue with other texts), and intermedial analysis (which allows one to trace the dialogue of the work with other art forms, particularly visual arts). Results. It has been established that "Khmelnytsky's Rubicon" exemplifies a complex interplay between historiographical discourse and literary-artistic reminiscences, incorporating Baroque and Romantic aesthetic devices that shape the symbolic and psycho-emotional dimensions of the narrative imagery. In contrast, "The Day of Wrath" employs a polyphonic model of historical reality, which presupposes the simultaneous coexistence, intersection, and interaction of multiple narrative levels. As a result, the structure of the novel is marked by mosaic-like fragmentation, where the chronological sequence of events and their causal relationship are subordinated to the logic of the characters' fluid, associative consciousness – primarily that of Bohdan Khmelnytsky himself. His extensive inner monologues function as semantic nodes that integrate temporally and spatially disjointed episodes into a unified whole. Conclusions. It has been demonstrated that the novella "Khmelnytsky's Rubicon" and the novel "The Day of Wrath" represent multilayered aesthetic phenomena that mark different yet interrelated stages in the genre and stylistic evolution of Yuri Kosach's historical prose across the 1940s. The genre transformation in both works is inseparable from aesthetic transformation itself (particularly the shift from baroque-romantic visionary poetics to expressionist-psychological fragmentariness), since it is precisely the change of style that determines the mode of the author's individual interpretation of historical material. Accordingly, the function of the historical epic genre undergoes a fundamental reorientation: from a representative-chronicle mode, in which the primary aim was to reconstruct events in their sequence and causal logic, to a reflexive-experimental mode that interprets the past through subjective experience, inner crisis, and symbolic form – thus defining the modernist character of Kosach's prose. At the same time, a number of questions remain unresolved: whether this stylistic evolution was driven solely by the author's aesthetic experimentation, or by a deeper worldview crisis tied to the collapse of grand epic and ideological narratives in the postwar era; and whether such radical subjectivization of the past, most evident in "The Day of Wrath", privileges psychological authenticity over factual accuracy. The relevance of the proposed approach lies in its potential applicability to the prose of other representatives of the Ukrainian exile – both Kosach's modernist contemporaries and realists alike – in order to determine whether his literary evolution was an individual authorial experiment or part of a broader trend that shaped the aesthetic explorations of Ukrainian émigré literature.Вступ. Стаття присвячена аналізу повісті "Рубікон Хмельницького" (1941–1942; 1943) і роману-дилогії "День гніву" (1947, 1948) Юрія Косача як зразків модерністського історичного епосу. Особливу увагу зосереджено на тому, як авторське переосмислення традиційних моделей художньої оповіді у взаємодії з модерністськими принципами сюжето-, образо- і характеротворення формує багатовимірну епічну структуру, відкриту для різноспрямованих інтерпретацій. Методи. Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що поєднує принципи історико-типологічного (який передбачає узагальнення спостережень над доробком письменника в межах певного етапу його творчої еволюції), біографічного (інтерпретація ідейно-естетичних засад твору крізь призму світоглядних орієнтацій і життєвих колізій автора), структурно-семантичного (що уможливлює виявлення жанрової природи досліджуваних творів, окреслення їхніх стильових рис, передусім барокових, романтичних і експресіоністських, і з'ясування особливостей композиційної організації), інтертекстуального (для вивчення зв'язків окремих творів із літературною традицією), а також інтермедіального (що дає змогу простежити діалог твору з іншими видами мистецтв, зокрема візуальними) аналізу. Результати. Встановлено, що повість "Рубікон Хмельницького" демонструє складний взаємозв'язок історіо-графічного дискурсу з літературно-мистецькими ремінісценціями, реалізованими через барокові й романтичні стильові засоби й образно-символічні коди. Натомість у романі "День гніву" втілено поліфонічну модель художньої реальності, яка передбачає одночасне існування, перехрещення і взаємодію кількох різнорівневих планів оповіді. Унаслідок цього структура роману набуває ознак мозаїчності і фрагментарності, а хронологічна послідовність подій та їх причинно-наслідкова зумовленість підпорядковуються логіці плинної, асоціативної свідомості персонажів, передусім самого Богдана Хмельницького, чиї розгорнуті внутрішні монологи стають наскрізними смисловими вузлами оповіді, об'єднуючи розірвані в часі та просторі епізоди в єдине ціле. Висновки. Доведено, що повість "Рубікон Хмельницького" і роман "День гніву" є багатовимірними художніми феноменами, котрі позначають різні, але взаємопов'язані етапи жанрово-стильової еволюції історичної прози Ю. Косача початку і кінця 1940-х рр. Жанрова трансформація в обох творах невіддільна від естетичної (зокрема переходу від бароково-романтичної візійності до експресіоністсько-психологічної фрагментарності), оскільки саме зміна стилю зумовлює спосіб індивідуально-авторської інтерпретації історичного матеріалу. Закономірно, змінюється і функція історичної епіки – з репрезентативно-хронікальної, де головним було відтворення подій у їх послідовності і причинно-наслідковій зумовленості, на рефлексивно-експериментальну, котра передбачає інтерпретацію минулого через суб'єктивний досвід, внутрішню кризу і символічну форму, що й визначає модерністський характер Косачевої прози. Водночас залишаються відкритими питання, чи ця стильова еволюція була зумовлена суто естетичними пошуками автора, чи кризою, пов'язаною з крахом великих епічних та ідеологічних наративів у повоєнну добу, та чи не спричиняє така радикальна суб'єктивізація минувшини, особливо виразна у "Дні гніву", те, що психологічна достовірність домінує над фактографічною? Перспективність обраного підходу полягає в можливості застосувати його до прози інших представників української еміграції, насамперед Косачевих сучасників-модерністів, але й реалістів також, аби з'ясувати, чи була еволюція його письма індивідуально-авторським експериментом, чи частиною загальної тенденції, що визначала естетичні пошуки української літератури в екзилі.ukЮрій Косачжанрстильповістьроманбарокоромантизмекспресіонізмінтертекстуальність"theatrum mundi"Yuri KosachgenrestylenovellanovelBaroqueRomanticismExpressionismintertextualityСтаття