Кухта Вікторія2026-02-252026-02-252024Кухта, В. (2024). Відображення уявлень середньовічних ісландців про долю на прикладі «Саги про Ґіслі». Етнічна історія народів Європи(74), 65–73. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2024.74.0610.17721/2518-1270.2024.74.06https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10710У статті зосереджується увага на розгляді долі через призму «Саги про Ґіслі». Концепт долі був невід’ємною частиною сприйняття світу середньовічних ісландців. Доля, за їхніми уявленнями, – фундаментальна рушійна сила, яка визначає життя кожної людини, та завжди є сталою й незмінною константою. «Сага про Ґіслі» у цьому контексті найповніше розкриває концептуальне значення долі та її вплив на повсякденне життя і прийняті рішення. Сюжет «Саги про Ґіслі» вибудовується довкола концептуальної ідеї, на яку або зверталося мало уваги, або яка взагалі випадала з поля зору дослідників. Визначеність долі лягла в основу тексту та обумовила його структуру.The article focuses on studying the concept of fate through the prism of Gísla saga Súrssonar. The concept of fate was an integral part of medieval Icelanders’ perception of the world. Fate, according to their ideas, is a fundamental driving force that determines the life of every person, and is always a stable and unchanging constant. Gísla saga, in this context, most fully reveals the conceptual meaning of fate and its influence on everyday life and decisions. The determination of fate formed the basis of the text and conditioned its structure, and our goal is to highlight as clearly as possible how and in what way this determination manifested itself and to what consequences it led.ukСага про Ґіслідолясагова літературапомстаневідворотністьGísla saga Súrssonarfatesaga literaturerevengeinevitabilityСтаття