Запотоцький, Сергій ПетровичСергій ПетровичЗапотоцькийРиндіч, Людмила ОлександрівнаЛюдмила ОлександрівнаРиндіч2026-04-202026-04-202025Zapototskyi, S., & Ryndich, L. (2025). Wartime Everyday Life in the Chernihiv Region Borderlands: Security Practices and Socio-Cultural Transformations. Geography and tourism, (81), 55–62. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2025.81.55-622308-135XУДК 911.310.17721/2308-135X.2025.81.55-62https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16718Мета. Стаття має на меті проаналізувати повсякденні практики безпеки мешканців прикордонних громад Чернігівської області та визначити їхній вплив на соціально-культурні трансформації в умовах воєнних загроз і перспектив післявоєнного відновлення. Методика. Дослідження виконано в межах суспільно-географічного підходу з поєднанням кількісних і якісних методів. Емпіричну основу становить анкетне опитування мешканців Семенівської та Новгород-Сіверської міських територіальних громад Чернігівської області, що включало шкальні та множинні запитання. Аналіз даних здійснено з використанням описової статистики та порівняльного аналізу. Результати. Засвідчено, що воєнне повсякдення прикордонних громад формується як стійкий режим життя з інтегрованістю відчуття загрози у щоденні рішення та планування. Виявлено домінування просторових адаптацій (зміна маршрутів пересування, орієнтація на укриття, переосмислення безпечних і небезпечних зон), розвиток практик автономної готовності (запаси ресурсів, підготовка документів та речей, адаптація житла), а також посилення інформаційних практик безпеки, де ключову роль поряд з офіційними каналами відіграють локальні комунікаційні мережі та особисті спостереження. Зафіксовано зміни у соціальних взаємодіях: посилення горизонтальних зв’язків, зростання ролі сусідських мереж і готовність до взаємодопомоги як елементів локальної стійкості. Виявлено, що вік впливає не на наявність адаптації, а на домінуючі моделі реалізації практик безпеки (перевага інформаційних каналів у молодших групах і матеріально-підготовчих практик у старших). Наукова новизна. Наукова новизна полягає у виявленні повсякденних практик безпеки як одного з механізмів соціально-культурних трансформацій прикордонних громад у воєнний період. Рутинізація практик безпеки, зміна просторової поведінки та розвиток неформальних мереж взаємодопомоги формують нову логіку воєнного повсякдення прикордоння. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у розробці регіональних підходів до підтримки та відновлення прикордонних громад в умовах тривалих воєнних загроз і післявоєнного розвитку. Отримані висновки є релевантними для просторового планування, програм локальної адаптації та безпекової політики з урахуванням реальних повсякденних практик населення. Ключові слова: прикордонні громади, воєнне повсякдення, повсякденні практики безпеки, соціально-культурні трансформації, локальна стійкість.Purpose. The purpose of the article is to analyse everyday security practices of residents of border communities in the Chernihiv region and to determine their influence on socio-cultural transformations under conditions of wartime threats and in the context of post-war recovery prospects. Methods. The research is conducted within a human-geographical framework, combining quantitative and qualitative methods. The empirical basis consists of a questionnaire survey of residents of the Semenivka and Novhorod-Siversk urban territorial communities of the Chernihiv region, which included scaled and multiple-choice questions. Data analysis was carried out using descriptive statistics and comparative analysis. Results. The findings demonstrate that the wartime everyday life of border communities is formed as a stable mode of living, in which the perception of threat is integrated into daily decision-making and planning. The dominance of spatial adaptations was identified, including changes in mobility routes, orientation towards shelters, and the redefinition of safe and unsafe zones. The development of practices of autonomous preparedness (resource stockpiling, preparation of documents and essential items, and adaptation of housing) was observed, along with the intensification of informational security practices, where local communication networks and personal observations play a key role alongside official channels. Changes in social interactions were also recorded, manifested in strengthened horizontal ties, the growing role of neighbourhood networks, and a high readiness for mutual assistance as elements of local resilience. It was established that age does not affect the presence of adaptation itself, but rather the dominant modes of implementing security practices, with younger groups prioritising informational channels and older groups relying more on material preparedness. Scientific novelty. The scientific novelty of the research lies in identifying everyday security practices as one of the mechanisms driving socio-cultural transformations in border communities during the wartime period. The routinisation of security, changes in spatial behaviour, and the development of informal networks of mutual assistance form a new logic of wartime everyday life in border areas. The practical significance. The results of the research can be used in developing regional approaches to supporting and restoring border communities under conditions of prolonged wartime threats and post-war development. The findings are relevant for spatial planning, local adaptation programmes, and security-related policies that take into account actual everyday practices of the population. Keywords: border communities, wartime everyday life, everyday security practices, socio-cultural transformations, local resilience.ukприкордонні громадивоєнне повсякденняповсякденні практики безпекисоціально-культурні трансформаціїлокальна стійкістьborder communitieswartime everyday lifeeveryday security practicessocio-cultural transformationslocal resilienceСтаття