ЛИТВИН, СергійСергійЛИТВИНКРОТЕНКО, АнастасіяАнастасіяКРОТЕНКОСАЄНКО, ОлександраОлександраСАЄНКО2026-03-182026-03-182025-12-30ЛИТВИН, С., КРОТЕНКО, А., САЄНКО, О. (2025). Nostalgia as an affective complex: neuropsychological, evolutionary, personal, and social dimensions. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 129–133. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).1410.17721/BPSY.2025.2(22).14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13324Background. Nostalgia is explored as a complex affective phenomenon that serves functions of identity reconstruction, adaptation to loss, and the maintenance of internal stability. It is shown that nostalgia is not among the basic emotions, yet it comprises components of several primary affects. Results. The main classifications of nostalgia are analyzed (temporal, spatial, social, and individual), along with its distinction from other emotional processes. Within C. Izard’s theory, nostalgia is presented as a secondary emotion integrating sadness, joy, interest, shame, and fear. According to J. Panksepp’s model, the core systems involved are PANIC/GRIEF, CARE, SEEKING, FEAR, and PLAY. The evolutionary significance of the PANIC/GRIEF system is highlighted as a mechanism promoting social bonding. Neurophysiological and neurochemical correlates are outlined, including the involvement of the prefrontal cortex, hippocampus, amygdala, oxytocin, and endogenous opioids. The importance of bodily expression and subjective experience is examined. Cognitive aspects are described, particularly the relationship between nostalgia and autobiographical, emotional, and sensory memory. Dysfunctional forms of nostalgic experience are identified. The link between nostalgia and Big Five personality traits is considered, as well as genetic factors influencing the propensity for nostalgic experience. Particular emphasis is placed on the significance of the bodily components of nostalgic experience as markers of emotional involvement and deep self-identification. The therapeutic potential of nostalgia is revealed as an affective resource that facilitates psychological recovery, self-reflection, and reduction of emotional stress under conditions of social uncertainty. Its capacity to actualize elements of cultural memory, thereby contributing to the preservation of collective identity, is also highlighted. Cultural, religious, and political dimensions of nostalgia are also summarized. Conclusions. The conclusion emphasizes the role of nostalgia as an integrative affective mechanism that ensures continuity of experience, supports identity, and holds adaptive significance under conditions of change.Вступ. Розглянуто ностальгію як комплексний афективний феномен, що виконує функції реконструкції ідентичності, адаптації до втрат та збереження внутрішньої стабільності. Окреслено, що ностальгія не належить до переліку базових емоцій, проте включає компоненти декількох базових емоцій. Результати. Проаналізовано основні класифікації ностальгії (часова, просторова, соціальна, індивідуальна). У межах теорії К. Ізарда ностальгія розглянута як вторинна емоція, що інтегрує смуток, радість, інтерес, сором, страх. Згідно з моделлю Я. Панксеппа, базовими системами є PANIC/GRIEF, CARE, SEEKING, FEAR, PLAY. Розкрито еволюційне значення системи PANIC/GRIEF як механізму, що сприяє соціальній прив’язаності. Наведено нейрофізіологічні та нейрохімічні кореляти, зокрема участь префронтальної кори, гіпокампу, мигдалини, окситоцину, ендогенних опіоїдів. Розглянуто значення тілесної експресії та особливостей суб’єктивного переживання. Описано когнітивні аспекти, зокрема зв’язок ностальгії з автобіографічною, емоційною та сенсорною памʼяттю. Визначено дисфункціональні форми ностальгічного переживання. Розглянуто зв’язок із рисами особистості (Big Five), а також генетичні чинники, що впливають на схильність до переживання ностальгії. Окремий акцент зроблено на значенні тілесних компонентів переживання ностальгії як маркерів емоційної залученості й глибинної самоідентифікації. Розкрито терапевтичний потенціал ностальгії як афективного ресурсу, що сприяє психологічному відновленню, саморефлексії та зниженню рівня емоційного стресу в умовах соціальної невизначеності. Висвітлено її здатність актуалізувати елементи культурної памʼяті, що сприяє збереженню колективної ідентичності. Узагальнено культурні, релігійні та політичні аспекти ностальгії. Висновки. Визначено роль ностальгії як інтегративного афективного механізму, що забезпечує безперервність досвіду, підтримує ідентичність і має адаптивне значення в умовах змін.uknostalgiamemorylossneuropsychology of emotionsidentityadaptationaffective neuroscienceностальгіяпамʼятьвтратанейропсихологія емоційідентичністьадаптаціяафективна нейронаукаСтаття