Бальсис, РімантасРімантасБальсис2026-04-202026-04-202021-05-22Бальсис, Р. (2021). PAGANISM OF LITHUANIANS AND PRUSSIANS: RITUAL LAUGHTER. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 5–9. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2021.29.110.17721/1728-2659.2021.29.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16671Ritual laughter is considered an integral part of the rituals used to make sacrifice to the ancient gods. This article analyzes instances of ritual humor in written sources from the 16th to 17th century and echoes of the joke in calendars, family traditions and folklore in the 19th and 20th centuries. The aim is to investigate how jokes and fun were understood in the religion and mythology of the ancient Balts; what influenced the expression of this sort of joke and how; and what forms and manners for eliciting jokes and fun are recorded in written sources, customs, traditions and folklore. Information in the written sources from the 16th and 17th centuries (even if it is fragmentary) shows Lithuanians and Prussians knew of ritual laughter which is a component part of rituals for making sacrifices to the ancient gods. The aim of ritual laughter was to succeed in making the gods happy (especially gods protecting agriculture and its different branches). From the examples presented, although there might not be many of them, we can nonetheless determine that the ritual laughter of the Lithuanians and the Prussians was divided into two categories: a) the happy god (with the request and wish the god would be happy) and b) the ritual laughter and fun of participants in rituals. After Christianity came to dominate in the late 17th century, ritual humor became an important part of calendrical, family and other customs, recorded in folklore and echoed in everyday speech and phraseology. * The author of the article is the member of the editorial board of the "Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary studies. Linguistics. Folklore Studies", and therefore they do not participate in the review and decision-making process regarding the publication of this article.Ритуальний сміх вважається невід'ємною частиною ритуалів, що використовуються для жертвоприношень древнім богам. Аналізуються випадки ритуального гумору в письмових джерелах XVI–XVII ст. і відгомони жартів у календарях, сімейних традиціях і фольклорі XIX–XX ст. Мета дослідження полягає в комплексному аналізі ритуального сміху, жартів і веселощів у письмових джерелах XVI–XVII ст. литовців і прусів. Окрему увагу приділено розумінню ритуального сміху в релігії та міфології давніх балтів, чинникам, а також передумовам виникнення жартів і веселощів, тим формам і засобам їхнього вираження, які зафіксовано в письмових джерелах, звичаях, традиціях і фольклорі. Інформація, наведена в писемних джерелах XVI–XVII ст. (незважаючи на те, що вона досить фрагментарна) показує, що литовці і пруси знали про ритуальний сміх, який є компонентом ритуалів жертвоприношень давнім богам. Метою ритуального сміху було досягти успіху в тому, щоб зробити богів щасливими (особливо богів, які захищають сільське господарство та його галузі). Із представлених прикладів, хоча їх і небагато, ми все ж можемо зробити висновок, що в литовців та прусів було дві категорії ритуального сміху: а) щасливий бог (із проханням і побажанням, щоб бог був щасливим) і б) ритуальний сміх і веселощі учасників ритуалів. Після того, як в кінці XVII ст. християнство стало домінантною релігією, ритуальний гумор став важливою частиною календарних, сімейних та інших звичаїв, які зафіксовані у фольклорі та відображені у повсякденному мовленні та фразеології. * Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.enritual laughtercustomstraditionsfolklorewritten sources 16th–17th centurieswritten sources 19th–20th centuriespaganism of Lithuanians and Prussiansритуальний сміхзвичаїтрадиціїфольклорписьмові джерела XVI–XVII ст.письмові джерела XIX–XX ст.язичництво литовців і прусівСтаття