ОДРЕХІВСЬКА, ІринаІринаОДРЕХІВСЬКА2026-06-102026-06-102025-07-03ОДРЕХІВСЬКА, І. (2025). TRANSLATION EDITING IN EDITORIAL STUDIES: CONCEPTUAL UNDERPINNINGS AND FUTURE DIRECTIONS. Folia Philologica(9), 34–40. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/9/510.17721/folia.philologica/2025/9/5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22785The present article delineates conceptual approaches for studying translation editing and positions the analysis of these practices within the field of editorial studies of translation. To this end, a focused historiographical analysis of key theoretical perspectives on translation editing in Ukrainian and global scholarship is undertaken, identifying key metatrends in the evolution of thought. The rationale for establishing editorial studies of translation as a distinct domain, capable of designing a more expansive editorial lens on translation, is argued. Drawing upon an editological framework, three complementary methodological lenses are developed and proposed for the comprehensive investigation of translated publications: the network-systemic, the conceptual-phenomenological, and the ideological-political. The network-systemic perspective focuses on the intersubjectivity and distributed agency inherent in the process of constructing translation edition, underscoring the multiplicity of stakeholders and their dynamic interplay. The conceptual-phenomenological framework foregrounds the dimensions of temporality, intentionality, and conceptual integration within the work on translated publications, demonstrating their influence on the final textual configuration and its subsequent reception. Within the ideological and political context of analyzing the work of an editor-compiler, we can draw upon a range of relevant perspectives, such as strategic essentialism (G.C. Spivak), the internalization of dominant ideology (the so-called “false consciousness”), subversion, and othering, as well as various others. This enables us to move beyond a purely technical and stylistic understanding of editing, revealing how the editor-compiler's choices actively shape meanings and either reproduce or challenge existing social and power relations within the text. The proposed network-systemic, conceptual-phenomenological, and ideological-political perspectives open up wide possibilities for further in-depth research into specific editorial practices, examining their multidimensional impact on translated editions.Метою цієї статті є системне окреслення концептуальних підходів до дослідження редагування перекладу та позиціонування аналізу редакторських практик у ширшому контексті едитології перекладу. Відповідно до поставленої мети здійснено історіографічний аналіз ключових теоретичних поглядів на редагування перекладу в українському науковому дискурсі, що дало змогу чітко виокремити головні метатенденції у розвитку цієї сфери. Доведено раціональність запровадження едитології перекладу для формування ширшого редакторського погляду на переклад. З едитологічної перспективи розроблено та запропоновано три взаємодоповнюючі методологічні рамки для комплексного вивчення перекладного видання: мережево-системну, концептуально-феноменологічну й ідеологічно-політичну. Мережево-системний ракурс аналізу розкриває інтерсуб’єктність та залучену аґентність у складному перекладацькому процесі, підкреслюючи множинність учасників та їхню взаємодію. Концептуально-феноменологічна рамка актуалізує виміри темпоральності, інтенціональності та концептуальної інтеграції в роботі редактора-упорядника перекладного видання. В ідеологічно-політичному контексті аналізу редакторсько-упорядницької роботи можемо задіювати низку актуальних перспектив – стратегічного есенціалізму (Г. Ч. Співак), інтерналізації панівної ідеології (так звана хибна свідомість), субверсії, іншування (othering) і низку інших. Це дає змогу вийти за межі суто технічного та стилістичного розуміння редагування, виявляючи, як вибір редактора-упорядника активно формує смисли й відтворює або оскаржує існуючі соціальні та владні відносини в тексті. Запропоновані мережево-системна, концептуально-феноменологічна й ідеологічно-політична перспективи відкривають широкі можливості для подальших поглиблених досліджень конкретних редакторсько-упорядницьких практик, вивчаючи їхній багатовимірний вплив на перекладні видання.ukперекладперекладознавстворедакторредагування перекладуедитологія перекладукниговиданняtranslationtranslation studieseditortranslation revisioneditorial studies of translationbook publishingСтаття