Богомолець-Бараш, ОлександрОлександрБогомолець-Бараш2026-07-032026-07-032021-06-30Богомолець-Бараш, О. (2021). Специфіка вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. Сковороди. Studia Linguistica, (18), 39-54. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.39-54УДК 811.161.2’23’373.2:39:821.161.2.08.0910.17721/StudLing2021.18.39-54https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26543The article considers the verbal ways of realization of the concept of EUROPE in Hryhorii Skovoroda’s language model of the world. Various lexical samples of the examined concept were discovered in the works of the outstanding Ukrainian philosopher: e.g. Europe, European, European; numerous names of European countries, cities, their inhabitants; names to denote other geographical phenomena of Europe. Most of these lexical units are found in the author's philosophical dialogues. During the discussion, their participants show the awareness of realities of Europe at that time, peculiarities of its state system, local customs; history, geography, natural sciences. These fragments of knowledge constitute Hryhorii Skovoroda’s conceptual view of the world and more broadly – educated Ukrainians of the XVIII century. Such marked words instantiate the structural components of the concept of EUROPE: its notional, imaginary, valuative, symbolic, national-cultural and ideal components. Often these lexical units form integral part of comparisons – such as the large group of nouns in the locative case: e.g. in Europe, in England, in Hungary, in Norway, in France, in Rome, in Venice, in Paris, in Florence. Using mentioned words, on the one hand, Ukrainians demonstrate their knowledge about Europe, and on the other hand, compare life “here” and “there” (the paradigm is still relevant nowadays).У статті розглянуто особливості вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. С. Сковороди. З цією метою в текстах видатного філософа виокремлено лексичні репрезентанти названого концепту: Європа, європейський, європеєць; численні назви європейських країн, міст, їхніх мешканців; назви на позначення інших географічних явищ Європи. Здебільшого вказані лексеми засвідчено у філософських діалогах автора. У ході дискусії їхні учасники виявляють обізнаність із тогочасними реаліями Європи, особливостями її державного устрою, місцевими звичаями; історією, географією, природничими науками – ці фрагменти знання становлять концептуальну картину світу Г. Сковороди й ширше – освічених українців XVIII ст. У зазначених онімах вербалізуються структурні компоненти концепту ЄВРОПА: його поняттєвий, оцінний, образний, національно-культурний, символьний та ідейний складники. Часто вказані назви виступають у складі порівнянь – це численна група іменників у місцевому відмінку: в Европѣ, во Англіи, в Гунгаріи, в Норвегїи, во Францїи, в Римѣ, в Венецїи, в Парижѣ, в Флоренцїи, за допомогою яких, з одного боку, українці актуалізують свої знання про Європу, а з іншого, – зіставляють життя «тут» і «там» (парадигма актуальна й дотепер).ukconceptlanguage world modelverbalizationEuropeSkovorodaконцептмовна картина світувербалізаціяЄвропаСковородаСтаття