УДОВЕНКО, ЮліяЮліяУДОВЕНКОБУГАЙЧУК, ЯрославЯрославБУГАЙЧУК2026-03-172026-03-172025-12-19УДОВЕНКО, Ю., БУГАЙЧУК, Я. (2025). SOCIAL AND PEDAGOGICAL SUPPORT OF UKRAINIAN FAMILIES EXPERIENCING SEPARATION DUE TO WAR. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(11), 77–86. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/910.17721/2616-7786.2025/11-1/9https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12961Background. This article explores social and pedagogical support for Ukrainian families experiencing prolonged separation due to the full‑scale war. The topic is relevant because mobilization, evacuation, and forced migration have transformed family roles, increased mothers' psychological load, and made children more vulnerable, amplifying the need for systemic, inter‑agency mechanisms. Methods. A mixed strategy combined theoretical and empirical methods: literature review, comparative synthesis and systematization; a survey of 26 mothers (15 questions, 4 blocks) and semi‑structured interviews with 7 specialists (16 questions, 5 blocks). Data were analyzed using quantitative procedures (frequencies, percentages) and qualitative content analysis. Fieldwork took place in Kyiv in April 2025 with informed consent and confidentiality. Results. Typical family difficulties include mothers' emotional exhaustion, anxiety and isolation; children's anxiety, regressive behavior and reduced learning motivation. Specialists highlight fragmented support and weak coordination across institutions. Based on the findings, the OPORA model was developed to integrate five components: Needs assessment, Partnership, Awareness, Resources and Adaptation. Conclusions. Social‑pedagogical support is a key factor of family resilience. OPORA brings theoretical novelty by integrating resource‑based, trauma‑informed and family‑centered approaches, and has practical applicability for social services, education and communities, with recommendations for inter‑agency coordination.Вступ. Присвячено комплексному аналізу соціально‑педагогічної підтримки українських сімей, які переживають тривалу розлуку через повномасштабну війну. Актуальність зумовлена трансформацією сімейних ролей унаслідок мобілізації, евакуації та вимушеної міграції, зростанням психоемоційного навантаження на матерів і вразливістю дітей, а також потребою в системних механізмах міжвідомчої взаємодії громадського та державного секторів. Методи. Застосовано поєднання теоретичних і емпіричних методів: аналіз та порівняння наукових джерел, узагальнення й систематизацію; анкетування 26 матерів (15 запитань, 4 блоки) та напівструктуровані інтерв'ю з 7 фахівцями соціально‑педагогічної сфери (16 запитань, 5 блоків). Дані опрацьовано кількісним аналізом (частоти, відсотки) і якісним контент‑аналізом. Дослідження проведено в Києві у квітні 2025 року з дотриманням етичних принципів, добровільності та конфіденційності. Результати. Встановлено, що типові труднощі сім'ї охоплюють емоційне виснаження матерів, підвищену тривожність та ізоляцію; у дітей – тривожність, регресивну поведінку, зниження навчальної мотивації. Фахівці констатують фрагментарність підтримки та слабку координацію між установами. На основі результатів розроблено модель "ОПОРА", що інтегрує п'ять компонентів (оцінювання потреб, партнерство, обізнаність, ресурси, адаптація) і передбачає переходи від реактивної до превентивної допомоги. Висновки. Соціально‑педагогічна підтримка є ключовим чинником збереження стійкості та функціональності сім'ї в умовах війни. Модель "ОПОРА" має теоретичну новизну (інтеграція ресурсного, травмоорієнтованого та сімейноорієнтованого підходів) і практичну значущість для соціальних служб, закладів освіти та громад. Запропоновано напрями впровадження моделі та рекомендації щодо міжвідомчої координації на рівні громади.ukchildrencommunityfamily adaptationinter‑agency coordinationOPORA modelpsychosocial assistanceresiliencesocial and pedagogical supportгромададітижиттєстійкістьміжвідомча взаємодіямодель "ОПОРА"психосоціальна допомогасімейна адаптаціясоціально‑педагогічна підтримкаСтаття