Turenko (Туренко Віталій Едуардович), VitaliiVitaliiTurenko (Туренко Віталій Едуардович)2026-05-012026-05-012020Turenko (Туренко Віталій Едуардович), V. (2020). PHILOSOPHICAL VIEW ON IMPORTANCE OF LOVE IN SOCIETY: PLATO VS ARISTOTLE. Політологічний вісник(85), 66–76. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2020.85.66-7610.17721/2415-881x.2020.85.66-76https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18989The paper shows specifics and features of understanding of importance of love in society in the legacy of Plato and Aristotle. Explication of the role of love in society in Plato is revealed on the basis of the texts of his two dialogues «Symposium» and «Laws». In the «Symposium», through the speech of Eryximachus, it is emphasized that thanks to love, a complete unity is possible in society as a whole and between people. Love occupies a key place in society and its presence or deficiency leads to certain social phenomena (war, revolution, revival). Love cannot separate people both on a personal and social level. Destructive, destruction brings only hatred. Accordingly, every member of society who wants the society in which he lives to be prosperous and stable, should feel friendly to others, be sensitive and caring to those who need it.Аlso, in the «Laws» the ancient Greek thinker talks about how important it is to teach children — future citizens of the policy — who and how to love or hate. This is due to the fact that if the wrong way of understanding love among people develops, then this can lead to the destruction of society. After all, if love is inherent in justice, then it is not able to create disorder, to make destructive, to one degree or another to be a carrier of deviant behavior. Love is always where there is truth, where there is justice. And where there is a lie, a deception, the place of love no longer remains. She calmly and without resentment walks away from those people who have felt a sense of love, and does not knock again until the lie stops.It is proved that Αristotle is ambivalent about the importance of love for society. To some extent, he continues his predecessors Socrates and Plato, and emphasizes that the state is based on love and friendly relations. Love is not limited only to individual relationships and circumstances, it affects the entire social and cultural life of mankind. At the same time, he opposes them, because he notes the negative consequences for society and the state system of various manifestations of love deviations.Aristotle also emphasizes that social status is not important for close relationships. Intimacy, closeness to each other is higher than those or other social divisions, beliefs and disagreements. Thus, love overcomes social disunity, thereby creating a special community for which the main thing is the good of Оther.У роботі показано специфіку та особливості розуміння важливості любові в суспільстві у спадщині Платона та Арістотеля.Розкрито роль любові в суспільстві у Платона на основі текстів його двох діалогів «Бенкет» і «Закони». У «Бенкеті», через промову Еріксімаха, наголошується, що завдяки любові можливе повне єднання в суспільстві в цілому та між людьми. Любов займає ключове місце в суспільстві і її наявність або дефіцит призводить до певних соціальних явищ (війни, революції, відродження). Любов не може розділити людей як на особистому, так і на соціальному рівні. Деструктив, руйнування приносить лише ненависть. Відповідно, кожен громадянин, який хоче, щоб суспільство, в якому він живе, було процвітаючим та стабільним, повинно відчувати себе привітним до інших, бути чуйним та дбайливим до тих, хто цього потребує.Крім того, у «Законах» давньогрецький мислитель розповідає про те, як важливо навчити дітей — майбутніх громадян — кого і як любити чи ненавидіти. Це пов’язано з тим, що якщо неправильний спосіб розуміння любові розвивається серед людей, то це може призвести до руйнування суспільства. Адже, якщо коханню притаманна справедливість, то вона не здатна створити розлад, зробити щось руйнівне, в тій чи іншій мірі бути носієм девіантної поведінки. Любов завжди там, де є правда, де є справедливість. І там, де є брехня, обман, місця коханню вже не залишається. Вона спокійно і без обурення відходить від тих людей, які не відчули почуття любові, і не стукає знову, поки брехня не припиниться.Доведено, що Арістотель неоднозначно ставиться щодо важливості любові для суспільства. Певною мірою він продовжує своїх попередників Сократа і Платона і наголошує, що держава заснована на любові та дружніх стосунках, тим самим підкреслюючи, що любов не обмежується лише індивідуальними стосунками та обставинами і впливає на все суспільне та культурне життя людства. У той же час він опонує їм, бо відзначає негативні наслідки для суспільства та державної систем, коли проявляються час від часу різні роду любовні девіації.Арістотель також підкреслює, що соціальний статус не важливий для близьких стосунків. Близькість, інтимність один до одного вища, ніж ті чи інші соціальні поділи, переконання та розбіжності. Таким чином, любов долає соціальну роз’єднаність, тим самим створюючи особливу спільноту, для якої головне — благо Іншого.enlovesocietyPlatoAristotleancient philosophyjusticephilosophy of loveлюбовсуспільствоПлатонАрістотельантична філософіясправедливістьфілософія любовіСтаття