Строкаль, Олександр МиколайовичОлександр МиколайовичСтрокаль2025-08-272025-08-272019Строкаль О. Сугестія евфонії української поезії. Українське мовознавство. 2019 Вип. 1 (49). С. 138-140. Рец. на кн.: Ярмолінська М .В. Милозвучність поетичної мови: Тарас Шевченко, Павло Тичина, Олексій Довгий, Анатолій Мойсієнко, Дмитро Чистяк / за ред. Ю. Л. Мосенкіса. – К. : Аратта, 2018. – 80 с.https://doi.org/10.17721/um/49(2019).138-140https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7353Peony is one of the main, central and most significant characteristics of the Ukrainian language. Harmony of sound transitions, the correct combination of consonants and vowels are the main markers of the sound of the word. M. Yarmolinska’s study devoted to the study of poetic euphony as one of the characteristic features of Ukrainian poetry. The researcher understands the euphony as a science that analyzes the sound composition of verses and establishes the laws of poetic sonority. The author applies general linguistic principles for the interpretation of the phenomenon of euphony and emphasizes its importance and functions in the text. The researcher gives an interpretation of concepts such as “phonemic saturation of the text”, “textual accented vocalization”, “textual consonance” etc., reveals the peculiarities of their interrelations within euphony as a science. M. Yarmolinska argues that the law of sound semantics is realized as much as possible in atypical, unexpected, deliberately created acoustic contexts. The author offers a number of parameters which, in her opinion, it is expedient to analyze the euphonic phenomena. In particular, this is: intonational nuances; ornamental function; function of “audio italic”; associative bonds of words; creating a specific sound; script; creation of symbolic sound; semantic effects. The researcher believes, that one of the euphonic tools that performs a suggestive function is aliteration. This artistic instrument has a historical history and is therefore characterized by its being one of its own. M. Yarmolinska considers the peculiarities of the use of alliteration in T. Shevchenko’s, P. Tychyna’s, O. Dovhyi’s, A. Moisiienko’s, D. Chystiak’s poetic texts. The proposed selection of personalities by the researcher (T. Shevchenko, P. Tychyna, O. Dovhyi, A. Moisiienko, D. Chystiak), although it does not claim to be exhaustive, is rather indicative as it allows the linguist to make an analytical review of each of the stages of development of the Ukrainian language.Дослідження М. Ярмолінської присвячене вивченню поетичної евфонії як однієї з характерних рис української поезії. Дослідниця розуміє евфонію як науку, що аналізує звуковий склад віршів та встановлює закони поетичної милозвучності. Автор застосовує загальні лінгвістичні принципи потрактування явища евфонії і наголошує на важливості її у тексті та на виконуваних нею функціях. Дослідниця наводить тлумачення таких понять, як “фонематична насиченість тексту”, “текстуальна акцентована вокалізація”, “текстуальна консонантизація” та ін., розкриває особливості їхнього взаємозв’язку в межах евфонії як науки. М. Ярмолінська стверджує, що закон звукової семантики максимально реалізується саме в атипових, неочікуваних, свідомо створюваних акустичних контекстах. Автор пропонує низку параметрів, за якими, на її думку, доцільно здійснювати аналіз евфонічних явищ. Зокрема, це: інтонаційні нюанси; орнаментальна функція; функція «звукового курсиву»; асоціативні зв’язки слів; створення специфічного звучання; звукопис; створення символічного звучання; семантичні ефекти. Одним із евфонічних засобів, який, на думку дослідниці, виконує сугестивну функцію, є алітерація. Цей прийом має давню історію і тому характеризується тісним зв’язком із магією. М. Ярмолінська розглядає особливості застосування прийому алітерації у поетичних текстах Т. Шевченко, П. Тичина, О. Довгий, А. Мойсієнко, Д. Чистяк. Що стосується власне поетичних доробків розглядуваних авторів, то зауважимо. що запропонований дослідницею добір персоналій (Т. Шевченко, П. Тичина, О. Довгий, А. Мойсієнко, Д. Чистяк), хоча і не претендує на вичерпність, проте є досить показовим, оскільки дозволяє лінгвісту зробити аналітичний зріз на кожному з етапів розвитку української мови.ukсугестіяевфоніяукраїнська поезіязвукова організаціямелодика мовипоетикаСтаття