Братина, Захар ОлександровичЗахар ОлександровичБратинаДаниленко, Сергій Іванович2026-03-182026-03-182026-03-04Братина З. О. Трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України (2014-2024) : дис. ... доктора філософії : 061 Журналістика. Київ, 2026. 207 с.УДК 070:316.77:327(477)“2014/2024”https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13510Братина З. О. «Трансформація медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію України (2014-2024)». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю 061 «Журналістика». – Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2026. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена сукупністю взаємопов’язаних суспільно-політичних, безпекових і медіакомунікаційних чинників, що визначають роль журналістики у формуванні суспільного сприйняття євроатлантичної інтеграції України. По-перше, євроатлантична інтеграція є ключовим стратегічним вибором України. Після 2014 року євроатлантична інтеграція перетворилася з декларативного зовнішньополітичного курсу на фундаментальний елемент державної безпекової стратегії України. У цих умовах саме медіа стали головним каналом пояснення, легітимації та суспільного осмислення цього вибору, що зумовлює необхідність наукового аналізу відповідних медіанаративів. По-друге, журналістика стала відігравати вирішальна роль у формуванні суспільного сприйняття НАТО. Українські засоби масової інформації виступають не лише ретрансляторами офіційних повідомлень, а й активними виробниками смислів, інтерпретацій і наративів про євроатлантичну інтеграцію. Саме журналістські практики визначають тональність, рамки та глибину суспільного розуміння ролі НАТО, що робить аналіз медіанаративів важливим завданням журналістикознавства. По-третє, відбулась корінна трансформація медіанаративів у контексті війни та безпекових викликів. Повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році стала точкою радикального зламу медіадискурсу, змінивши семантику, емоційне забарвлення та функціональне навантаження медіанаративів про євроатлантичну інтеграцію. Це актуалізує потребу в комплексному аналізі того, як війна вплинула на журналістські інтерпретації євроатлантичного курсу держави. По-четверте, існує значний дефіцит комплексних журналістикознавчих досліджень медіанаративів євроатлантичної інтеграції України. Попри наявність численних політологічних і безпекових досліджень проблеми євроатлантичної інтеграції України, питання трансформації медіанаративів у межах журналістикознавства залишається недостатньо систематизованим. Це зумовлює наукову потребу у спеціалізованому дослідженні, орієнтованому саме на медіатексти та журналістські практики. По-п’яте, практичною значущістю досліджень медіанаративів для розвитку сучасної української журналістики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення журналістських стандартів висвітлення тематики євроатлантичної інтеграції, розвитку журналістики пояснення та аналітичних форматів, а також у навчальному процесі підготовки майбутніх журналістів. Мета дослідження - виявити закономірності формування, інституціоналізації та трансформації медіанаративів євроатлантичної інтеграції України в українських засобах масової інформації у 2014–2024 роках та визначити їх роль у формуванні суспільного сприйняття євроатлантичного курсу держави. Об’єкт дослідження - євроатлантична інтеграція України. Предмет дослідження - трансформація медіанаративів євроатлантичної інтеграції України в українських засобах масової інформації у 2014–2024 роках. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів журналістикознавчого аналізу, застосування яких дало змогу комплексно дослідити трансформацію медіанаративів євроатлантичної інтеграції України у 2014–2024 роках. У першу чергу це – наративний метод, дискурс-аналіз, фрейм-аналіз, контент-аналіз, порівняльно-історичний метод і метод узагальнення та типологізації. Результати дослідження мають наукову новизну і конкретизуються за логіко-структурною схемою викладення матеріалу такими положеннями. Так, у підрозділі 1.1. «Євроатлантична інтеграція України в системі сучасних медіа комунікацій» доведено, що медіанаратив євроатлантичної інтеграції України є багаторівневою журналістською смисловою конструкцією, яка формується через взаємодію наративних, дискурсних, фреймових і жанрово-форматних механізмів медіакомунікації та виконує інтерпретаційну, легітимаційну й смислотворчу функції у публічному представленні стратегічного зовнішньополітичного курсу держави; встановлено, що медіа не лише відображають інтеграційні процеси, а структурно моделюють їх суспільне розуміння. У підрозділі «1.2. Методологічні підходи до аналізу медіанаративів у журналістикознавстві» обґрунтовано комплексну методологічну модель журналістикознавчого аналізу медіанаративів інтеграційної тематики, що поєднує наративний аналіз, дискурс-аналіз, фрейм-аналіз, жанрово-форматний та сегментний медіасистемний підходи; доведено, що саме багатометодна аналітична рамка дозволяє виявляти структурні трансформації медіанаративів у динаміці суспільно-політичних і безпекових змін. У Розділі 2, п. 2.1. «Формування медіанаративів євроатлантичного курсу України в умовах суспільно-політичної трансформації (2014–2016)» встановлено, що у період 2014–2016 років відбулася наративна перебудова медійного образу євроатлантичної інтеграції — від маргіналізованого та стереотипізованого сюжету до домінантної безпеково-цивілізаційної рамки, що супроводжувалася деконструкцією пострадянських медіастереотипів, формуванням нової символічної моделі образу НАТО та переходом журналістських форматів від полемічно-емоційних до пояснювально-аргументативних. У Розділі 2, п. 2.2. «Інституціоналізація медіанаративів євроатлантичної інтеграції в українських ЗМІ (2017–2021)» доведено, що у 2017–2021 роках відбулася інституціоналізація медіанаративів євроатлантичної інтеграції, яка проявилася у стабілізації термінологічної та сюжетної архітектури інтеграційного дискурсу, зростанні ролі експертної та пояснювальної журналістики, переході до прагматично-процедурних моделей висвітлення та формуванні структурованої медійної репрезентації стандартів, сумісності й механізмів співпраці. У третьому розділі, п. 3.1. «Воєнно-безпековий вимір медіанаративів євроатлантичної інтеграції України» вперше доведено, що повномасштабна війна 2022–2024 років спричинила операційно-безпекову трансформацію медіанаративів євроатлантичної інтеграції, що виявляється у злитті воєнного та інтеграційного дискурсів, переході до операційної та процедурної моделі репрезентації партнерства, домінуванні експертно-пояснювальних форматів, мультимодальної аргументації та практико-орієнтованих сюжетів сумісності й безпекової координації. Також у п. 3.2. «Типологія та структурні моделі медіанаративів євроатлантичної інтеграції в українському медіа просторі воєнного періоду» вперше змодельовано сегментну типологію медіанаративів євроатлантичної інтеграції у воєнному медіапросторі України, з виокремленням координаційно-консолідованої, пояснювально-публічної, аналітично-інтерпретаційної, конкурентно-державницької, регуляторно-стандартної, пояснювально-критичної та контрнаративної екстериторіальної моделей; доведено, що тип медіасегмента та редакційна модель визначають структуру аргументації, жанрову форму і спосіб інтерпретації інтеграційних процесів, що дозволяє описати медіадискурс інтеграції як багаторівневу модельно-диференційовану систему. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у можливості їх використання в науково-освітній, професійно-журналістській та прикладній комунікаційній діяльності. Сформовані у дисертації ідеї та висновки можуть використовуватися у процесі викладання лекційних курсів і спецкурсів з журналістики, у розвитку журналістики пояснення та аналітичних форматів у жанрах публіцистики, лонгрідів і спеціальних медіапроєктів, орієнтованих на підвищення рівня суспільного розуміння безпекових процесів. Окрім цього, висновки дисертації можуть бути використані експертами у сфері медіакомунікацій і стратегічних комунікацій для оцінювання ефективності медіависвітлення євроатлантичної інтеграції України, а також для коригування інформаційних кампаній і комунікаційних стратегій у безпековій сфері. Ключові слова: медіанаратив, журналістика, оборонна журналістика, воєнна журналістика, стратегічні комунікації, НАТО, Європейський Союз; євроатлантична інтеграція, інформаційна політика, інформаційна безпека, дезінформація, цифрові медіа, комунікаційні стратегії, демократичні цінності, суспільна стійкість.Bratyna Z. O. Transformation of Media Narratives on Ukraine’s Euro-Atlantic Integration (2014–2024). — Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Social and Behavioral Sciences, specialty 061 “Journalism.” — Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2026. The relevance of the dissertation topic is determined by a set of interrelated socio-political, security, and media-communication factors that define the role of journalism in shaping public perception of Ukraine’s Euro-Atlantic integration. First, Euro-Atlantic integration is a key strategic choice of Ukraine. After 2014, it transformed from a declarative foreign policy course into a fundamental element of the state’s security strategy. Under these conditions, the media became the main channel for explaining, legitimizing, and publicly interpreting this choice, which necessitates a scholarly analysis of the relevant media narratives. Second, journalism has come to play a decisive role in shaping public perception of NATO. Ukrainian mass media act not only as retransmitters of official messages but also as active producers of meanings, interpretations, and narratives about Euro-Atlantic integration. Journalistic practices determine the tone, frames, and depth of public understanding of NATO’s role, which makes the analysis of media narratives an important task of journalism studies. Third, a fundamental transformation of media narratives has taken place in the context of war and security challenges. Russia’s full-scale war against Ukraine in 2022 became a point of radical rupture in media discourse, changing the semantics, emotional coloring, and functional load of media narratives on Euro-Atlantic integration. This actualizes the need for a comprehensive analysis of how the war has influenced journalistic interpretations of the state’s Euro-Atlantic course. Fourth, there is a significant lack of comprehensive journalism studies devoted specifically to media narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic integration. Despite numerous political science and security studies on this issue, the transformation of media narratives within journalism studies remains insufficiently systematized. This creates a scholarly need for a specialized study focused specifically on media texts and journalistic practices. Fifth, the practical significance of studying media narratives for the development of contemporary Ukrainian journalism is substantial. The results of the study can be used to improve journalistic standards in covering Euro-Atlantic integration, to develop explanatory journalism and analytical formats, and in the educational process of training future journalists. The purpose of the study is to identify the patterns of formation, institutionalization, and transformation of media narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic integration in Ukrainian mass media in 2014–2024 and to determine their role in shaping public perception of the state’s Euro-Atlantic course. The object of the study is Ukraine’s Euro-Atlantic integration. The subject of the study is the transformation of media narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic integration in Ukrainian mass media in 2014–2024. The methodological basis of the dissertation consists of a set of general scientific and specialized methods of journalism analysis, which made it possible to comprehensively examine the transformation of media narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic integration in 2014–2024. These include, first of all, the narrative method, discourse analysis, frame analysis, content analysis, the comparative-historical method, and the method of generalization and typologization. The research results possess scientific novelty and are specified according to the logical-structural scheme of the study through the following provisions. In subsection 1.1, “Ukraine’s Euro-Atlantic Integration in the System of Contemporary Media Communications,” it is demonstrated that the media narrative of Ukraine’s Euro-Atlantic integration is a multi-level journalistic meaning-making construct formed through the interaction of narrative, discursive, framing, and genre-format mechanisms of media communication, and performs interpretative, legitimizing, and meaning-making functions in the public representation of the state’s strategic foreign policy course; it is established that media not only reflect integration processes but structurally model their public understanding. In subsection 1.2, “Methodological Approaches to the Analysis of Media Narratives in Journalism Studies,” a comprehensive methodological model for journalism analysis of integration-related media narratives is substantiated, combining narrative analysis, discourse analysis, frame analysis, genre-format, and segmented media-system approaches; it is proven that a multi-method analytical framework makes it possible to identify structural transformations of media narratives within the dynamics of socio-political and security changes. In Chapter 2, subsection 2.1, “Formation of Media Narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic Course under Conditions of Socio-Political Transformation (2014–2016),” it is established that during 2014–2016 a narrative restructuring of the media image of Euro-Atlantic integration took place — from a marginalized and stereotyped topic to a dominant security-civilizational frame, accompanied by the deconstruction of post-Soviet media stereotypes, the formation of a new symbolic model of NATO’s image, and a shift in journalistic formats from polemical-emotional to explanatory-argumentative ones. In Chapter 2, subsection 2.2, “Institutionalization of Media Narratives of Euro-Atlantic Integration in Ukrainian Media (2017–2021),” it is proven that in 2017–2021 the institutionalization of media narratives of Euro-Atlantic integration occurred, manifested in the stabilization of terminological and plot architecture of integration discourse, the growing role of expert and explanatory journalism, a shift to pragmatic-procedural coverage models, and the formation of a structured media representation of standards, interoperability, and cooperation mechanisms. In Chapter 3, subsection 3.1, “The Military-Security Dimension of Media Narratives of Ukraine’s Euro-Atlantic Integration,” it is demonstrated for the first time that the full-scale war of 2022–2024 caused an operational-security transformation of media narratives of Euro-Atlantic integration, manifested in the merging of military and integration discourses, a transition to operational and procedural models of representing partnership, the dominance of expert-explanatory formats, multimodal argumentation, and practice-oriented narratives of interoperability and security coordination. Also, in subsection 3.2, “Typology and Structural Models of Media Narratives of Euro-Atlantic Integration in the Ukrainian Media Space of the Wartime Period,” a segmented typology of media narratives of Euro-Atlantic integration in Ukraine’s wartime media space is modeled for the first time, distinguishing coordination-consolidation, explanatory-public, analytical-interpretative, competitive-state-centered, regulatory-standard, explanatory-critical, and extraterritorial counter-narrative models; it is proven that the type of media segment and editorial model determine the structure of argumentation, genre form, and mode of interpretation of integration processes, which makes it possible to describe integration media discourse as a multi-level, model-differentiated system. The practical significance of the dissertation results lies in the possibility of their use in scientific-educational, professional journalistic, and applied communication activities. The ideas and conclusions developed in the dissertation may be used in teaching lecture courses and special courses in journalism, in developing explanatory journalism and analytical formats in publicistic genres, longreads, and special media projects aimed at increasing public understanding of security processes. In addition, the dissertation’s conclusions may be used by experts in media and strategic communications to assess the effectiveness of media coverage of Ukraine’s Euro-Atlantic integration and to adjust information campaigns and communication strategies in the security sphere. Keywords: media narrative, journalism, defense journalism, war journalism, strategic communications, NATO, European Union, Euro-Atlantic integration, information policy, information security, disinformation, digital media, communication strategies, democratic values, societal resilience.ukмедіанаративжурналістикаоборонна журналістикавоєнна журналістикастратегічні комунікаціїНАТОЄвропейський Союзєвроатлантична інтеграціяінформаційна політикаінформаційна безпекадезінформаціяцифрові медіакомунікаційні стратегіїдемократичні цінностісуспільна стійкість.media narrativejournalismdefense journalismwar journalismstrategic communicationsNATOEuropean UnionEuro-Atlantic integrationinformation policyinformation securitydisinformationdigital mediacommunication strategiesdemocratic valuessocietal resilience.Дисертація