Келлер Владислава ВікторівнаКрупельницька, Людмила Францівна2025-05-232025-05-232025-05-21Келлер В.В. Взаємозв'язок часової перспективи із посттравматичними симптомами українських біженців у Німеччині : дис. … доктора філософії : 053 Психологія / Наук. кер. Л.Ф. Крупельницька. Київ, 2025. 216 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6524Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року спричинило одну з найбільших вимушених міграцій у сучасній Європі. Масові переміщення населення супроводжуються не лише соціальними й економічними, а й вираженими психологічними наслідками, зокрема посттравматичними симптомами. Дослідження показують, що біженці, які зазнали травматичних подій, демонструють характерні зміни у часовій перспективі – негативне минуле й фаталістичне теперішнє можуть переважати, тоді як відсутність виразної орієнтації на майбутнє ускладнює адаптацію (Papastamatelou et al., 2021; Marczak et al., 2021; Plokhikh, V., Kireieva, Z., & Skoromna, M., 2024). Водночас підхід збалансованої часової перспективи вказує на взаємозв’язок позитивних часових орієнтацій із кращим психічним станом. Проте більшість робіт досліджує лише окремі часові компоненти або не враховує можливих нелінійних ефектів (Kira, Shuwiekh & Laddis, 2023). Рідко розглядається роль суб’єктивного благополуччя й особистісних рис як модераторів чи медіаторів впливу травматичного досвіду на часову перспективу. Окрім того, бракує комплексних лонгітюдних досліджень, які відстежували б динаміку взаємозв’язків між ПТСР і часовою орієнтацією саме в контексті українських біженців. З’ясування того, як збалансована часова перспектива співвідноситься з посттравматичними симптомами та якою мірою суб’єктивне благополуччя й особистісні чинники можуть пом’якшувати їхній негативний вплив, має як теоретичне, так і практичне значення. Одержані знання можуть лягти в основу психологічних інтервенцій і сприяти розробці програм підтримки переселенців для полегшення адаптації та покращення психічного здоров’я в умовах вимушеної міграції. Метою дослідження є встановити та проаналізувати характер взаємозв’язку між часовою перспективою та посттравматичними симптомами серед вимушених переселенців з України, які перебувають у Німеччині, а також виявити роль суб’єктивного благополуччя та особистісних рис у формуванні більш адаптивних моделей сприйняття часу. Теоретико-методологічну основу склали: концепція часової перспективи (Zimbardo & Boyd, 1999); підхід збалансованої часової перспективи (Stolarski et al., 2011); модель «Великої п’ятірки» (McCrae & Costa, 1987); когнітивна модель ПТСР (Ehlers & Clark, 2000) та теорія посттравматичного зростання (Tedeschi & Calhoun, 1996). Крім того, у роботі враховано сучасні емпіричні дослідження (Papastamatelou et al., 2021; Fabbri et al., 2022; Kira, Shuwiekh & Laddis, 2023), що акцентують на нелінійному характері впливу травматичного досвіду на часову перспективу, а також роль суб’єктивного благополуччя як буферного механізму. На основі проаналізованих джерел було сформовано дизайн дослідження, який містив наступні психодіагностичні методики: модифікована версія опитувальника Зімбардо (Zimbardo Time Perspective Inventory, ZTPI-18), опитувальник посттравматичних симптомів (Posttraumatic Symptom Scale, PTSS-10), Шкала задоволеності життям (Satisfaction With Life Scale, SWLS), Короткий особистісний опитувальник (Ten-Item Personality Inventory, TIPI). Збір даних тривав із вересня 2022 р. по червень 2023 р. і охоплював шість хвиль опитування (T1–T6). Учасниками стали 595 українських біженців у Німеччині (88% жінок, 12% чоловіків), віком від 18 до 60+ років. Усі респонденти проживали в Україні до лютого 2022 р. й володіли українською мовою. Дані оброблено з урахуванням потенційного високого відсотка вибування. Використані методи математико-статистичної обробки включали описові статистики, α-Кронбаха, конфірматорний факторний аналіз, аналіз вибування (attrition), кореляційний аналіз (ρ-Спірмена), критерії Манна-Уітні, Крускала-Уолліса, лінійну й квадратичну регресію, регресійні моделі з модерацією та медіацією. Ключовими результатами дослідження є те, що більша частина вибірки українських біженців у Німеччині загалом характеризується помірною незбалансованою та помірно збалансованою часовою перспективою: 40,5% учасників мають помірно незбалансований часовий профіль, 36,3% – помірно збалансований, тоді як лише 8,1% демонструють високий рівень збалансованості, а 15,1% – виражену незбалансованість. Гендерні відмінності не виявили статистично значущого впливу на загальний рівень збалансованості часової перспективи та її окремі компоненти, а вікові варіації, хоча й спостерігаються у таких аспектах, як позитивне/негативне минуле чи гедоністичне теперішнє, не змінюють загального рівня збалансованості. Водночас вищі показники посттравматичних симптомів порушують збалансованість часової перспективи (β = 0,20, p < 2e-16), тоді як зростання суб’єктивного благополуччя пов’язане з гармонійнішим сприйняттям часу (β = -0,27, p < 2e-16. Множинна лінійна модель у цілому є статистично значущою (F = 128,9, p < 2,2e-16), а коефіцієнт детермінації R² = 0,20 вказує на те, що зазначені предиктори пояснюють 20% дисперсії ЗЧП. Проте аналіз із включенням квадратичного терміну посттравматичних симптомів дає підстави говорити про нелінійний характер цього взаємозв’язку: при високих рівнях травматичного досвіду незбалансованість часової перспективи різко зростає. Квадратичний компонент посттравматичних симптомів при цьому є статистично значущим (β = 0,19, p < 2e-16), а суб’єктивне благополуччя зберігає негативний зв’язок із часовою перспективою (β = -0,22, p = 4.45e-13). Нова модель пояснює 30% дисперсії ЗЧП (R² = 0,30). Суб’єктивне благополуччя виявило медіаційний ефект у взаємозв’язку між часовою перспективою та посттравматичними симптомами. У новій моделі посттравматичні симптоми (у квадратичній формі) все ще мають негативний вплив на суб’єктивне благополуччя (β = -0.16, p = 0.002). Водночас, суб’єктивне благополуччя є значущим предиктором часової перспективи (β = -0.31, p < 0.001). Прямий ефект посттравматичних симптомів на часову перспективу залишається значущим навіть після врахування медіатора (β = 0.35, p < 0.001). Однак, розрахунок непрямого ефекту показав, що частина цього впливу реалізується через суб’єктивне благополуччя (β = 0.05, p = 0.006), що підтверджує часткову медіацію. Загальний ефект (сума прямого та непрямого впливів) становить 0.39 (p < 0.001), що свідчить про наявність суттєвого зв’язку між посттравматичними симптомами та часовою перспективою. У моделі модерації виявлено статистично значущу взаємодію між посттравматичними симптомами (ПТС²) та суб’єктивним благополуччям у прогнозуванні збалансованості часової перспективи (β = 0.04, p < 0.001). Головний ефект ПТС² залишається значущим (β = 0.21, p < 0.001). Водночас суб’єктивне благополуччя демонструє негативний зв’язок із ЗЧП (β = -0.33, p < 0.001), що узгоджується з попередніми результатами. Якість моделі оцінюється як достатньо висока: коефіцієнт детермінації становить R² = 0.31, що свідчить про пояснення 31% дисперсії залежної змінної. Порівняно з попередніми моделями, включення інтерактивного ефекту дозволило покращити пояснювальну здатність моделі. Серед досліджуваних особистісних рис ключову роль відіграє відкритість до досвіду, яка сприяє більш гармонійному сприйняттю часу у українських біженців (β = -0.19, p < 0.001). Включення цієї змінної в модель модерації дозволила підвищити якість моделі до 35% (R2=0.35). Для оцінки динаміки взаємозв’язку між часовою перспективою, суб’єктивним благополуччям, посттравматичними симптомами та особистісними рисами було побудовано модель змішаних ефектів. Загальна структура зв’язків залишається стабільною протягом дослідження (β = -0.01, p = 0.664 для «Хвилі»). Квадратичний ефект ПТС² значущий (β = 0.22, p < 0.001), що вказує на нелінійний вплив ПТС. Суб’єктивне благополуччя стабільно корелює з більш збалансованою часовою перспективою (β = -0.23, p < 0.001), а відкритість до досвіду підтверджує свою роль у цьому процесі (β = -0.20, p < 0.001). Модераційний ефект благополуччя на зв’язок між ПТС² та часовою перспективою (β = 0.04, p < 0.001) свідчить, що за високого рівня ПТС його позитивний вплив знижується. Значуща взаємодія між відкритістю до досвіду та хвилею (β = 0.05, p < 0.001) показує, що вплив відкритості змінюється з часом. Оцінка моделі за REML-критерієм (2366.0), стандартними відхиленнями випадкових ефектів (0.57) та залишковою дисперсією (0.42) підтверджує її адекватність. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше: - побудовано та верифіковано модель, у якій негативний вплив посттравматичних симптомів на збалансованість часової перспективи послаблюється суб’єктивним благополуччям. - з’ясовано внесок відкритості досвіду у збалансованість часової перспективи на різних етапах перебування в приймаючій країні: з часом позитивний ефект послаблюється. - виявлено, що взаємозв’язок між посттравматичними симптомами та часовою перспективою має нелінійний характер, що свідчить про пороговий ефект травми на когнітивну організацію часу. розширено уявлення про: - взаємозв’язок часової перспективи з суб’єктивним благополуччям як механізм подолання посттравматичних симптомів. - динаміку часової перспективи у українських біженців в Німеччині: роль субʼєктивного благополуччя як буферного механізму між посттравматичними симптомами та часовою перспективою зменшується до певної міри з часом, але загальна структура взаємодій залишається стабільною. Практичне значення роботи полягає у тому, що результати проведеного дослідження можуть бути застосовані у роботі центрів психічного здоров’я та психосоціальної підтримки; лікарями та психологами у здійсненні інтервенцій спрямованих на оптимізацію адаптаційних процесів, зниження рівня посттравматичного стресу та формування більш збалансованої часової перспективи. Це, в свою чергу, сприятиме покращенню загального психологічного благополуччя вимушених переселенців і забезпечить більш ефективну підтримку осіб, що пережили травматичні події. Результати дослідження також можуть бути застосовані при викладанні дисциплін «Патопсихологія», «Клінічна психологія», «Психодіагностика», «Клінічна психодіагностика», «Експериментальна психологія», «Апаратні методи психологічної реабілітації та корекції», «Міжпрофесійна взаємодія у галузі охорони здоров’я», «Психологічне консультування та психотерапія для окремих категорій клієнтів». Результати дослідження впроваджено в роботу ТОВ «КАНТАР УКРАЇНА» у процесі підготовки, проведення та аналізу соціологічних і маркетингових досліджень, що дає змогу більш точно враховувати психологічний стан респондентів та підвищувати якість отримуваних даних (довідка про впровадження №28 від 04.03.2025). Також результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №016/36 від 03.03.2025). Зокрема, результати дослідження використовуються при розробці робочих програм та викладанні дисциплін «Клінічна психологія», «Дизайн психологічного дослідження з елементами математичної статистики» та «Нейропсихологія особистості». Результати дослідження відображено у 8 публікаціях серед яких 2 статті виданнях, віднесених до першого-третього квартилів (Q1-Q3) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports, 2 статті у фахових виданнях України, 4 тез.The full-scale Russian invasion of Ukraine in 2022 led to one of the largest forced migrations in modern Europe. Mass displacement of the population results not only in significant social and economic challenges but also in pronounced psychological consequences, including posttraumatic symptoms. Studies show that refugees who have experienced traumatic events frequently undergo characteristic changes in time perspective: a negative past and a fatalistic present may dominate, while the lack of a clear orientation toward the future complicates adaptation (Papastamatelou et al., 2021; Marczak et al., 2021). At the same time, the balanced time perspective approach indicates an association between positive temporal orientations and better mental health. However, most papers examine only individual temporal components or fail to account for potential nonlinear effects (Kira, Shuwiekh & Laddis, 2023). Rarely is the role of subjective well-being and personality traits considered as moderators or mediators of the impact of traumatic experience on time perspective. Moreover, there is a shortage of comprehensive longitudinal studies tracking the dynamics of relationships between PTSD and temporal orientation specifically in the context of Ukrainian refugees. Determining how a balanced time perspective correlates with posttraumatic symptoms and to what extent subjective well-being and personality factors can mitigate their negative impact is of both theoretical and practical significance. The findings obtained may serve as the basis for psychological interventions and help develop support programs for displaced persons to facilitate adaptation and improve mental health under conditions of forced migration. The purpose of this study is to determine and analyze the nature of the relationship between time perspective and posttraumatic symptoms among forcibly displaced persons from Ukraine who reside in Germany, and to identify the role of subjective well-being and personality traits in forming more adaptive patterns of perceiving time. The theoretical and methodological foundation of the work includes: Zimbardo and Boyd's concept of time perspective (1999); the balanced time perspective approach (Stolarski et al., 2011); the Big Five model (McCrae & Costa, 1987); Ehlers and Clark's cognitive model of PTSD (2000); and the theory of posttraumatic growth (Tedeschi & Calhoun, 1996). In addition, the study takes into account contemporary empirical findings (Papastamatelou et al., 2021; Fabbri et al., 2022; Kira, Shuwiekh & Laddis, 2023) emphasizing the nonlinear nature of trauma's impact on time perspective, as well as the role of subjective well-being as a buffering mechanism. Based on the analyzed sources, a research design was developed that included the following psychodiagnostic techniques: a modified version of the Zimbardo Time Perspective Inventory (ZTPI-18), the Posttraumatic Symptom Scale (PTSS-10), the Satisfaction With Life Scale (SWLS), and the Ten-Item Personality Inventory (TIPI). Data collection lasted from September 2022 to June 2023 and covered six waves of surveys (T1–T6). The participants were 595 Ukrainian refugees in Germany (88% women, 12% men) aged 18 to 60+. All respondents lived in Ukraine before February 2022 and were Ukrainian speakers. The data were processed taking into account the potentially high dropout rate. The applied statistical methods included descriptive statistics, Cronbach's alpha, confirmatory factor analysis, an attrition analysis, Spearman's rho correlation, the Mann-Whitney and Kruskal-Wallis tests, linear and quadratic regression, and regression models with moderation and mediation. The key findings indicate that most of the Ukrainian refugees in Germany in the sample demonstrate a moderately unbalanced or moderately balanced time perspective: 40.5% of participants have a moderately unbalanced temporal profile, 36.3% a moderately balanced one, while only 8.1% show a high level of balance and 15.1% have a marked imbalance. Gender differences did not yield statistically significant effects on the overall level of time perspective balance or its separate components, while age-related variations—although observed in such aspects as positive/negative past and hedonic present—did not alter the overall level of balance. At the same time, higher scores of posttraumatic symptoms disrupt the balance of time perspective (β = 0.20, p < 2e-16), whereas an increase in subjective well-being is associated with a more harmonious perception of time (β= -0.27, p < 2e-16). The overall multiple linear model is statistically significant (F = 128.9, p < 2.2e-16), and the coefficient of determination R² = 0.20 indicates that these predictors explain 20% of the variance in the balanced time perspective (BTP). However, an analysis including the quadratic term for posttraumatic symptoms shows evidence of a nonlinear relationship: at high levels of traumatic experience, time perspective imbalance rises sharply. The quadratic component for posttraumatic symptoms is significant (β = 0.19, p < 2e-16), and subjective well-being retains its negative link with time perspective (β = -0.22, p = 4.45e- 13). This new model explains 30% of the BTP variance (R² = 0.30). Subjective well-being has demonstrated a mediating effect in the relationship between time perspective and posttraumatic symptoms. In the new model, posttraumatic symptoms (in quadratic form) still negatively affect subjective well-being (β = -0.16, p = 0.002). At the same time, subjective well- being remains a significant predictor of time perspective (β = -0.31, p < 0.001). The direct effect of posttraumatic symptoms on time perspective remains significant even after accounting for the mediator (β = 0.35, p < 0.001). However, calculation of the indirect effect shows that part of this influence is realized through subjective well-being (β = 0.05, p = 0.006), confirming partial mediation. The total effect (the sum of direct and indirect impacts) is 0.39 (p < 0.001), which indicates a strong connection between posttraumatic symptoms and time perspective. In the moderation model, a statistically significant interaction is revealed between posttraumatic symptoms (PTS²) and subjective well-being in predicting time perspective balance (β = 0.04, p < 0.001). The main effect of PTS² remains significant (β = 0.21, p < 0.001). Meanwhile, subjective well-being demonstrates a negative relationship with BTP (β = -0.33, p < 0.001), consistent with the previous results. The model's explanatory power is reasonably high (R² = 0.31), indicating that 31% of the variance in the dependent variable is explained by this set of predictors. Compared to prior models, including the interaction effect improves the model's explanatory capacity. Among the personality traits studied, openness to experience is key, promoting a more harmonious perception of time among Ukrainian refugees (β =-0.19, p < 0.001). Adding this variable to the moderation model raised the model's quality to 35% (R² = 0.35). To assess the dynamics of the relationship between time perspective, subjective well-being, post-traumatic symptoms, and personality traits, a mixed- effects model was constructed. The overall structure of the relationships remained stable throughout the study (β = -0.01, p = 0.664 for "Wave"). The quadratic effect of PTSD² was significant (β = 0.22, p < 0.001), indicating a nonlinear impact of PTSD. Subjective well-being consistently correlated with a more balanced time perspective (β = -0.23, p < 0.001), while openness to experience also played a significant role (β = -0.20, p < 0.001). The moderating effect of subjective well-being on the relationship between PTSD² and time perspective (β = 0.04, p < 0.001) suggests that under high PTSD levels, its positive impact decreases. The significant interaction between openness to experience and wave (β = 0.05, p < 0.001) indicates that the effect of openness changes over time. Model evaluation using the REML criterion (2366.0), standard deviations of random effects (0.57), and residual variance (0.42) confirms its adequacy. The scientific novelty of the study lies in the fact that, for the first time, - a model has been constructed and verified in which subjective well-being mitigates the negative impact of posttraumatic symptoms on time perspective balance; - the contribution of openness to experience to balanced time perspective at different stages of residing in the host country has been clarified: its positive effect diminishes over time; - the relationship between posttraumatic symptoms and time perspective proves nonlinear, indicating a threshold effect of trauma on the cognitive organization of time. broadeed understanding of - the link between time perspective and subjective well-being as a mechanism for overcoming posttraumatic symptoms; - the dynamics of time perspective among Ukrainian refugees in Germany: subjective well-being acts as a buffering mechanism between posttraumatic symptoms and time perspective, though this effect partially weakens over time, while the overall interaction structure remains stable. The practical significance of the study is that the study results can be used by mental health and psychosocial support centers, as well as by physicians and psychologists, to implement interventions aimed at optimizing adaptation processes, reducing posttraumatic stress, and fostering a more balanced time perspective. In turn, this helps improve the overall psychological well-being of forcibly displaced persons and offers more effective support for individuals who have experienced traumatic events. The study findings can also be applied in teaching «Pathopsychology,» «Clinical Psychology,» «Psychodiagnostics,» «Clinical Psychodiagnostics,» «Experimental Psychology,» «Apparatus Methods for Psychological Rehabilitation and Correction,» «Interprofessional Interaction in Health Care,» and «Psychological Counseling and Psychotherapy for Specific Categories of Clients.» The research findings were introduced into the practice of «KANTAR UKRAINE» LLC in the preparation, conduct, and analysis of sociological and marketing research, allowing a more accurate accounting of respondents' psychological state and enhancing data quality (certificate of implementation No. 28 dated March 4, 2025). The results of the dissertation study have also been implemented in the teaching process at the Faculty of Psychology of Taras Shevchenko National University of Kyiv (certificate of implementation No. 016/36 dated March 3, 2025). In particular, the study findings are used in developing curricula and teaching «Clinical Psychology,» «Design of a Psychological Study with Elements of Mathematical Statistics,» and «Neuropsychology of Personality». The study results have been presented in 8 publications, including 2 articles in journals categorized under the first to third quartiles (Q1–Q3) according to the SCImago Journal and Country Rank or Journal Citation Reports, 2 articles in Ukrainian peer-reviewed journals, and 4 conference abstracts.ukЧасова перспективапсихічне здоров’япсихічний станпереміщені особибіженціадаптація методикиросійсько-українська війнастресадаптаціякопінг-стратегіїпосттравматичне зростаннярезилієнтністьособистістьособистісні рисипсихологічне благополуччяtime perspectivemental healthmental statedisplaced personsrefugeesadaptation of methodologyRusso-Ukrainian warstressadaptationcoping strategiespost-traumatic growthresiliencepersonalitypersonality traitspsychological well-beingДисертація