Мірошниченко, Лілія ЯрославівнаЛілія ЯрославівнаМірошниченко2026-03-202026-03-202024-05Мірошниченко, Л. (2024). "Вібруючи в контрапункті гуркоту сокир і артилерійських снарядів": звуковий ландшафт міста під час війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 60-65. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.10УДК 821.161.2:911.375.5:159.93]:355.01(470:477)10.17721/1728-2659.2024.35.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13593Background. The article explores the sensory dimension of war since any war is an assault on the body and therefore on the senses (S. Cole). After February 22, 2022, Ukrainian cities have undergone metamorphosis from peace to war at different speeds and to varying degrees. Consequently, urban soundscapes have been significantly influenced by the new reality. City soundscape in war is not properly researched thus its study in the conditions of the russian-Ukrainian war has relevance and novelty which are not limited to the interest of Ukrainian academia. This article aims to define the key attributes of the transformed soundscapes of Ukrainian cities as well as identify specific literary representations of the sonorous experience of war. The analysis of the acoustic environment, its dynamic and transforming power draws most on the theory of sound initiated by P. Murray Schaffer, and particularly on the methodology and terminology established within the literary sound studies by J. Picker, H. Groth, S. Cole, S. Halliday ect. Results. "Distinctive sonic signatures" (S. Halliday's term) in city soundscapes of war include loud sounds of explosions, penetrating sounds of air-raid sirens, airdrones' whirring sounds. The sensorium of war also encompasses silence as an important attribute of the city soundscape. It has been proved that sounds not only destroy semantic structures but on the contrary – become an integral factor in the process of meaning creation. Conclusions. Literature serves as a space for 'recoding' the negative sounds of the city (as the sources of confusion, anxiety and anger) and generating new meanings – of strength and resilience. In the works by Ukrainian writers – L. Kostenko, S. Zhadan, O. Stepanenko, I. Vikyrchak, and A. Levkova -- urban soundscapes are represented in both the immediacy/reportage of description and the symbolism of understanding the aftermath of war. As literature manifests, the feeling of terror from explosions and sirens of air alarms can be transformed into a means of empowerment to resist. The article also focuses on the phenomenon of traumatisation by sound and introduces the concept of "sonotorture".Вступ. Представляє дослідження сенсорного виміру війни, оскільки будь-яка війна є передусім атакою на тіло, а відтак на відчуття (S. Cole). Після 24 лютого 2022 р. українські міста з різною швидкістю та різною мі-рою проходили метаморфозу від миру до війни. Відтоді ж, як наслідок, звукові ландшафти міст зазнали суттє-вого впливу нової реальності. Урбаністичний звуковий ландшафт під час війни є малодослідженим, відтак його вивчення в умовах російсько-української війни має актуальність і новизну, які не обмежуються інтересом віт-чизняної науки. Мета – охарактеризувати особливості трансформованих звукових ландшафтів українських міст, окреслити своєрідність літературних репрезентацій сонорного досвіду під час війни. В аналізі акустичного простору, його змінної і трансформуючої дії спираємось на теорію звуку, розробку якої започаткував P. Murray Schaffer, і методологію, вироблену в межах літературознавчого поля цих студій (англ. literary sound studies) такими дослідниками як J. Picker, H. Groth, S. Cole, S. Halliday та ін. Результати. З'ясовано, що "характерними звуковими підписами" (термін S. Halliday) урбаністичного зву-кового ландшафту є гучні звуки вибухів, проникливі звуки сирен повітряної тривоги, дзижчання дронів. Крім того, сенсоріум війни включає в себе тишу. Доведено, що звук не лише руйнує смислові структури, але й навпа-ки – є чинником процесу смислотворення. Висновки. Література постає простором перекодування негативних звуків міста (джерела розгублено-сті, тривоги та гніву) і генерування нових смислів – твердості духу, готовності чинити опір. У творах україн-ських письменників – Л. Костенко, С. Жадана, О. Степаненко, І. Вікирчак та А. Левкової – міські звукові ландшаф-ти постають у дуалізмі безпосередності/репортажності опису та символізмі осмислення наслідків війни. Від-чуття жаху від вибухів і сирен повітряних тривог трансформується в потужну енергію спротиву, наснажує читача до дії. Закцентовано увагу й на феномені травматизації звуком; запропоновано доповнити його вивчен-ня поняттям "фонотортури".ukзвуковий ландшафт містазвукфонотортурививчення війнисучасна українська літератураросійсько-українська війнаанглійський романcity soundscapesoundsonotorturewar studiescontemporary Ukrainian literaturerussian-Ukrainian warEnglish novelСтаття