Хороб , СтепанСтепанХороб2026-04-082026-04-082024-02-12Хороб, С. (2024). THE CREATIVITY OF STANISŁAW VINCENZ IN THE CONTEXT OF UKRAINIAN PROSE ABOUT THE HUTSUL REGION: TYPOLOGY OF FOLKLORE AND MYTHOLOGICAL THINKING. Polish Studies of Kyiv, 39(39), 507–525. https://doi.org/10.17721/psk.2023.39.507-52510.17721/psk.2023.39.507-525https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14887The purpose of the article: to research through the prism of comparative-typological characteristics the features of folklore and mythological thinking in the tetralogy novel “On High Uplands” by the Polish writer Stanisław Vincenz and Ukrainian novelists Mykhailo Kotsiubynskyi, Hnat Hotkevich, Rostyslav Yendyk and Mykhailo Lomatskyi in their works about the Hutsul Region. At the center of the study of this comparativist problem is Stanisław Vincenz’s trilogy, its content and form-creating content, its external and internal structure with a completely original author’s ideological and aesthetic consciousness. In order to analyze this work, the prose of both well-known Ukrainian writers («Shadows of Forgotten Ancestors» by Mykhailo Kotsiubynskyi and «Mountain Watercolors» by Hnat Khotkevych) and lesser-known writers («Aridnyk’s Laugh» by Rostyslav Yendyk and «Verkhovyna, you are our light...» by Mykhailo Lomatskyi) were selected. Other prose collections of Polish and Ukrainian authors are also contextually involved. Research methodology: comparative-typological, cultural-historical, biographical and hermeneutic study methods were used. Such a methodological synthesis contributes to the identification of similarities and differences in the clarification of the specifics of the folklore-mythological thinking of Polish and Ukrainian novelists in their works about the Hutsul region. The scientific novelty of the article lies in the fact that it is almost the first time that the peculiarities of the artistic thinking of Stanislav Vincenz, Mykhailo Kotsiubynskyi, Hnat Khotkevych, Rostyslav Yendyk and Mykhailo Lomatsky, connected with their use of the folklore and mythological wealth of the Hutsul Region and the Hutsuls, have been clarified. The organic fit of their prose about the Hutsul region into the all-Polish and all-Ukrainian literary process, not only of the past, but of the present, has also been proven: their folklore and mythological thinking, enriched by the literary traditions of neighboring Slavic peoples, has been projected to our days, to the creativity of modern writers. The practical significance of the research is its results, revealed on the basis of rich artistic and literary analysis, can be used both by researchers of Polish and Ukrainian literature, literary experts who study the problems of artistic thinking in the work of each of the named novelists separately.Мета статті: крізь призму порівняльно-типологічних характеристик дослідити особливості фольклорно-міфологічного мислення у романі-тетралогії «На високій полонині» польського письменника Станіслава Вінценза та українських прозаїків Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Ростислава Єндика та Михайла Ломацького у їх творах про Гуцульщину. У центрі вивчення цієї компаративістської проблеми – трилогія Станіслава Вінценза, її змістове і формотворче наповнення, її зовнішня і внутрішня структура з цілковито оригінальною авторською ідейно-естетичною свідомістю. Задля аналізу цього твору дібрано прозу як знаних українських художників слова («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського та «Гірські акварелі» Гната Хоткевича), так і маловідомих письменників («Регіт Арідника» Ростислава Єндика та «Верховино, світку ти наш…» Михайла Ломацького). Також контекстуально залучено інші прозові збірки польських та українських авторів. Методологія дослідження: використано методи вивчення – порівняльно-типологічний, культурно-історичний, біографічний і герменевтичний. Такий методологічний синтез сприяє виявленню подібностей і відмінностей у з’ясуванні специфіки фольклорно-міфологічного мислення польського та українських прозаїків у їх творах про Гуцульщину. Наукова новизна статті полягає в тому, що у ній чи не вперше з’ясовано особливості художнього мислення Станіслава Вінценза, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Ростислава Єндика та Михайла Ломацького, зв’язаного з використанням ними фольклорного та міфологічного багатства Гуцульщини і гуцулів. Доведено також органічну вписуваність їх прози про Гуцульський край в загальнопольський та загальноукраїнський літературний процес не лише минулого, а сучасного: їх фольклорно-міфологічне мислення, збагачене літературними традиціями близькосусідських слов’янських народів, спроєктовано до наших днів, до творчості сучасних письменницьких сил. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати, виявлені на багатій художній та літературознавчій аналітиці, можуть бути використані як дослідниками польської, так й української літератур, літературознавцями, які вивчають проблеми художнього мислення в творчості кожного з названих прозаїків окремішньо.ukartistic thinkingmythopoeticsStanisław Vincenzхудожнє мисленняміфопоетикаСтаніслав ВінцензСтаття