Виноградов, Олександр ГеннадійовичОлександр ГеннадійовичВиноградовБондар, О.М.О.М.Бондар2026-03-242026-03-242022Виноградов, О.Г., & Бондар, О.М. (2022). Предиктори інфрагуманізації росіян та білорусів у сприйнятті українців. Український психологічний журнал, 2(18), 9-23. https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).1УДК 316.6:159.922.110.17721/upj.2022.2(18).1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13775У статті представлено актуальне дослідження міжгрупових відносин українців з громадянами країн-суб'єктів повномасштабного вторгнення – росіянами та білорусами. Дослідження висвітлює питання сприймання українцями представників двох вищезазначених аут-груп, а саме – суб'єктивне сприйняття переживання вторинних позитивних та негативних емоцій, тобто міру інфрагуманізації аут-груп ін-групою. Теоретична частина дослідження присвячена концептуалізації поняття інфрагуманізації як «більш м`якої» форми дегуманізації, окресленню важливості групової ідентифікації, статусних відмінностей груп, легітимності та стабільності цих показників. Проведене емпіричне дослідження дозволило отримати оцінку величини ефекту за такими показниками, як: рівень інфрагуманізації росіян і рівень інфрагуманізації білорусів, рівні сприйняття легітимності та стабільності статусних відмінностей українців та росіян, а також рівні сприйняття легітимності та стабільності статусних відмінностей українців та білорусів. Учасники дослідження мали високий рівень групової ідентифікації і характеризуються сильним ефектом інфрагуманізації росіян та білорусів. Інфрагуманізація росіян має теоретично передбачений зв'язок з українською ідентичністю, сприйняттям ворожого ставлення росіян (легітимності), стабільністю статусу і особистим досвідом позитивного спілкування. Щодо інфрагуманізації білорусів подібних значущих зв'язків не виявлено.This paper delves into the complexities of intergroup dynamics, specifically focusing on how Ukrainians perceive citizens of countries implicated in largescale invasion, namely Russia and Belarus. The research seeks to illuminate the subjective experiences of Ukrainians in terms of primary and secondary emotions, and further quantifies the extent of infrahumanization--a subtler form of dehumanization--towards these out-groups. The theoretical section of the study elaborates on the concept of infrahumanization and its significance in the context of group identification, differential group status, and the legitimacy and stability of these factors. It provides an insightful understanding of how group identities are formed, the importance of status differentials between groups, and the measures of their perceived legitimacy and stability. The empirical investigation estimates the infrahumanization levels towards Russians and Belarusians, examines the perceived legitimacy and stability of status differences between Ukrainians and these out-groups, and assesses the strength of Ukrainian group identification. The results reveal a marked degree of infrahumanization towards Russians and Belarusians. Infrahumanization of Russians correlates predictably with Ukrainian identity, perceptions of Russians' antagonistic attitudes (legitimacy) towards Ukrainians, stability of status, and personal experiences of positive communications with Russians. In contrast, the study found no significant correlations when examining infrahumanization of Belarusians.ukміжгрупові стосункипервинні і вторинні емоціїгрупова ідентифікаціястатус групиінфрагуманізаціядегуманізаціяросійсько-українська війнаintergroup relationsprimary and secondary emotionsgroup identificationgroup statusinfrahumanizationdehumanizationRussian-Ukrainian warСтаття