Корнієнко , ОксанаОксанаКорнієнко2026-04-082026-04-082022-09-12Корнієнко, О. (2022). MODELING OF POSSIBLE WORLDS IN SIGIZMUND KRZHIZHANOVSKY’S PROSE. Polish Studies of Kyiv, 35(35), 186–192. https://doi.org/10.17721/psk.2019.35.186-19210.17721/psk.2019.35.186-192https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15034Modern researchers consider the oeuvre of Sigizmund Dominikovich Krzhizhanovsky, the Russian-speaking writer of Polish origin, to be a “literary phenomenon” and a “literary discovery” of the twentieth century. Publications, translations into many world languages and active scholar familiarization with the writer’s heritage begins in the end of XX – at the beginning of XXI centuries. The article examines the Sigizmund Krzhizhanovsky’s prose that presents the original artistic heterogeneous universe, where a “multidimensional world” becomes the structure creating model. In the Krzhizhanovsky’s prose a word-creative experiment plays an important role in the creation of many interconnected worlds. The number of writer’s occasional forms even does not undergo an approximate estimation. The second important factor of creating a model of “multidimensional world” is defamiliarization (by Victor Shklovsky) as a phenomenological and gnoseological principle and method. The writer’s artistic consciousness is based on the phenomenon of understanding, connected with the change of vision and understanding, which pulls objects or things out of usual contexts of recognition and re-describing them as a “new discovered” phenomena. Due to this the usual appears unusual, strange. Krzhizhanovsky creates conditional, metaphysical, phantasmagorical and paradoxical worlds. In these strange worlds boundaries of Real and Irreal are blurred, the fiction itself acquires a real image, and reality emerges fantastic. The “logic” of alogism and paradoxes often functions in these worlds. In the artistic language the writer uses the strategy of “morbid” nomination that creatively enriches speech resources and refreshes the literary thesaurus. In the Krzhizhanovsky’s artistic world dominant narrative and pictorial strategies are also based on the next methods: the reviving of things, phenomena and abstract notions, thoughts and words, etc.; materialisation and narrative implementation of metaphors; the use of grotesque. An important role is played by the saturated intertextuality and game modus at different levels: from language and speech to codification of culture. In such a way the author’s model of Philosophy of creativity and philosophy of culture as an endless polyphonic polylog, continuous creative process and boundless creative imagination is realized.Сучасні дослідники вважають творчість російськомовного письменника польського походження Сигізмунда Домініковича Кржижановського «літературним феноменом» та «літературним відкриттям» ХХ століття. Публікації, переклади багатьма мовами світу і активне наукове освоєння художньої спадщини письменника починається в кінці ХХ – на початку ХХI століть. У статті розглядається, що художня проза Сигізмунда Кржижановського презентує оригінальний художній гетерогенний світ, де структуроутворюючою стає модель «багатосвіття». У створенні безлічі взаємопроникнених світів у прозі Кржижановського важливу роль відіграє словотворчий експеримент. Кількість авторських оказіональних форм не піддається навіть приблизним підрахункам. Другим важливим чинником створення моделі «багатосвіття» вбачається очуднення (рос. «остранение» за Віктором Шкловським) як феноменологічний та гносеологічний принцип та прийом. Художня свідомість письменника базується на феномені осмислення, пов’язаного зі зміною ракурсу бачення і розуміння, що вириває предмети або речі зі звичних контекстів впізнавання і заново описує їх як «нововідкриті» явища. Завдяки цьому звичне постає незвичним, дивним. Кржижановський створює умовні світи, метафізичні, фантасмагоричні й парадоксальні. У цих дивних світах розмиваються межі реального та ірреального, сама фантастика набуває рис реального, а реальність постає фантастичною. У цих світах нерідко функціонує «логіка» алогізму та парадоксу. У художній мові письменник використовує стратегію «очудненого» найменування, що творчо збагачує мовленнєві ресурси та оновлює літературний тезаурус. У художньому світі Кржижановського домінантні сюжетні та образотворчі стратегії базуються також на прийомах: оживлення речей, явищ та абстрактних понять, думок і слів тощо; матеріалізації та сюжетної реалізації метафор; використанні гротеску. Важливу роль відіграє насичена інтертекстуальність та ігровий модус на різних рівнях: від мовного і мовленнєвого до кодифікації культури. Завдяки цьому художньо реалізується авторська модель філософії творчості та філософії культури як нескінченного поліфонічного полілогу, безперервного творчого процесу та безмежної творчої уяви.ukheterogeneous worldmodel of multidimensional worldword-creating experimentmethod of defamiliarization (according to Victor Shklylovsky)intertextualityplaying poetics and game strategiesмодель «багатосвіття»словотворчий експериментприйом очудненняінтертекстуальністьігровий модус та ігрові стратегіїгетерогенний світСтаття