Виноградова Марія ВолодимирівнаКовтун, Наталія Василівна2025-05-232025-05-232025-05Виноградова Д. В. Статистичне оцінювання соціально-економічних наслідків другого демографічного переходу в Україні та країнах Східної Європи : дис. … доктора філософії : 051 Економіка / Виноградова Марія Володимирівна ; наук. кер. Н. В. Ковтун. Київ, 2025. 197 с.УДК 311.21:[ 314-043.72:314.114](4-11+477)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6523Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад та розвитку практичних питань статистичного вивчення перебігу демографічного старіння та його соціально-економічних наслідків в країнах Європи та містах європейських країн, розробленню практичних рекомендацій щодо адаптації соціальної політики до викликів демографічного старіння. Розглянуто теоретичні засади статистичного аналізу демографічного старіння як сучасної тенденції розвитку суспільства. Досліджено наукові погляди розуміння процесу старіння крізь призму соціальних концепцій та теорій старіння. Аналіз теоретичних підходів вивчення феномену старіння дав можливість окреслити аспекти дослідження проблеми старості на соціальному та особистісному рівнях. Аналіз міжнародних документів щодо старіння населення дозволив узагальнити пріоритетні напрями дій боротьби із негативними наслідками старіння: розвиток суспільства, здоров’я та добробут у літньому віці, індивідуальний розвиток людини протягом всього життя. Аналіз методичних підходів до статистичного оцінювання перебігу та впливу демографічного старіння на розвиток країн показав, що єдиної методики не існує. Типологізація країн за рівнем демографічної старості здійснюється за допомогою розрахунку інтегральних оцінок, що не враховують диференціацію рівнів постаріння в межах самої країни, а також тенденції зростання чисельності міського населення. Це зумовлює актуальність та своєчасність проведення дослідження щодо статистичного оцінювання можливостей і потреб старіння на місцевому рівні. Визначено основні тенденції перебігу демографічного старіння в європейських країнах. Оскільки перебіг демографічного старіння тісно пов’язаний з сучасними урбанізаційними процесами, досліджено, що серед обраних країн Європи прослідковується від’ємна кореляція між рівнем урбанізації та демографічним навантаженням. Наслідки поглиблення демографічного старіння для міських та сільських поселень не є однаковими. Очікується, що старіння населення посилить демографічну поляризацію як на місцевому, так і на регіональному рівнях. Проведене статистичне дослідження дало можливість ідентифікувати тенденції демографічного старіння в контексті інтенсифікації урбанізаційних процесів та дослідити диференціацію рівнів постаріння в межах країни Для типологізації країн Європи за рівнем старості розраховано інтегральну оцінку «благополучної» старості. На основі вивчення існуючих досліджень про старіння населення і добробут людей похилого віку, а також беручи до уваги потребу врахувати супутні економічні фактори, розроблено інтегральну оцінку. У розробленій методології уперше враховано регіональні відмінності у рівнях постаріння в країнах Європи, додано такі показники як частку міського населення, варіаційних розмах середнього віку, середньої очікуваної тривалості життя при народженні та коефіцієнта демографічного навантаження особами похилого віку (65 років і старше) між регіонами країни. Також удосконалено характеристику належного рівня життя та медичного обслуговування включенням у систему показників розраховані відношення кількості «здорових» років до очікуваної тривалості життя при народженні та різниці між середньою очікуваною тривалістю життя чоловіків та жінок, коефіцієнтом старіння населення та проспективним віком старості. У третьому розділі досліджено вплив старіння населення на соціально-економічний розвиток країн Європи. Підвищення демографічного навантаження у зв’язку з відносним скороченням частки трудоактивного населення є загрозою зменшення податкових надходжень до державного бюджету. У зв’язку із зростанням частки населення літнього віку, відсоток населення працездатного віку буде поступово знижуватися, що негативно вплине на пропозицію праці та економічну ситуацію в цілому. Старіння населення поглиблює соціально-економічну нерівність та загострює проблеми бідності осіб старше 65 років. Даний демографічний процес, зокрема, зумовлює зростання попиту на соціальні послуги, як наслідок – нагальна необхідність у підвищенні державних витрат на соціальне та пенсійне забезпечення. Водночас зростання демоекономічного навантаження за рахунок відносного скорочення частки трудоактивного населення є причиною зменшення податкових надходжень до державного бюджету. Аналіз рядів динаміки дав змогу дослідити зміну державних витрат на охорону здоров’я та загальних видатків на накопичувальні пенсійні системи країн Європи протягом 2000-2022 рр. Незважаючи на те, що принципи функціонування пенсійних систем та системи охорони здоров’я в країнах Європи відрізняються, рівень витрат зростав за розглянутий період. Виокремлено заходи щодо забезпечення активної старості, підвищення якості життя громадян похилого віку та адаптації соціальних, економічних і політичних інститутів до подальшого демографічного старіння: забезпечення здорового довголіття, створення сприятливого середовища для активної старості та підвищення рівня добробуту осіб похилого віку. Вивчення практики розробки проектів та впровадження заходів, спрямованих на створення середовища дружнього до людей похилого віку у містах дало змогу вперше застосувати категорію якісного старіння. Якісне старіння має складатися з наступних компоненті: якісне та доступне медичне обслуговування, зростаючі можливості для активного і здорового довголіття, залученість людей похилого віку у суспільне життя, реалізація програм достатнього матеріального забезпечення. Розроблено методологію розрахунку інтегральної оцінки якісного старіння міст на основі системи показників, які є у відкритому доступі, узгодженої з системою показників здорового старіння ВООЗ.The research is devoted to the statistical study of modern patterns of population reproduction and assessing the socioeconomic effects of the second demographic transition in Ukraine and Eastern Europe. The object of the statistical research is the sex and age structure, as well as the intensive and extensive characteristics of the natural movement and migration of the population of Ukraine and Eastern Europe for the period 1959-2021. The paper sets and solves the following tasks: determinants and characterization of the concepts of the first and second demographic transition; identification of the causes and consequences of changes in the model of population reproduction; substantiation of methods and approaches to statistical analysis of the patterns of population reproduction in the context of the second demographic transition; assessment of the current mortality regime; study of the dynamics and structure of fertility; and identification of the peculiarities of regional differentiation of components of the natural movement of population; assessment of demographic losses of the population; identification of indicators of demographic potential; projection of mortality and fertility rates; development of scenarios for population replacement in the short term; assessment of the level of demographic security in the context of the second demographic transition; determination of the level of socio-economic development of the country with the existing demographic potential. The paper reveals the theoretical and methodological principles of statistical research on the patterns of population reproduction in the context of the second demographic transition based on the analysis of domestic and foreign studies. In particular, a generalized definition of the concept of “demographic transition” is provided, and the stages of demographic transition are characterized, namely, the causes and consequences of changing the model of population reproduction, and the corresponding age structure of the population. The limitations of the concept of demographic transition are identified and the peculiarities of the demographic transition in each country are emphasized. The necessity of distinguishing between the first and second demographic transition concepts is substantiated. The main difference between the two concepts is that the first is a long-term consequence of a decrease in mortality, and the second is the result of a reduction in fertility, which does not provide for the simple replacement of generations due to the transformation of demographic behavior towards individualization. A comparative analysis of the demographic and social characteristics of the population (fertility and fertility, mortality, marriage and family relations, migration, and living arrangements) of the two concepts is carried out. Characterizing cultural, historical, religious, social, political, and economic factors reveals the factors of population change. The general upward trend in world population growth has led to the need to consider its environmental, economic, and social consequences. Population censuses and current accounting of natural and mechanical movement processes are identified as the main sources of information on the size and structure of the population. The efficiency of conducting sample surveys to monitor and analyze fertility, health and disability, vocational training and employment, household income, and expenditures is emphasized. The expediency of using administrative information and population registers is highlighted. The author proposes directions for statistical analysis of natural and mechanical population movements, in particular: the use of index models and standardization for statistical analysis of mortality intensity by sex and fertility by settlement type; the use of modified exponential and exponential smoothing models to identify trends in mortality and fertility dynamics; development of various short-term prospective estimates of the population size and gender and age structure using simulation modeling; application of the principal component method to determine the weighting of each demographic indicator in the calculation of the integrated assessment of demographic security. The peculiarities of the dynamics of the overall mortality rate and the intensity of infant and child mortality in Ukraine are highlighted, taking into account the socioeconomic characteristics of the investigated period. The peculiarities of changes in the structure of causes of death and significant differences in the structure of deaths by classes of causes by gender in Ukraine are considered. The current level of premature mortality (deaths of persons under the age of 65) is established and the factors that determine the excess mortality of men of working age, in particular the spread of employment in harmful and dangerous working conditions, alcohol abuse, and smoking, are described. The relationship between the overall mortality rate and the age-specific extinction rate and population structure was investigated using the index method. The application of the standardization method made it possible to highlight the influence of the sex and age structure on the mortality rate in Ukraine. It is determined that the age structure of the relatively young male population significantly underestimates the mortality rate of men. The study examines territorial differences in mortality rates in Ukraine. The main aspects of changes like population reproduction in Ukraine are summarized by analyzing the dynamics of fertility rates and the share of women of childbearing age in the total population. The peculiarities of the age model of fertility and the intensity of aging of the contingent of mothers are highlighted. The development of index models made it possible to estimate changes in the fertility rate in Ukraine in general due to age fertility, age structure of the childbearing population, reproductive structure of the female population, and sex composition of the population. The peculiarities of the fertility process in Ukraine are considered not only in the dynamic aspect but also in the context of different territories and types of settlements. The classification of regions of Ukraine is carried out by calculating the multidimensional average of fertility parameters. The reasons and peculiarities of the dynamics of internal migration in Ukraine by type of settlement and individual regions are clarified, and the main recipient and donor regions are identified. The prerequisites and intensity of external migration of the Ukrainian population are considered. The structure of interstate migrants by country of entry (exit), gender and age, gender, and type of settlement is studied. The trends and dynamics of external labor migration are identified and assessed using information obtained in the course of national modular sample surveys on labor migration of the population of Ukraine. The features of the population decline due to natural and mechanical movement and changes in the gender and age structure of the population of Ukraine during the period of independence are determined. It is found that a full assessment of Ukraine's demographic losses is currently impossible. The open, violent armed conflict and related processes, including repression and forced deportations, caused Ukraine enormous demographic losses, undermined its gene pool, and deformed the social structure of the population in terms of family composition, nationality, social groups, etc. Emigration, deaths, and injuries of the population of reproductive and working age made it impossible to maintain the level of reproduction of the population at the prewar level leading to the depletion of labor resources. In the framework of the dissertation research, a statistical assessment of the demographic potential of Ukraine and Eastern European countries in the context of the second demographic transition has been carried out. A new approach is proposed to represent the demographic potential of the country's population by two sets of indicators: the core (net reproduction rate, total fertility rate, infant mortality rate, life expectancy at birth by sex, total mortality rate), and the socio-economic shell (average age of the mother at birth, population ageing, total demographic burden ratio, migration balance). Due to the current trend of depopulation in the vast majority of Eastern European countries, there is a need for a more detailed study of the dynamics of mortality and fertility. The modified exponential model was used to model the dynamic series of natural population movement components and the exponential smoothing method for short-term forecasting of mortality and fertility rates in Eastern Europe has been applied. To build comprehensive short-term forecasts of the reproduction of the population of Ukraine, the author used simulation modeling to develop different scenarios to determine the forecast values of the main characteristics of demographic processes and to select trend models for extrapolating population reproduction indicators. The level and comparative analysis of demographic security in the Eastern European region as an integral assessment of population reproduction indicators are assessed, and thresholds for each of the reproduction characteristics included in the model are calculated to determine the limits of their security in the context of the second demographic transition. Based on the results obtained, the author has identified priority areas of demographic policy in Eastern Europe and Ukraine. The interrelation between the socio-economic development of the country and the demographic situation in the region and the challenges caused by the change in the model of population reproduction for economic growth are determined. It is found that, in combination with behavioral and social factors, the increase in health care costs plays an important role as a determining factor in improving the living conditions of the population, which inevitably leads to an increase in life expectancy. The article offers recommendations for reforming legislation and ways of interaction between public administration and the economy to reduce the impact of population aging on socio-economic development. The interrelation between the country's socio-economic development and the 12 region's demographic situation and the challenges caused by the change in the model of population reproduction for economic growth are determined. It is found that, in combination with behavioral and social factors, the increase in health care costs plays an important role as a determining factor in improving the conditions of life of the population, which inevitably leads to a life expectancy increase. The article offers recommendations for reforming legislation and ways of interaction between public administration and the economy to reduce the impact of population aging on socioeconomic development.ukДемографічне старіннячисельність населеннясоціально-демографічні показникистатево-вікова структура населеннядемографічне навантаженнялітній вікякісне старіннясоціально-економічна нерівністьвікова та соціальна дискримінаціягендерний розривурбанізаціякомбінаційне групуванняінтегральна оцінкастатистичне моделювання і прогнозуванняімітаційне моделюваннястатистичне оцінюванняпенсійні системисистеми охорони здоров’ядержавні витрати на соціальне та пенсійне забезпечення.sex and age structure of the populationdemographic processpopulation censussecond demographic transitiondemographic indicatorsexcess mortalityage model of fertilitymigrationpopulation ageingEastern Europedemographic potentialsocio-economic developmentstatistical modelsforecastsimulationsocial and demographic policyДисертація