Кравчук, ІлляІлляКравчук0000-0001-9278-5770Герасименко, Наталія ПетрівнаНаталія ПетрівнаГерасименко2025-08-202025-08-202024Кравчук І. В., Герасименко Н. П. Реконструкція рослинності і ґрунтів басейну середньої течії р. Сули на початку передостаннього та останнього міжзледенінь. Фізична географія та геоморфологія. 2024. Т. 47, вип. 3–4 (125–126). С. 28-34.https://doi.org/10.17721/phgg.2024.3-4.03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/7169The planet's natural environment is under significant anthropogenic impact. At the same time, the long-term studies have established rhythms of the development of the biosphere. Landscapes changes are a marker of changes in the biosphere. In turn, changes in vegetation and the soil cover are a marker in the landscape changing (because it's easier to trace their in sediments and chronos). It is believed that changes in these components of palaeolandscapes at the beginning of the two latest interglacials are comparable. We can give a forecast based on the Lyell’s principle of Uniformitarianism about how the climate will be change throughout the entire Holocene and compare this forecast with the trends that we are fixing now. It is extremely necessary to establish benchmarks for this complex objective which ones can connect both interglacials. Strictly speaking, it is the objective of this work. The article presents the results of the study, which consists in finding analogues of phases at the beginning of the Last Interglacial period and the Holocene through the reconstruction of plant communities and soils.Природне середовище нашої планети знаходиться під значним антропогенним впливом. Водночас багаторічними дослідженнями встановлено ритмічність розвитку біосфери на Землі. Маркером змін у біосфері є зміни в ландшафтах, а маркером у них – зміни рослинності та ґрунтового покриву, адже їх найлегше прослідити у відкладах та хроносі. Вважається, що зміни цих компонентів палеоландшафтів на початку двох останніх міжзледень є співставними. Виходячи з принципу актуалізму, ми можемо дати прогноз тому, як буде змінюватися клімат на протязі всього голоцену та порівняти цей прогноз із тими трендами, що фіксується на даний час. Саме для цього складного завдання вкрай необхідним є встановлення реперів, котрі можуть зв’язати обидва міжльодовиків’я. Таким, власне, і є актуальність та мета нашої роботи. В статті представлені результати дослідження, котре полягало у знаходженні підстадій-аналогів кінця дніпровського та початку кайдацького етапів з початком останнього міжзледеніння через проведення реконструкцій рослинних угрупувань та ґрунтів.ukлесово-ґрунтова формаціяпалінологіяпалеопедологіяреконструкціяпалеокліматміжзледеніннястратиграфічна кореляціяпалеонтологіягеоархеологіяloess-palaeosol sequencepalynologypalaeopedologyreconstructionpalaeoclimateinterglacialstratigraphic correlationpalaeontologygeoarchaeologyСтаття