Пономаренко , НаталіяНаталіяПономаренко2026-05-072026-05-072022Пономаренко, Н. (2022). THEORIES OF THE ORIGIN OF THE STATE: DOCTRINE LEVEL OF KNOWLEDGE. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 123(4), 70–73. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/4.123-1310.17721/1728-2195/2022/4.123-13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19887An important aspect of knowing the state is finding out the laws of its formation. The substantiation of such regularities requires the analysis of ideas, concepts and theories existing in general theoretical science, devoted to the problems of researching the factors and causes of formation. The article clarifies the relevance of the selected problem, its theoretical and practical significance. Attention is focused on the lack of unity among scientists in their views on the process of the origin of the state. The main reasons for the variety of existing theories are determined. On the basis of elucidating the etymological meaning of the categories "theory" and "doctrine", the author's vision of the category "theory of the origin of the state" is substantiated and their features are distinguished. Special attention is paid to the classification of theories of the origin of the state and their characteristics from the point of view of the purpose, content and significance of the laws of state formation. The purpose of the publication is to clarify the doctrinal aspects of the process of the emergence and formation of the state as a special means of organizing society and to give it features of systematicity. The objectivity of the obtained research results was ensured by the application of a system of scientific approaches, principles and methods of cognition. In the process of achieving the set goal, synergistic, systemic, axiological, phenomenological approaches were used, which formed the worldview basis of the study of theories of the origin of the state. The principles of comprehensiveness, historicism, comprehensiveness, professionalism, and systematicity were of great importance in the research process. It should also be mentioned such philosophical-light ice methods as the materialistic one, which emphasizes the knowledge of statehood depending on the economic conditions of social reality and their objectivity; dialectical that studies the formation of the state as a natural result of the development of society, and idealistic one connecting the formation of the state with the subjective consciousness of scientists-authors of theories of the origin of the state. As a result, a conclusion was made about the importance of the doctrinal analysis of the process of state formation and its significance for substantiating the laws of state formation.Важливим аспектом пізнання держави є з'ясування закономірностей її формування та становлення. Обґрунтування таких закономірностей потребує аналізу існуючих у загальнотеоретичній науці ідей, концепцій та теорій, присвячених проблемам дослідження факторів і причин формування. З'ясовано актуальність обраної проблеми, її теоретичну і практичну значимість. Акцентовано увагу на відсутності єдності вчених у поглядах на процес походження держави. Визначено основні причини різноманітності існуючих теорій. На основі з'ясування етимологічного значення категорій "теорія" і "доктрина" обґрунтовано авторське бачення категорії "теорії походження держави" та виокремлено їхні ознаки. Окрему увагу приділено класифікації теорій походження держави та їхньої характеристиці щодо мети, змісту та значення закономірностей формування держави. З'ясовано доктринальні аспекти процесу виникнення і становлення держави як особливого засобу організації суспільства та надання йому рис системності. Об'єктивність отриманих результатів дослідження забезпечило застосування системи наукових підходів, принципів і методів пізнання. Використано синергетичний, системний, аксіологічний, феноменологічний підходи, які становлять світоглядову основу дослідження теорій походження держави. Важливого значення в процесі дослідження мали принципи всебічності, історизму, комплексності, професіоналізму, системності. Наголошено на таких філософсько-світолядових методах, як: матеріалістичний – акцентує увагу на пізнанні державності залежно від економічних умов суспільної дійсності та їхньої об'єктивності; діалектичний – вивчає формування держави як закономірний результат розвитку суспільства, а ідеалістичний – пов'язує формування держави із суб'єктивною свідомістю вчених-авторів теорій походження держави. Зроблено висновок про важливість доктринального аналізу процесу формування держави та його значенні для обґрунтування закономірностей виникнення держави.ukдержавасуспільствотеоріядоктринаформування державизакономірностіstatesocietytheorydoctrinestate formationregularitiesСтаття