Букатюк, С.С.БукатюкРепешко, А.А.Репешко2026-03-182026-03-182025-10-01Букатюк, С. & Репешко, А. (2025). Іван Капущак – перший народний парламентар Галичини. Українознавство, 3(96), 65-78. https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337707УДК 394.48(477)10.17721/2413-7065.3(96).2025.337707https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13476Relevance of the research. While studying the pages of history for the 18th–20th centuries, we have repeatedly learnt about these periods through the lens of individual figures. The role of the individual in history is often underestimated. Everyone has heard the names of famous leaders of public opinion who decided the fate of states. At the same time, living in a village or city, we often do not know about the outstanding people of our land. Moreover, their role in the history of the Motherland is often not fully understood. One such leader of public opinion was Ivan Kapushchak, a resident of the Bohorodchany region, a people’s tribune who was not afraid to go against the system and stand up for the enslaved people. The relevance of the study is to prove the thesis that even one person can change history. Ivan Kapushchak became exactly the person who made maximum efforts to improve the lives of the people of Galicia. The purpose of the article is to analyze the contribution of Ivan Kapushchak to the establishment of parliamentarism and the development of public education in his native land. Conclusions. Analyzing the socio-political situation of the first half of the 19th century, we collected and systematised information about the first parliamentarian from the Bohorodchany region. The information obtained made it possible to better understand the socio-economic situation of the population of that time and to feel all the problems that it was experiencing. Ivan Kapushchak did not seek benefits in his activities, he went against the system. His speech in the Vienna parliament evidenced his ardent desire to change the fate of a simple peasant. He actively engaged with the bureaucratic apparatus during a time when most of the local population in the region was illiterate. For him, the peasant was in the first place – a person, not money or power. A high political rise did not blind him. On the contrary, he clearly understood his role and calling throughout his life – to fight against injustice and enslavement, Polonization and Germanisation of the local population, so even after the end of the revolutionary events of 1848–1849, he continued to carry out cultural and educational work in his small homeland. His fellow villagers still remember the Viennese parliamentarian and appreciate his contribution to the political, cultural and educational development of his native land.Актуальність. Досліджуючи сторінки історії ХVІІІ–ХХ ст., ми неодноразово пізнавали ці періоди через призму окремих постатей. Роль особистості в історії часто недооцінена. В усіх на слуху імена відомих лідерів громадської думки, які вирішували долі держав. Водночас, мешкаючи в селі чи місті, ми часто не знаємо про видатних людей нашого краю. Понад те, їхня роль в історії Батьківщини часто не до кінця з’ясована. Одним із таких лідерів громадської думки був житель Богородчанщини Іван Капущак – народний трибун, який не побоявся піти всупереч системі й стати на захист поневоленого люду. Актуальність дослідження полягає в тому, щоб через призму вивчення життя та діяльності однієї людини довести тезу про те, що навіть одна особистість може змінити хід історичних подій. Іван Капущак став саме тією людиною, яка доклала максимальних зусиль для покращення життя населення Галичини.     Мета статті – проаналізувати внесок Івана Капущака у встановлення парламентаризму та розвиток  народної освіти на теренах рідного краю.  Висновки. Аналізуючи суспільно-політичну ситуацію першої половини ХІХ ст., ми зібрали та систематизували інформацію про першого парламентаря з Богородчанщини. Отримана інформація дала змогу краще зрозуміти соціально-економічне становище населення того часу, відчути всі проблеми, які воно переживало. Іван Капущак не шукав вигоди у діяльності, пішов усупереч системі. Свідченням його палкого бажання змінити долю простого селянина була промова у віденському парламенті. У той час, коли більша частина місцевого населення в краї була неосвіченою, він стукав в усі двері чиновницького апарату. Для нього на першому місці був селянин – людина, а не гроші чи влада. Високий політичний злет не засліпив його. Навпаки, він чітко усвідомив свою роль та покликання всього життя – боротися проти несправедливості та поневолення, ополячення та онімечення місцевого населення, тому навіть після завершення революційних подій 1848–1849 років він далі провадив культурно-просвітницьку роботу на малій батьківщині. Односельці до сьогодні пам’ятають про віденського парламентаря, цінують його внесок у політичний та культурно-освітній розвиток рідного краю.ukАвстро-УгорщинаГаличина«весна народів»1848 рікІван Капущакпарламентаризмселянське питанняСтаття