Грицик, Людмила ВасилівнаЛюдмила ВасилівнаГрицикМчеделадзе, ІванеІванеМчеделадзе2026-03-192026-03-192025-05Грицик, Л., & Мчеделадзе, І. (2025). Сторінки української руставеліани. Продовження: В. Пачовський, Г. Гвазава. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (37)), 112-116. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37.19УДК 821.353.1-1Руставелі:821.161.2].09:81'25-051(091)10.17721/1728-2659.2025.37.19https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13547The authors examine two materials bypassed by researchers of Ukrainian-Georgian cultural and literary relations and inscribe new pages in their history. The latter concerns the reception problems of the classic Georgian poet Shota Rustaveli, who wrote the poem "The Knight in the Tiger's Skin". One of the authors is the prominent Ukrainian poet Vasyl Pachovskyi, who published "Shota Rustaveli – the Genius of Georgia" ("Dilo", 1938, № 2), and the other, G. Gvazava, who published an article "A Knight in the Panther's Skin (on the 750th Anniversary of Rustaveli)" in the Literary and Scientific Supplement of the "New Time" (1938, № 5). The publication traces the ways these materials entered the Ukrainian literary process. Analyzing the works of V. Pachovsky and G. Gvazava, the authors show that Rustaveli's poem fits into Malanyukov's model of "non-East"; it is not a reworking, borrowing, or retelling of an Eastern plot, as argued, in particular, by supporters of the St. Petersburg "scientific-critical school" of N. Marr, but a work rooted in Georgia, the traditions of national literature. The material analyzed demonstrates that interest in Rustaveli's poem is not accidental. It is stimulated, as the paper shows, by the contacts of both authors with Rustaveli's research and translations in Ukraine and Poland, and by the poetic inspiration of the work. The study of materials related to the work of G. Gvazava, whose name is not mentioned in any of the reference books developed based on Ukrainian-Georgian ties, reveals that his interest in Ukraine and the desire to familiarize Ukrainian readers with Rustaveli's poem were stimulated primarily by his environment in Paris, where many Ukrainians lived and participated in the Ukrainian literary process: O. Lototskyi, author of the study "Historical and Literary Prospects of Georgia", V. Prokopovych, a former graduate of the Faculty of St. Volodymyr University, the S. Petliura Library founded in Paris, etc. G. Gvazava aimed not only to familiarize the Ukrainian reader with "The Knight" but also to have his say in the discussion about the origin of the poem, not Persian but Georgian, which was extremely important at that time in protecting Georgia's national interests and establishing its statehood: the problem of the plot of "The Knight" was already considered a "problem with political overtones." The study of the above materials uncovered the unknown pages in the history of Ukrainian-Georgian relations of the twentieth century, and new names in it; showed the ways of entry of the foreign/Georgian, represented by the world-famous poem by S. Rustaveli, stimulated by various forms of communication.Автори звертаються до двох матеріалів, обійдених дослідниками українсько-грузинських культурно-літературних взаємин, які вписують нові сторінки в їхню історію. Це стосується і проблем рецепції творчості класика грузинської літератури Шота Руставелі, автора поеми "Витязь у тигровій шкурі". Один з авторів – видатний український поет Василь Пачовський, який оприлюднив публікацію "Шота Руставелі – геній Грузії" ("Діло", 1938, № 2), другий – Г. Гвазава – надрукував у Літературно-науковому додатку "Нового часу" (1938, № 5) статтю "Лицар у шкурі пантери (в 750-ліття Руставелія)". Простежуються шляхи входження цих матеріалів в український літературний процес. Аналізуючи праці В. Пачовського та Г. Гвазави, автори показують, що поема Ш. Руставелі повністю вкладається в Маланюкову модель "не-сходу", це не переробка, не запозичення чи переспів східного сюжету, як доводили, зокрема прихиль-ники петербурзької "науково-критичної школи" Н. Марра, а твір, закорінений у Грузію, традиції національної лі-тератури. Опрацьований матеріал засвідчує невипадковість інтересу до поеми Руставелі. Він стимульований, як пока-зано в роботі, контактами обох авторів з дослідженнями й перекладами Руставелі в Україні, Польщі, поетичною наснаженістю твору. Як показує вивчення матеріалів, пов'язаних із роботою Г. Гвазави, ім'я якого жоден із довідників, розбудова-них на основі українсько-грузинських зв'язків, його не називає, інтерес до України, прагнення ознайомити україн-ського читача з поемою Ш. Руставелі більше всього стимульовані оточенням, у якому в Парижі було чимало ук-раїнців, і які брали участь в українському літературному процесі: О. Лотоцький, автор розвідки "Історично-літературні перспективи Грузії", В. Прокопович – колишній випускник факультету університету святого Во-лодимира, заснована в Парижі бібліотека С. Петлюри тощо. Г. Гвазава мав на меті не лише ознайомити україн-ського читача з "Витязем", а й сказати також своє слово в дискусії щодо походження поеми, що мало в той час виключно важливе значення в захисті національних інтересів Грузії, утвердженні її державності: проблему сю-жету "Витязя" вже тоді вважали "проблемою з політичним підтекстом". Вивчення названих матеріалів відкрило невідомі сторінки в історії українсько-грузинських взаємин ХХ ст., нові імена в ній; показало шляхи входження чужого/грузинського, представленого всесвітньо відомою поемою Ш. Руставелі, стимульовані різними формами комунікації.uk"Витязь у тигровій шкурі"поемаРуставеліособливості рецепціїпереклад"The Knight in the Tiger's Skin"poemRustavelipeculiarities of receptiontranslationСтаття