Вергин, Дар’яДар’яВергин2026-02-192026-02-192025-12-17Венгрин, Д. (2025). Міська стійкість під час війни: приклад міста Харкова. Економічна та соціальна географія, 94, 77–92. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2025.94.410.17721/2413-7154/2025.94.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10266Ukraine is currently experiencing one of the most severe crises in 21st-century in Europe. Alongside demographic strain, ongoing attacks and infrastructure destruction complicate efforts to ensure resilience and stability. Consequently, sustainable urban development remains critically important. In this context, urban resilience, viewed as a core element of urban sustainability amid the full-scale invasion, has gained strategic significance. This article analyzes the path toward achieving urban resilience in the Kharkiv city (Ukraine) during the war. The study reveals the multidimensional nature of this concept through an examination of physical infrastructure, social practices, and the cultural interpretation of collective trauma. The article explores concrete measures implemented in Kharkiv, including curfews, air raid alerts, the creation of safe spaces (shelters and metro schools), support for businesses, housing restoration, artistic initiatives for memorializing the war and psychological support for residents. It also highlights a range of challenges that hinder the implementation of resilience strategies, such as financial instability, unequal access to resources, low levels of civic engagement, and a lack of an integrated approach to urban development. The conducted analysis made it possible to provide practical recommendations for developing more resilient practices for the Kharkiv city. This analysis emphasizes the importance of a systemic, inclusive, and long-term approach to building urban resilience, one that relies not only on engineering solutions but also on rethinking values, engaging the community, and restoring social trust. It is important to acknowledge that the processes of resilience formation vary significantly across cities situated in different regions and confronted with diverse challenges. The experience of Kharkiv can serve as a valuable resource for developing strategies for reconstruction and urban management in crisis and post-crisis contexts.У статті проаналізовано шлях до досягнення міської стійкості в умовах війни на прикладі міста Харків в Україні. Міська стійкість розглядається як ключовий елемент забезпечення сталого розвитку міста в умовах повномаштабного вторгнення. Дослідження показує багатогранність цього поняття через аналіз фізичної інфраструктури, соціальних практик та культурного осмислення колективної травми. В статті проаналізовані реальні заходи, що були впроваджені в Харкові: комендантська година, повітряні тривоги, створення безпечних просторів (укриттів, метро-шкіл), підтримка бізнесу, відновлення житлового фонду, мистецькі ініціативи меморалізації війни та психологічна підтримка місцевих. У статті також виокремлено перелік викликів, які ускладнюють реалізацію стратегій стійкості: фінансова нестабільність, нерівномірний доступ до ресурсів, низький рівень громадської участі та брак інтегрованого підходу до міського розвитку. Даний аналіз підкреслює важливість системного, інклюзивного та довгострокового підходу до формування міської стійкості, який має базуватися не лише на інженерних рішеннях, а й на переосмисленні цінностей, залученні громади та відновленні соціальної довіри. Досвід Харкова може слугувати цінним джерелом для розробки стратегій відбудови та управління міським середовищем у кризових і посткризових умовах.ukurban resiliencecity recoverysustainable developmentwarKharkivміська стійкістьвідновлення містасталий розвитоквійнаХарківСтаття