Федірко, Іван ПавловичІван ПавловичФедірко2026-06-082026-06-082025-12-24Федірко, І. (2025). Методологія аналізу культури відеоігор. Українські культурологічні студії, 2(17), 25–32. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.2(17).04УДК 008:001.8:794.810.17721/UCS.2025.2(17).04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22650B a c k g r o u n d . Since their emergence in the 1960s and their rise as a mass cultural phenomenon in the late 1970s, video games have evolved from a subcultural element into an important component of global popular culture. As products of the creative industry, they increasingly serve as іnstruments of soft power, disseminating the identity of their developers worldwide through narratives, visual imagery, and cultural codes. Successful projects demonstrate the potential of video games in shaping the international cultural image of states. Thus, the analysis of games as a medium and as a phenomenon of video game culture acquires scientific relevance. The article examines research approaches within game studies and offers methodological recommendations for the analysis of video game culture. M e t h o d s . The study employs methods of synthesis, abstraction, grouping, induction, systematization, generalization, and data comparison, along with descriptive analysis of results. R e s u l t s . Video game culture is a multifaceted phenomenon that integrates technological innovation, aesthetic strategies, and social practices. It encompasses both the development of games and the activities of players, who reinterpret content and create their own narratives. Games are a way for people to share experiences and express themselves. // Video game culture extends beyond content consumption, providing a space for interaction in which games act as a medium for cultural exchange and the expression of collective experience. Paying close attention to how and why video games emerge and spread is an essential part of studying video game culture. Consideration should be given to differences in regional division and national product markers. An effective analysis of video game culture requires an interdisciplinary combination of сultural, ludological, and sociological approaches. C o n c l u s i o n s . It has been determined that video game culture is a complex part of contemporary culture that encompasses the development, consumption, representation, and transmedial interaction of games with other art forms. It includes communities of players and developers, public perceptions of video games, and their impact on cultural spaces. It has been proven that the video game as a medium is distinguished by interactivity and immersion and is comparable to a Gesamtkunstwerk. Video games facilitate the formation of digital identities and new forms of corporeality within gameplay. The article argues that studying video game culture requires a comprehensive methodological approach that considers its historical development, sociocultural context, and the specifics of player–game interaction.В с т у п . Відеоігри, що виникли у 1960-х роках і стали масовою культурною практикою наприкінці 1970-х, перетворилися з елементу субкультури на важливу частину глобальної популярної культури. Як продукт креативної індустрії, вони все частіше виконують роль інструменту soft power, через який наративи, візуальні образи та культурні коди поширюють ідентичність розробників у світовому просторі. Успішні проекти, як зарубіжні, так і вітчизняні, демонструють потенціал відеоігор у формуванні міжнародного культурного іміджу держав. Відтак аналіз феномена культури відеоігор набуває наукової актуальності. У статті розглянуто підходи дослідження в межах game studies та запропоновано рекомендації щодо методології аналізу культури відеоігор. М е т о д и . Використано методи синтезу, абстрагування, типологізаціїї, індукції, систематизації, узагальнення та порівняння даних, а також дискриптивний метод. Р е з у л ь т а т и . З'ясовано, що культура відеоігор визначається як комплексна частина сучасної культури, що охоплює процеси створення, споживання, репрезентації та трансмедійну взаємодію ігор з іншими мистецькими формами. Вона включає спільноти гравців і розробників, суспільні уявлення про відеоігри та їхній вплив на культурний простір. Доведено, що відеогра як медіа вирізняється інтерактивністю, імерсивністю та подібна до Gesamtkunstwerk. Вона створює простір для формування цифрової ідентичності та нових форм тілесності в межах геймплею. Встановлено, що методологічно дослідження культури відеоігор потребує комплексного підходу, який враховує історичний розвиток, соціокультурний контекст і специфіку взаємодії між гравцем і грою. В и с н о в к и : . Культура відеоігор становить багаторівневий феномен, у якому поєднуються технологічні інновації, естетичні стратегії та соціальні практики. Вона охоплює як процес створення ігор, так і активність гравців, які переосмислюють зміст і формують власні наративи. Культура відеоігор не зводиться до споживання контенту – це простір взаємодії, де гра стає медіумом культурного обміну та вираження колективного досвіду. Дослідження культури відеоігор потребує уваги до особливостей виникнення та поширення відеоігор при виборі об'єкта дослідження. Слід звертати увагу на відмінності у регіональному поділі та маркерах національного продукту. Для ефективного аналізу культури відеоігор слід використовувати міждисциплінарність культурологічного, лудологічного та соціологічного підходів.ukVideo game culturevideo gamesmediamethodologygame studies.Культура відеоігорвідеоігримедіаметодологіялудологія.Стаття