Цибуляк, АнастасіяАнастасіяЦибуляк2026-02-272026-02-272025-06-30Tsybuliak, A. (2025). Towards a Theoretical Understanding of the Green Transformation of the Financial System as a Tool for Achieving Sustainable Development and Reducing Financial Risks Associated with Environmental Problems. Actual Problems of International Relations, (163), 111–123. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.163.1.111-123УДК 339.9:336.01:338.2310.17721/apmv.2025.163.1.111-123https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11360Abstract. The purpose of the article is to analyze conceptual and theoretical approaches to the study of the financial system in the context of its imperative greening against the background of developing institutional tools to combat climate change and environmental crises that affect the riskiness of the international trade and international finance system. The ambiguity of the category of “green finance” is confirmed by the fact of the existence of disparate and uncoordinated taxonomies of sustainability, which complicates the interaction of green initiatives on an international scale. The need for a revision of economic theories based on the concept of ultimate growth without taking into account the qualitative characteristics of the latter becomes obvious. The alternative is the concept of degrowth, which forces us to rethink the balance of economic, environmental and social interests of many stakeholders. It has been established that in the professional literature on degrowth models, the phenomenon of finance is either ignored or demonized. At the same time, at the meta-level of international economic policy, the climate agenda is being institutionalized, which aims to form a consolidated approach to recognizing the need for greening the financial system, which requires a clear definition of the potential and boundaries of greening its structural links. We identify institutional, financial, technical, and psychological obstacles to the implementation of a sustainable and green agenda, while, depending on the focus of the analysis, the risks inherent in the green and energy transition are modified - physical risks, transition risks, and liability risks. The risk-oriented approach on which the modern financial supervision system is based distinguishes liquidity risk, credit risk, market risk, and operational risk. Climate change puts pressure on the outlined risks, which complicates the attraction of financial resources. The lack of unified approaches to identifying the "green attribute" of the financial market leads to manipulation of the green agenda in order to accumulate financial resources that will be directed for other purposes. The demand for the formation of a new perception of the economy in the context of sustainable development becomes obvious, which is served by the concepts of the blue economy, green economy, bioeconomy, degrowth economy, circular economy, low-carbon economy and green growth economy. The article identifies the subjects of green financing. The role of the state in financial support of green initiatives is noted. The impact of climate change on the sectors of the financial market is emphasized - the insurance market, the banking services market, the collective investment market, the foreign exchange market, the payment services market, the precious metals market, which will adapt green instruments to their work. The special role of the carbon market and system of trading quotas for greenhouse gas emissions in the functioning of the global climate agenda system and in encouraging the development of the green segment of the financial system is substantiated. Green finance is considered as a complex of economic relations, which involved the analysis of economic theories that appeal to sustainability. This allowed establishing the leading role of financial institutions in the fight against environmental crises. Investment projects that involve financing sustainable and responsible climate development are recognized as a source of reducing financial risks associated with the destructive consequences of climate change.Анотація. Мета статті полягає в аналізі концептуальних і теоретичних підходів до дослідження фінансової системи в контексті її імперативного озеленення на тлі вироблення інституційного інструментарію протидії кліматичним змінам і екологічним кризам, що впливають на ризикогенність системи міжнародної торгівлі і міжнародних фінансів. Неоднозначність категорії «зелені фінанси» підтверджується фактом існування розрізнених і декоординованих між собою таксономій сталості, що ускладнює взаємодію зелених ініціатив у міжнародному масштабі. Стає очевидним затребуваність ревізії економічних теорій, що базуються на концепції ультимативного зростання без врахування якісних характеристик останнього. Альтернативою виступає концепція антиросту, що змушує переосмислити баланс економічних, екологічних та соціальних інтересів багатьох стейкхолдерів. Встановлено, що у фаховій літературі про моделі антизростання феномен фінансів або ігнорується, або демонізується. При цьому на метарівні міжнародної економічної політики відбувається інституціоналізвція кліматичної адженди, що ставить за мету формування консолідованого підходу до визнання затребуваності озеленення фінансової системи, що вимагає чіткого визначення потенціалу і меж озеленення її структурних ланок. Ми виокремлюємо інституційні, фінансові, технічні, психологічні перешкоди на шляху реалізації сталої й зеленої адженди, при цьому, залежно від фокусу аналізу, модифікуються іманентні зеленому і енергетичному переходу ризики – фізичні ризики, ризики перехідного періоду, ризики відповідальності. Ризик-орієнтований підхід, на якому базується сучасна система фінансового нагляду, виокремлює ризик ліквідності, кредитний ризик, ринковий ризик, операційний ризик. Кліматичні зміни чинять тиск на окреслені ризики, що ускладнює залучення фінансових ресурсів. Відсутність єдиних підходів до виокремлення «зеленого атрибуту» фінансового ринку призводить до маніпуляції зеленою аджендою задля акумулювання фінансових ресурсів, що спрямовуватимуться не за призначенням. Очевидним стає запит на формування нового сприйняття економіки в контексті сталого розвитку, чому слугують концепції синьої економіки, зеленої економіки, біоекономіки, економіки антиросту, циркулярної економіки, низьковуглецевої економіки, економіки зеленого росту.  В статті виокремлено суб’єкти зеленого фінансування. Відзначена роль держави в фінансовому супроводі зелених ініціатив. Наголошено на впливі кліматичних змін на сектори фінансового ринку – страховий ринок,  ринок банківських послуг, ринок колективних інвестицій, валютний ринок, ринок платіжних послуг, ринок дорогоцінних металів, що адаптуватимуть зелені інструменти в свою роботу. Обґрунтовано особливу роль вуглецевого ринку і системи торгівлі квотами у функціонуванні світової системи кліматичної адженди і в заохоченні розвитку зеленого сегменту фінансової системи. Зелені фінанси розглянуто як комплекс економічних відносин, що передбачало аналіз економічних теорій, що апелюють до сталості. Це дозволило встановити провідну роль фінансових інститутів у боротьбі з екологічними кризами. Інвестиційні проєкти, що передбачають фінансування сталого і відповідального кліматичного розвитку, визнані джерелом скорочення фінансових ризиків, пов’язаних із руйнівними наслідками кліматичних змін.englobal market for green financial instrumentsinternational green financialsystemfinancial instrumentsfinancial institutionsfinancial marketinstitutional investorgreeneconomybioeconomyresponsible investmentgreen bankinggreen insuranceenergy efficiencysystem of trading quotas for greenhouse gas emissionscrisisrisksfinancial-climate risksESGregulationeconomic theoriesdegrowth theorygreen finance theoriesглобальний ринок зелених фінансових інструментівміжнародна зеленафінансова системафінансові інструментифінансові інститутифінансовий ринокінституційний інвесторзелена економікабіоекономікавідповідальне інвестуваннязеленийбанкінгзелене страхуванняенергоефективністьторгівля квотамиторгівля викидамикризаризикифінансово-кліматичні ризикиESG-регулюванняекономічні теоріїтеоріяантиростутеорії зелених фінансівСтаття