Шевченко, Лариса ІванівнаЛариса ІванівнаШевченко0000-0003-1162-2182Сизонов, Дмитро ЮрійовичДмитро ЮрійовичСизонов2026-01-082026-01-082022-06-06Шевченко, Л., Сизонов, Д. (2022). Юрислінгвістика в епіцентрі західної науки: проблеми і перспективи. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 44, 28–47. https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.28-47УДК 811.161.2:81'4210.17721/APULTP.2022.44.28-47https://apultp.knu.ua/article/view/7315https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9532The article presents a retrospective analysis of jurislinguistic knowledge in the context of Western science. The basic principles of legal linguistics as a neophilological direction of modern humanities are determined, the ideas of new scientific concepts that are dominant in the Western world are actualized, the key principles of jurisliguistics as a prospective field are determined. There were comprehensively analyzed the papers on jurislinguistics, linguoexpertology, linguoconflictology, which are authoritative in modern science. Emphasis is made, in particular, on the Canadian, American and Western European (French, German, Polish, Czech, etc.) schools of jurisliguistics as fundamental in the formation of neodirection. Thus, the American school is associated with the name of P. Tiersma, who introduced the concept of 'legal linguistics' into scientific area; for the Canadian school, the key aspect of the analysis was in the connection between social linguistics and law, which was realized in the works of J. Tori, D. Heller, etc.; in France at the initiative of progressive linguists A. Martin, J. Ray and others the International Society for Functional Linguistics was established, and it is also associated with legal linguistics development. In the Slavic world, jurislinguistics was especially actualized in Poland (J. Brzezki, A. Malinowski, etc.) and in Czech Republic (W. Knapp). Nowadays, jurislinguistics is actively developing in local fields – legal stylistics, forensic examination, legal translation, legal terminology, history of legal language, legal linguomethodology, etc. The authors analyze various studies and the publications of the most influential schools in this interdisciplinary field. The main achievements and prospects of development of linguistic approaches in connection with the needs of justice in the globalized world are discussed. Particular attention is paid to scientific problems that have not yet been considered in the modern jurislinguistics literature.У статті проведений ретроспективний аналіз юрислінгвістичного знання в контексті західної науки. Визначаються  основні засади юридичної (правової) лінгвістики як неофілологічного напряму сучасної гуманітаристики, актуалізуються ідеї нових наукових концепцій, що є панівними в західному світі, визначаються ключові засади юрислінгвістики як перспективної галузі. Комплексно проаналізовані праці з юрислінгвістики, лінгвоекспертології, лінгвоконфліктології, що є авторитетними в модерній науці. Акцентовано, зокрема, на канадській, американській та західноєвропейській (французькій, німецькій, польській, чеській та ін.) школах юрислінгвітики як фундаментальних у становленні неонапряму. Так, американська школа пов'язана з іменем П. Тієрсма, який і ввів у науковий обіг поняття 'legal linguistics'; для канадської школи ключовим аспектом аналізу виявилися зв'язок соціальної лінгвістики та права, що і реалізувався у працях Дж. Торі, Д. Хеллера та ін.; у Франції за ініціативи прогресивних лінгвістів А. Мартіна, Дж. Рея та ін. створено Міжнародне товариство функціональної лінгвістики, що і працює над юрислінгвістичною проблематикою. У славістичному світі особливо активно юрислінгвістика розвивалась у Польщі (Я. Бжезкі, А. Маліновскі та ін.) та Чехії (В. Кнапп). Сьогодні юрислінгвістика активно розвиваєься в локальних галузях – юридичній стилістиці, судово-медичній експертизі, юридичному перекладі, юридичній термінології, історії юридичної мови, юридичній лінгвометодиці та ін. Автори аналітично висвітлюють публікації різноаспектних студій та найвпливовіших шкіл цього міждисциплінарного напряму. Обговорюються основні здобутки і перспективи розвитку лінгвістичних підходів у зв'язку з потребами правосуддя глобалізованого світу. Особлива увага приділяється науковим проблемам, які ще не розглядалися в сучасній юрислінгвістичній літературі.28-47ukjurislinguisticslinguistic expertiseinnovative linguisticsneophilologyюрислінгвістикалінгвістична експертизаінноваційна лінгвістиканеофілологія.неофілологіяСтаття