Валюх, Д.Д.Валюх2026-05-132026-05-132026-04-02Валюх, Д. (2026). Особливості віровчення і культової практики "Білого братства". Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(27), 4–9. https://doi.org/10.17721/sophia.2026.27.1УДК 2-67:316.7(477)10.17721/sophia.2026.27.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20751B a c k g r o u n d . The relevance of this study stems from the need to comprehensively interpret the phenomenon of the "White Brotherhood" as an expression of spiritual crisis and the transformation of religiosity in post-Soviet Ukraine. The emergence of this movement in the 1990s signaled a search for new forms of sacrality after the collapse of totalitarian ideology, while exposing the dangers of religious manipulation during times of social transformation. The article examines the doctrine, ritual practice, and sociocultural reception of the "White Brotherhood" within the broader context of global trends in new religiosity, syncretism, and neo-esotericism, aiming to reveal the mechanisms of sacralization, charismatic leadership, and the impact of religious experience on social identity. M e t h o d s . The methodological framework integrates philosophical, religious, sociocultural, and psychological approaches. Hermeneutic and phenomenological methods (E. Husserl, M. Eliade) are used to reconstruct the inner logic of sacred experience, while sociocultural analysis (É. Durkheim, C. Geertz, V. Yelenskyi, L. Fylypovych) interprets ritual as a mechanism of collective integration. Psychological theories (E. Fromm, V. Frankl) help explain phenomena of charismatic leadership and spiritual compensation. A comparative approach situates the "White Brotherhood" alongside other new religious movements (Theosophy, Unification Church, Aum Shinrikyō), identifying common features of post-totalitarian religiosity – apocalyptic worldview, syncretism, and the aspiration to create a "new humanity". R e s u l t s . The "White Brotherhood" is presented as a syncretic religious formation combining Christian eschatology, esoteric cosmology, occult feminism, and psychotechnical practices. At the core of its doctrine lies the concept of the "Mother of the World" as a female Messiah embodying the dawn of the "Age of Light". The movement's teaching proclaimed Ukraine as the sacred center of world renewal and Kyiv as the "New Jerusalem". Its ritual system realized this eschatological vision through meditative practices, mantras, collective trance sessions, and theatrical "services of Light", which induced states of ecstatic unity. The charismatic leadership of Maria Devi Christos – blending feminine messianism, mystical eroticism, and social protest – is interpreted as the pivotal element shaping the community. The movement thus appears bothas a quest for transcendence and as a sociopsychological experiment in which religious energy becomes a form of "total spirituality". C o n c l u s i o n s . The study demonstrates that the "White Brotherhood" represents a transitional spirituality in which traditional sacrality transforms into a simulated, media-based, and psych technological form. Its doctrine reflects a global shift from religion of belief to religion of experience, where ritual serves as a tool of inner transformation. The sociocultural reception of the movement reveals the duality of Ukraine's response to new religiosity – as both fear of fanaticism and a search for renewed spiritual identity. Ultimately, the "White Brotherhood" illustrates the enduring human need for metaphysical meaning amid secularization and the information explosion, while warning against the sacralization of power and manipulation through faith.В с т у п . Досліджено проблематику нових релігійних рухів в Україні на прикладі "Білого братства". Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення феномена "Білого братства" як вияву духовної кризи та трансформації релігійності в пострадянській Україні. Поява цього руху у 1990-х роках засвідчила пошук нових форм сакральності після розпаду тоталітарної ідеології, водночас виявивши небезпеку релігійних маніпуляцій у добу соціальних трансформацій. У статті розглядаються віровчення, ритуальна практика та соціокультурна рецепція "Білого братства" у контексті глобальних тенденцій новітньої духовності, синкретизму й неоезотеризму. Спрямовано на виявлення механізмів сакралізації у сучасному суспільстві, природи харизматичного лідерства та впливу релігійного досвіду на соціальну ідентичність. М е т о д и. Методологічну основу становить міждисциплінарне поєднання філософського, релігієзнавчого, соціокультурного й психологічного аналізу. Застосовано герменевтичний і феноменологічний підходи (Е. Гусерль, М. Еліаде) для реконструкції внутрішньої логіки сакрального досвіду, а також соціокультурну методологію (Е. Дюркгейм, К. Гірц, В. Єленський, Л. Филипович) для аналізу ритуалу як форми колективної інтеграції. Використано психологічні концепції (Е. Фромм, В. Франкл) для пояснення феноменів харизматичного лідерства й духовної компенсації. Компаративний метод дав змогу зіставити "Біле братство" з іншими новітніми культами (теософією, "Церквою Об'єднання", "Аум Сінрікьо"), виявивши спільні риси посттоталітарної релігійності – апокаліптизм, синкретизм і прагнення створити "нову людину". Р е з у л ь т а т и. Показано, що "Біле братство" постає як синкретичне релігійне утворення, яке поєднало християнську есхатологію, езотеричну космологію, окультний фемінізм і психотехнічні практики. У центрі його віровчення – концепція "Матері Світу" як втілення жіночого Месії, що символізує початок "ери Світла". Доктрина проголошує Україну сакральним центром духовного оновлення, а Київ – "Новим Єрусалимом". Ритуальна система руху є формою реалізації есхатологічної віри через медитації, мантри, колективні трансові практики та театралізовані "служіння Світлу", які створюють стан спільного екстазу. Феномен харизматичного лідерства Марії Деві Христос, що поєднує риси жіночого месіянізму, містичного еротизму та соціального протесту, інтерпретується як ключовий чинник формування спільноти. Виявлено, що рух є водночас виявом духовного пошуку й соціально-психологічного експерименту, у якому релігійна енергія набуває технологічної форми "тотальної духовності". В и с н о в к и . Доведено, що "Біле братство" є феноменом перехідної духовності, у якому традиційна сакральність трансформується у симулятивну, медійну та психотехнічну. Його доктрина репрезентує глобальний зсув від релігії віри до "релігії досвіду", де ритуал стає інструментом внутрішнього перетворення. Соціокультурна рецепція братства засвідчує подвійність ставлення українського суспільства до нової релігійності: як страх перед фанатизмом і водночас пошук нової духовної ідентичності. Отже, феномен "Білого братства" відображає глибинну потребу культури в метафізичному сенсі в добу секуляризації й інформаційного вибуху, водночас попереджаючи про небезпеку сакралізації влади та маніпуляції вірою.ukWhite Brotherhoodnew religiositysyncretismapocalypticismritualcharismatic leadershipsacred feminismpiritual transformationpost-totalitarian cultureБіле братствонеорелігійністьсинкретизмапокаліптизмритуалхаризматичне лідерствосакральний фемінізмдуховна трансформаціяпосттоталітарна культураСтаття