Калакура, Я.Я.Калакура2026-03-182026-03-182025-12-15Калакура, Я. (2025). Методологічні та світоглядні підходи до розвінчування новітніх моделей кремлівських міфотворців української історії. Українознавство, 4(97), 8-29. https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.342938УДК 930.1:94 (497)10.17721/2413-7065.4(97).2025.342938https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13488The relevance of the research. The importance of this topic is also due to the fact that for four centuries, the majority of Ukrainian intellectuals, including historians, were, figuratively speaking, in the "embrace" of Russian and then Soviet historiography, glorified it, and took it as a model, trapped in the pseudo-scientific interpretation of the history of Ukraine, the colonial disease of Little Russianness, inferiority, and provincialism.The purpose of the study is to clarify the methodological and worldview principles of criticism of the latest and updated models of mythologizing the history of Ukraine in Russian narratives, the methods of refuting and debunking myths, and the justification of practical recommendations of a research, worldview, and educational nature with an emphasis on the challenges of the Russian-Ukrainian war.Conclusions. The essence and ideological significance of methodological principles and key research methods for debunking and refuting traditional and new Kremlin mythologemes of Ukrainian history to counteract the use of historical narratives as a tool for legitimizing and justifying the Muscovites' war against Ukraine are clarified. The attention is accented on Ukrainian Studies, historical, systemic, comprehensive, objective, and critical-analytical approaches to examining the core areas of falsifications, distortions, and fabrications of Russian historiography regarding the history and ethnogenesis of the Ukrainian people, the denial of its uniqueness, antiquity, and originality of its national language, culture, and the right to its own identity and statehood. It has been proven that adherents of the imperial ideology of the "Russian world", disguising as scientific discourses, justify Muscovites' aggressive rejection of Ukraine and bloody crimes against it, discriminate against Ukrainian Studies, falsify and defame its achievements and representatives. It is emphasized that the demythologizing of history is one of the priority factors in the formation of the scientific worldview, national-state consciousness, and patriotism of Ukrainians. The continuation of the ideological and civilizational confrontation between Ukrainian and Russian narratives in the scientific, educational, and informational and media space is predicted. Ways to prevent a possible outbreak of Ukrainian hatred after the end of the hot phase of the war are indicated.Актуальність. Важливість означеної теми зумовлюється й тим, що упродовж чотирьох століть більшість українських інтелектуалів, включаючи й істориків, перебували, образно висловлюючись, в «обіймах» російської, а відтак радянської історіографії, глорифікували її і брали за зразок, залишаючись у полоні псевдонаукового трактування історії України, колоніальної хвороби малоросійства, меншовартості та провінціалізму. Мета дослідження – з’ясування методологічних та світоглядних засад критики новітніх і оновлених моделей міфологізації історії України в російських наративах, методики спростування та розвінчування міфів, обґрунтування практичних рекомендацій дослідницького, світоглядного та освітнього характеру з акцентом на виклики російсько-української війни. Висновки. З’ясовано сутність і світоглядне значення методологічних принципів та ключових дослідницьких методів для розвінчування та спростування традиційних і новітніх кремлівських міфологем української історії для протидії використанню історичних наративів як інструменту легімітизації та виправдання війни московитів проти України. Акцентовано увагу на українознавчому, історичному, системному, всебічному, об’єктивному та критично-аналітичному підходах до розгляду стрижневих напрямів фальсифікацій, спотворень, вигадок російської історіографії щодо історії та етногенезу українського народу, заперечення його окремішності, давності, самобутності національної мови, культури, права на власну ідентичність і державність. Доведено, що адепти імперської ідеології «русского мира», маскуючись під наукові дискурси, оправдовують агресивне несприйняття московитами України і криваві злочини проти неї, дискримінують українознавство, фальсифікують і паплюжать його надбання та представників. Наголошено, що деміфологізація історії є одним із пріоритетних чинників формування наукового світогляду, національно-державницької свідомості та патріотизму українців. Спрогнозовано продовження світоглядно-цивілізаційного протистояння українських і російських наративів у науково-освітньому та інформаційно-медійному просторі. Вказано на шляхи запобігання можливого спалаху україноненависництва після закінчення гарячої фази війни.ukукраїнознавствоісторія Україниінформаційна війнаросійська історіо­графіяпсевдоісторіяфальсифікаціядеміфологізаціяметодологія критикиСтаття