Doroshko,, M.M.Doroshko&But, S.S.But2026-06-122026-06-122020Doroshko, &, But, S. (2020). CHINA-INDIA’S CONFLICT OF INTEREST IN THE REGION OF SOUTH ASIA. Actual problems of International Relations, 1(142), 4–14. https://doi.org/10.17721/apmv.2020.142..4-1410.17721/apmv.2020.142..4-14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23075Abstact. The trends of the growing confrontation of international relations and the increasing role of Asian countries in world politics directly affect the issue of China-India interaction in the strategically important region of South Asia. It is clear that the role of the region for each of the sides has a different weight: if India considers leadership in South Asia as a key geopolitical goal, for the PRC it is only one element of the global expansion strategy. Both states are trying to consolidate their influence in the region through various kinds of collaboration and assistance, using bilateral and multilateral formats of cooperation. In particular, at the level of competition of geoeconomic initiatives, China is actively promoting the “One Belt, One Road” project, while India seeks to balance using a wider range of integration tools – SAARC, “NorthSouth”, “Spice Route” and “Look East” policy. However, the Chinese side is achieving success due to great financial opportunities and promises, the needs of the countries of the region for external impulses for economic development, the lack of determination in Indian regional politicy, and the rejection by South Asian countries the prospect of Indian domination, key reason of what is various kinds of problems in relations with official New-Delhi. This concerns primarily Pakistan, which at the same time is a key regional partner of China. Now the regional policy of India has a clear advantage over the Chinese strategy of "geopolitical ticks" only in Bhutan and tactically in the Maldives. However, Chinese influence is increasingly causing concern among the regional given the growth of financial dependence, the use of so-called “debt-trap diplomacy” and even a demonstration of strength, the most colorful evidence of what is the experience of Sri Lanka. Keywords: India, China, South Asia, region, “One Belt, One Road”, strategy of “geopolitical clutches”Аннотация. Тенденции роста конфронтационности международных отношений и усиление роли азиатских стран в мировой политике напрямую затрагивают проблему индокитайского взаимодействия в стратегически важном регионе Южной Азии. Понятно, что роль региона для каждой из сторон имеет разный вес: если Индия рассматривает лидерство в Южной Азии как ключевую геополитическую цель, то для КНР – это лишь один из элементов глобальной стратегии экспансии. Оба государства пытаются за счет разного рода сотрудничества и оказания помощи закрепить свое влияние в регионе, используя двусторонние и многосторонние форматы сотрудничества. В частности, на уровне конкуренции гэоекономических иницатив Китай активно продвигает проект «Один пояса, одного пути», а Индия стремится балансировать, используя более широкий диапазон интеграционный инструментов – СААРК, «Север-Юг», «Маршрут пряностей» и инициатива «Глянь на Восток». Впрочем, успехов достигает именно китайская сторона благодаря большим финансовым возможностям и обещаниям, потребности стран региона во внешних импульсах для экономического развития, отсутствия целеустремленности в индийской региональной политике, неприятии странами Южной Азии перспективы доминирования Индии, что также обусловлено разного рода проблемами в отношениях с официальным Нью-Дели. Это касается, в первую очередь, Пакистана, который в тоже время является ключевым региональным партнером КНР. Сейчас региональная политика Индии имеет четкое преимущество перед китайской стратегией «геополитических клещей» только в Бутане и тактически на Мальдивах. Однако китайское влияние все больше вызывает беспокойство среди государств региона в связи с ростом финансовой зависимости, использованием так называемой «дипломатии долговой ловушки» и даже демонстрации силы, наиболее ярким свидетельством чего выступает опыт Шри-Ланки. Ключевые слова: Индия, Китай, Южная Азия, регион, «Один пояс, один путь», стратегия «геополитических клещей»Анотація. Тенденції зростання конфронтаційності міжнародних відносин та посилення ролі азійських країн у світовій політиці напрямку зачіпають проблему індокитайської взаємодії у стратегічно важливому регіону Південної Азії. Зрозуміло, що роль регіону для кожної із сторін має різну вагу: якщо Індія розглядає лідерство у Південній Азії як ключову геополітичну мету, то для КНР – це лише один із елементів глобальної стратегії експансії. Обидві держави намагаються за рахунок різного роду співробітництва і надання допомоги закріпити свій вплив у регіоні, використовуючи двосторонні та багатосторонні формати співпраці. Зокрема, на рівні конкуренції геоекономічних ініціатив Китай активно просуває проект «Одного поясу, одного шляху», а Індія прагне балансувати, використовуючи більш ширший діапазон інтеграційний інструментів – СААРК, «Північ-Південь», «Маршрут прянощів», політика «Дивись на Схід». Втім, успіхів досягає саме китайська сторона завдяки більшим фінансовим можливостям та обіцянкам, потребі країн регіону у зовнішніх імпульсах для економічного поступу, відсутності цілеспрямованості у індійській регіональній політиці, несприйнятті країнами Південної Азії перспективи домінування Індії, що також зумовлено різного роду проблемами у відносинах із офіційним Нью-Делі. Це стосується, у першу чергу, Пакистану, який водночас є ключовим регіональним партнером КНР. Наразі регіональна політика Індії має чітку перевагу перед китайської стратегію «геополітичних кліщів» лише у Бутані та тактично на Мальдівах. Однак китайський вплив все більше викликає занепокоєння серед держав регіону з огляду на зростання фінансової залежності, використання так званої «дипломатії боргової пастки» та навіть демонстрації сили, найбільш яскравим свідченням чого виступає досвід Шрі-Ланки. Ключові слова: Індія, Китай, Південна Азія, регіон, «Один пояс, один шлях», стратегія «геополітичних кліщів»enСтаття