Краснодемська, І.І.Краснодемська2026-03-182026-03-182025-12-15Краснодемська, І. (2025). Кремлівські пропагандистські міфологеми як чинник гібридної агресії Росії проти України. Українознавство, 4(97), 45-74. https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.342940УДК 316.658.4(1-651.1)(470)10.17721/2413-7065.4(97).2025.342940https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13490The relevance of the research. In the current conditions of a full-scale Russian-Ukrainian war, Kremlin propaganda remains a key tool of influence. Its narratives not only legitimize aggression, but also destabilize the internal situation by distorting ideas about history, culture, and identity. This creates conditions for the implementation of Russia’s hybrid strategies aimed at delegitimizing Ukrainian statehood.The scale and impact of Russian disinformation require a profound analysis of its ideological foundations. Propaganda is based on the concepts of “one people,” “mission,” and “liberation,” integrated into a general information war involving economic, military, and diplomatic resources. Its danger lies in undermining democracy, trust in institutions, and provoking internal conflicts.The study of these myths is critically important for humanitarian security, strengthening unity, and protecting against information manipulation. This will allow the development of effective mechanisms for state structures, media platforms, and educational institutions to counter Russian propaganda.The purpose of the article consists in a comprehensive analysis and systematization of Kremlin propaganda mythologies as a tool of informational and psychological influence in the conditions of the Russian Federation's hybrid aggression against Ukraine, as well as in determining their functional role in constructing destructive narratives aimed at undermining Ukrainian statehood, weakening social unity, and reducing the level of international support for Ukraine.Conclusions. Ukraine has deep historical roots that influenced the formation of its statehood and became the foundation of modern independence. The people consciously chose the path of independent development, democratic values, and European integration. Propaganda narratives about "Nazism," "foreign governance," "civil war," or "state inefficiency" are tools of manipulation that distort both the domestic and international perception of the country. These elements of information warfare combine historical myths, large-scale disinformation, and social media technologies. Low trust in state institutions, inadequate media literacy, and political disunity within society enhance their influence.This rhetoric is actively used for the purposes of information and psychological operations: it is aimed at denying the sovereignty of Ukraine, undermining the legitimacy of the state leadership, justifying aggressive actions, discrediting the Armed Forces of Ukraine, and creating conditions for justifying the work of occupation administrations.Despite the significant scale of the hostile information campaign, Ukraine remains resilient and continues to fight for its European future. Effective countermeasures require a combination of tactical tools, such as fact-checking and open intelligence (OSINT) techniques, with comprehensive strategic measures, including strengthening the capacity of the media and civil society to contribute to the protection of national interests.Актуальність. У сучасних умовах повномасштабної російсько-української війни кремлівська пропаганда залишається ключовим інструментом впливу. Її наративи не лише легітимують агресію, а й дестабілізують внутрішню ситуацію через спотворення уявлень про історію, культуру та ідентичність. Це створює умови для реалізації гібридних стратегій Росії, спрямованих на делегітимацію української державності. Масштаб і вплив російської дезінформації вимагають глибокого аналізу її ідеологічних засад. Пропаганда базується на концептах "єдиного народу", "місії" та "визволення", інтегрованих у загальну інформаційну війну, пов’язану з економічними, військовими й дипломатичними ресурсами. Її небезпека полягає у підриві демократії, довіри до інституцій і провокації внутрішніх конфліктів. Вивчення цих міфів є критично важливим для гуманітарної безпеки, зміцнення єдності та захисту від інформаційних маніпуляцій. Це дасть можливість розробити ефективні механізми для державних структур, медійних платформ та освітніх закладів у протидії російській пропаганді. Мета статті полягає у комплексному аналізі та систематизації кремлівських пропагандистських міфологем як інструмента інформаційно-психологічного впливу в умовах гібридної агресії Російської Федерації проти України, а також у визначенні їхньої функціональної ролі у конструюванні деструктивних наративів, спрямованих на підрив української державності, послаблення суспільної єдності та зменшення рівня міжнародної підтримки України. Висновки. Україна має глибокі історичні корені, що вплинуло на формування її державності та стало фундаментом сучасної незалежності. Народ свідомо обрав шлях самостійного розвитку, демократичних цінностей та європейської інтеграції. Пропагандистські наративи про "нацизм", "зовнішнє управління", "громадянську війну" чи "неефективність держави" є інструментами маніпуляцій, що викривлюють як внутрішнє, так і міжнародне сприйняття країни. Ці елементи інформаційної війни поєднують історичні міфи, масштабну дезінформацію та технології соціальних мереж. Їхній вплив посилюється через низький рівень довіри до державних інституцій, недостатню медіаграмотність і політичну роз’єднаність суспільства. Зазначена риторика активно використовується в цілях інформаційно-психологічних операцій: вона спрямована на заперечення суверенітету України, підрив легітимності державного керівництва, виправдання агресивних дій, дискредитацію Збройних сил України та створення умов для виправдання роботи окупаційних адміністрацій. Попри значний масштаб ворожої інформаційної кампанії Україна залишається стійкою та продовжує боротися за своє європейське майбутнє. Для ефективного протистояння необхідне поєднання тактичних інструментів, таких як фактчекінг і методи відкритого збору даних (OSINT), з комплексними стратегічними заходами, зокрема посиленням здатності медіа та громадянського суспільства сприяти захисту національних інтересів.ukкремлівська пропагандаміфологемиросійська агресіянаративиміфиРосійська ФедераціяУкраїнафальсифікаціяінформаційний простірСтаття