Грицай, Роман ОлексійовичРоман ОлексійовичГрицайЗубчик, Олег Анатолійович2026-05-012026-05-012026-04-22Грицай Р. О. Особливості державної стратегії протидії інформаційній війні : дис. ... доктора філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2026. 214 с.УДК 35-027.21:351.86](477)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18784Грицай Р. О. Особливості державної стратегії протидії інформаційній війні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 281 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертаційне дослідження є одним із перших комплексних досліджень, у якому розроблені напрями формування та реалізації державної стратегії протидії інформаційній війні з урахуванням сучасного стану законодавства, практики публічного управління, умов воєнного стану, цифровізації суспільних комунікацій та зростання деструктивних інформаційних впливів. Сукупність одержаних висновків і рекомендацій має важливе значення для вдосконалення організаційно-управлінських механізмів координації суб’єктів державної політики у відповідній сфері, підвищення результативності стратегічних комунікацій, забезпечення інформаційної стійкості держави та суспільства, а також зміцнення спроможності публічної влади своєчасно виявляти, попереджати й нейтралізувати загрози інформаційного характеру. Визначено, що інформаційна війна є складовою сучасних загроз інформаційній безпеці держави, оскільки поєднує інформаційно-психологічний, комунікаційний, технологічний і кібернетичний вплив на державу, суспільство та суспільну свідомість, спрямований на дестабілізацію суспільно-політичних процесів, підрив довіри до державних інституцій, послаблення суспільної єдності та ослаблення інформаційного суверенітету держави. Запропоновано теоретичні положення щодо класифікації, змісту та особливостей сучасних пропагандистських технологій і методів, небезпека яких зумовлена їх комплексністю, високою адаптивністю до нових умов та здатністю поєднуватися з кіберзагрозами і психологічними методами впливу, а також обґрунтовано пріоритетність системної протидії таким технологіям у межах державної політики у сфері інформаційної безпеки шляхом виявлення ворожих наративів, оперативного спростування маніпулятивного контенту, зміцнення стратегічних комунікацій і підвищення рівня медіаграмотності населення. Розкрито значення державної інформаційної політики як інструменту протидії пропаганді та інформаційній війні, що забезпечує формування узгодженої системи офіційної комунікації, нормативно-правового регулювання та інституційної взаємодії у сфері захисту інформаційного простору держави. Окреслений механізм формування державної стратегії протидії інформаційній війні. На підставі аналізу зарубіжного досвіду формування державної стратегії протидії інформаційній війні встановлено, що найбільш результативні підходи у провідних країнах Європи та США ґрунтуються на поєднанні інституційно оформлених стратегічних комунікацій, міжвідомчої координації, розвитку медіаграмотності, міжнародного партнерства та залучення суспільства до зміцнення інформаційної стійкості. Запропоновано праксеологічні засади використання зарубіжного досвіду, що передбачають адаптацію для України апробованих практик управлінських рішень щодо посилення координаційного центру, інституціоналізації медіаграмотності, розвитку урядових стратегічних комунікацій і спеціалізованого моніторингу зовнішніх інформаційних впливів. Визначено, що формування державної стратегії протидії інформаційній війні має здійснюватися на основі чіткої системи принципів і стратегічних засад. До принципів такої стратегії віднесено верховенство права та законність, пріоритет прав і свобод людини, ідеологічну багатоманітність і недопустимість цензури, достовірність, повноту та своєчасність офіційної інформації, системність і міжвідомчу координацію, стійкість і адаптивність держави та суспільства, міжнародну взаємодію, а також поєднання інформаційної та кібернетичної складових безпеки. До стратегічних засад віднесено конституційно-безпекову природу, включеність у систему стратегічного планування, міжсекторальний характер, доказовість, ресурсну забезпеченість, наявність чіткого механізму реалізації та зовнішньополітичний вимір. Науково обґрунтовано структурно-функціональну модель формування і реалізації державної стратегії протидії інформаційній війні за трьома рівнями: інституційним, функціонально-процесуальним та організаційно-управлінським. Розроблено стратифікаційну модель реалізації функцій публічного управління у сфері протидії інформаційній війні в умовах воєнного стану та забезпечення інформаційної безпеки держави, що дозволило здійснити системний аналіз і комплексний опис процесів формування та реалізації державної стратегії у зазначеній сфері, а також цілісно відобразити механізм державного реагування на інформаційні загрози з урахуванням динамічності інституційного середовища публічного управління, трансформації інформаційного простору та зміни характеру деструктивних інформаційних впливів. Обґрунтовано теоретичні засади публічного управління у сфері протидії інформаційній війні та забезпечення інформаційної безпеки держави в умовах воєнного стану через авторську концепцію, в основу якої покладено поєднання модельного, інституційного та структурно-функціонального підходів, що дало змогу подати інституціоналізацію державних механізмів у зазначеній сфері як конкретно-історичний процес із притаманними йому внутрішньою логікою, послідовністю та закономірностями становлення і розвитку. Сформульоване наукове бачення механізму державної політики у сфері протидії інформаційній війні та забезпечення інформаційної безпеки в умовах воєнного стану шляхом розроблення функціональної моделі визначення імперативів такої політики на основі характеристики сучасних тенденцій інформаційного протиборства, розвитку деструктивних інформаційних впливів, оцінки перспективного стану інформаційного простору та діагностики рівня інформаційної безпеки держави. Запропоновано зміст механізму державного реагування на інформаційні загрози шляхом доповнення його національною рамкою комплексних процедур, що передбачає поєднання механізмів проактивного реагування, спрямованого на раннє виявлення, попередження, стримування та нейтралізацію інформаційних загроз, і реактивного реагування, орієнтованого на локалізацію деструктивного впливу, мінімізацію його наслідків, стабілізацію інформаційної ситуації та відновлення належного функціонування інформаційного простору. Виокремлено основні проблеми реалізації державної стратегії протидії інформаційній війні, які полягають у незахищеності державних цифрових ресурсів до кібератак, інформаційного втручання та технічного блокування, нерівномірному рівні користування електронними державними сервісами, високій залежності інформаційного споживання населення від соціальних мереж та інших цифрових платформ, поширенні через них маніпулятивного контенту, фейкових повідомлень і ворожих наративів, а також недостатній узгодженості між розвитком цифрових послуг, їх кіберзахистом і належним інформаційним супроводом. Запропоновано системно-функціональний підхід до аналізу та розв’язання цих проблем, що обумовлює необхідність комплексного посилення цифрової стійкості держави та вдосконалення механізмів державного реагування у відповідній сфері. Розроблено в авторській редакції проєкт Концепції національної інформаційної політики України як цілісний програмний документ у сфері забезпечення інформаційної безпеки та протидії пропаганді, в якому системно визначено мету, принципи, завдання, напрями, суб’єктний склад, механізми реалізації, етапи впровадження, очікувані результати та показники результативності. Запропоновано трирівневу систему суб’єктів її реалізації та обґрунтовано комплекс механізмів практичного впровадження як методологічну й прикладну основу вдосконалення державної інформаційної політики України в умовах інформаційної війни. Визначено доцільність запровадження у практику публічного управління Державної стратегії протидії інформаційній війні в Україні як цілісного стратегічного документа, у якому мають бути визначені правова основа, понятійний апарат, принципи, стратегічні цілі, завдання, суб’єкти реалізації, механізми міжвідомчої координації, інформаційно-аналітичного супроводу та оцінювання ефективності, а також система загроз інформаційній безпеці, пріоритетні напрями державного реагування, заходи щодо поєднання інформаційної безпеки та кіберзахисту, розвитку стратегічних комунікацій, взаємодії з громадянським суспільством і міжнародними партнерами, кадрового, фінансового й технологічного забезпечення. Ключові слова: інформація, інформаційна війна, інформаційна безпека, інформаційна загроза, державна політика, державна стратегія, протидія, пропаганда, дезінформація, стратегічні комунікації, інформаційний простір, публічне управління, механізм державного управління, інформаційна політика, інформаційна стійкість, національна безпека.Hrytsay R. O. Peculiarities of the State Strategy for Countering Information Warfare. – Qualifying scientific work as a manuscript. Dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 281 “Public Management and Administration” in specialty 281 “Public Management and Administration.” – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. The dissertation research is one of the first comprehensive studies in which directions for the formation and implementation of the state strategy for countering information warfare are developed, taking into account the current state of legislation, public administration practice, the conditions of martial law, the digitalization of social communications, and the growth of destructive informational influences. The totality of the obtained conclusions and recommendations is of great importance for improving the organizational and managerial mechanisms of coordination of subjects of state policy in the relevant sphere, increasing the effectiveness of strategic communications, ensuring the information resilience of the state and society, as well as strengthening the capacity of public authorities to timely detect, prevent, and neutralize threats of an informational nature. It is determined that information warfare is a component of modern threats to the information security of the state, since it combines informational-psychological, communicative, technological, and cybernetic influence on the state, society, and public consciousness, aimed at destabilizing socio-political processes, undermining trust in state institutions, weakening social unity, and weakening the information sovereignty of the state. Theoretical provisions regarding the classification, content, and peculiarities of modern propaganda technologies and methods are proposed, the danger of which is conditioned by their complexity, high adaptability to new conditions, and the ability to combine with cyber threats and psychological methods of influence; the priority of systematic counteraction to such technologies within the framework of state policy in the field of information security are also substantiated through the identification of hostile narratives, prompt refutation of manipulative content, strengthening of strategic communications, and raising the level of media literacy of the population. The significance of state information policy as an instrument for countering propaganda and information warfare are revealed, which ensures the formation of a coordinated system of official communication, regulatory and legal regulation, and institutional interaction in the field of protection of the information space of the state. The mechanism for the formation of the state strategy for countering information warfare are outlined. On the basis of the analysis of foreign experience in the formation of the state strategy for countering information warfare, it is established that the most effective approaches in the leading countries of Europe and the United States are based on the combination of institutionally formalized strategic communications, interagency coordination, development of media literacy, international partnership, and involvement of society in strengthening information resilience. Praxeological principles for the use of foreign experience are proposed, which provide for the adaptation for Ukraine of tested practices of managerial decisions regarding the strengthening of the coordination center, institutionalization of media literacy, development of governmental strategic communications, and specialized monitoring of external informational influences. It is determined that the formation of the state strategy for countering information warfare should be carried out on the basis of a clear system of principles and strategic foundations. The principles of such a strategy include the rule of law and legality, the priority of human rights and freedoms, ideological diversity and inadmissibility of censorship, reliability, completeness, and timeliness of official information, systemicity and interagency coordination, resilience and adaptability of the state and society, international interaction, as well as the combination of informational and cybernetic components of security. The strategic foundations include the constitutional-security nature, inclusion in the system of strategic planning, intersectoral character, evidence-based nature, resource provision, the existence of a clear implementation mechanism, and the foreign policy dimension. A structural-functional model for the formation and implementation of the state strategy for countering information warfare at three levels are scientifically substantiated: institutional, functional-procedural, and organizational-managerial. A stratification model for the implementation of public administration functions in the sphere of countering information warfare under the conditions of martial law and ensuring the information security of the state are developed, which made it possible to carry out a systemic analysis and comprehensive description of the processes of formation and implementation of the state strategy in the specified sphere, as well as to holistically reflect the mechanism of state response to informational threats, taking into account the dynamism of the institutional environment of public administration, the transformation of the information space, and changes in the nature of destructive informational influences. The theoretical foundations of public administration in the sphere of countering information warfare and ensuring the information security of the state under the conditions of martial law are substantiated through the author’s concept, which is based on the combination of model, institutional, and structural-functional approaches, which made it possible to present the institutionalization of state mechanisms in the specified sphere as a concrete-historical process with its inherent internal logic, sequence, and regularities of formation and development. A scientific vision of the mechanism of state policy in the sphere of countering information warfare and ensuring information security under the conditions of martial law are formulated through the development of a functional model for determining the imperatives of such policy on the basis of the characteristics of modern trends in informational confrontation, the development of destructive informational influences, the assessment of the prospective state of the information space, and the diagnosis of the level of information security of the state. The content of the mechanism of state response to informational threats are proposed by supplementing it with a national framework of comprehensive procedures, which provides for the combination of proactive response mechanisms aimed at early detection, prevention, deterrence, and neutralization of informational threats, and reactive response aimed at localizing destructive influence, minimizing its consequences, stabilizing the informational situation, and restoring the proper functioning of the information space. The main problems of implementation of the state strategy for countering information warfare are distinguished, which consist in the vulnerability of state digital resources to cyberattacks, informational interference, and technical blocking, the uneven level of use of electronic state services, the high dependence of the population’s information consumption on social networks and other digital platforms, the spread through them of manipulative content, fake messages, and hostile narratives, as well as insufficient consistency between the development of digital services, their cyber protection, and proper informational support. A systemic-functional approach to the analysis and solution of these problems are proposed, which determines the need for comprehensive strengthening of the digital resilience of the state and improvement of mechanisms of state response in the relevant sphere. A draft Concept of the National Information Policy of Ukraine in the author’s wording are developed as a holistic program document in the field of ensuring information security and countering propaganda, in which the purpose, principles, tasks, directions, subject composition, implementation mechanisms, stages of introduction, expected results, and performance indicators are systematically defined. A three-level system of subjects of its implementation are proposed and a complex of mechanisms of practical implementation are substantiated as a methodological and applied basis for improving the state information policy of Ukraine under the conditions of information warfare. The expediency of introducing into the practice of public administration the State Strategy for Countering Information Warfare in Ukraine as a holistic strategic document are determined, in which the legal basis, conceptual apparatus, principles, strategic goals, tasks, subjects of implementation, mechanisms of interagency coordination, information-analytical support and evaluation of effectiveness, as well as the system of threats to information security, priority directions of state response, measures regarding the combination of information security and cyber protection, development of strategic communications, interaction with civil society and international partners, personnel, financial, and technological support should be defined. Keywords: information, information warfare, information security, informational threat, state policy, state strategy, counteraction, propaganda, disinformation, strategic communications, information space, public administration, mechanism of public administration, information policy, information resilience, national security.ukінформаціяінформаційна війнаінформаційна безпекаінформаційна загрозадержавна політикадержавна стратегіяпротидіяпропагандадезінформаціястратегічні комунікаціїінформаційний простірпублічне управліннямеханізм державного управлінняінформаційна політикаінформаційна стійкістьнаціональна безпека.informationinformation warfareinformation securityinformational threatstate policystate strategycounteractionpropagandadisinformationstrategic communicationsinformation spacepublic administrationmechanism of public administrationinformation policyinformation resiliencenational security.Дисертація