Дранніков, Антон ОлеговичАнтон ОлеговичДранніковМихед, Тетяна Василівна2026-02-102026-02-102026-02-09Дранніков А. О. Модерністський дискурс самотності в художній прозі Крістофера Ішервуда : дис. ... доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 234 с.УДК 80:821.111(73):7.036:177.82(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10095Дранніков А. О. Модерністський дискурс самотності в художній прозі Крістофера Ішервуда. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія». – Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026. Дисертація є першою в українському літературознавстві спробою комплексного дослідження творчості англо-американського письменника Крістофера Ішервуда. Мета розвідки полягає у з’ясуванні специфіки конструювання й функціонування дискурсу самотності як модерністського явища в ішервудівській художній прозі. Актуальність дослідження продиктована низкою взаємопов’язаних факторів. По-перше, у глобалізованому й мобільному світі сьогодення самотність дедалі більше проблематизується, стає одним із визначальних аспектів буття сучасної людини, оприявнюючи її болісний розрив із Іншим і самою собою. Отже, виникає закономірна необхідність детальнішого вивчення природи й історії феномена самотності, зокрема, – його репрезентації в художньому тексті, який дуалістично фіксує і зовнішні зміни ідеологічних матриць, і внутрішню індивідуальну динаміку особистості. По-друге, витоки сучасного розуміння самотності слід шукати в численних трансформаційних процесах зламу минулих століть, що зумовлює звернення до літератури модернізму як їхнього органічного відображення. Переосмислення модерністського літературного ландшафту, в тому числі з урахуванням проблематики самотності як його концептуальної домінанти, також суголосить загальній тенденції сучасного літературознавства до ревізії канону з позицій інклюзивності, (пере)відкриття раніше маргіналізованих або й зовсім позбавлених уваги авторів і творів. По-третє, комплексного аналізу потребує дискурс самотності як характерно модерністська риса художньої прози Крістофера Ішервуда – письменника, якому вдалося в автоетнографічних рефлексіях, шукаючи й досліджуючи власне Я, зрештою, по-справжньому відчути й передати світоглядний і літературний клімат своєї доби. Об’єктом дослідження стала художня проза Крістофера Ішервуда. Основну увагу зосереджено на романах «Фіалка Пратера» («Prater Violet», 1945), «Світ увечері» («The World in the Evening», 1954), «Візит туди» («Down There on a Visit», 1962), «Самотній чоловік» («A Single Man», 1964), «Зустріч біля річки» («A Meeting by the River», 1967). Частково до аналітики залучено романи «Всі змовники» («All the Conspirators», 1928), «Прощання з Берліном» («Goodbye to Berlin», 1939) та художні (авто)біографії «Леви і тіні» («Lions and Shadows», 1938), «Кетлін і Френк» («Kathleen and Frank», 1971), «Крістофер і його плем’я» («Christopher and His Kind», 1976). Матеріал дослідження також охоплює інтерв’ю, мемуари, щоденники, есеїстику та листування письменника. У дослідженні застосовано комплексний методологічний підхід, який поєднує біографічний, культурно-історичний методи, засадничі концепції студій ідентичності, гендерних, вікових студій, квір-теорії, елементи психоаналізу, жанрологічного і наратологічного аналізу. Аналітику тексту здійснено за допомогою техніки «close reading». Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській англістиці й американістиці творчість Крістофера Ішервуда стає об’єктом комплексного літературознавчого аналізу. Для цього здійснено спробу концептуалізувати ідею дискурсу самотності та його маніфестацій у прозі митця як характерної риси модерністського світовідчуття і поетики. Новим аспектом у вивченні ішервудівського доробку також є звернення до теорії множинної ідентичності, зокрема, формулювання на її основі концепції множинної самотності. Дослідження розкриває специфіку дискурсу самотності як модерністського феномена, таким чином, дозволяючи глибше зрозуміти процеси становлення англо-американської літератури ХХ ст. та місце й значення в ній творчості Крістофера Ішервуда. Завдяки комплексному методологічному підходу воно доповнює й розширює концептуальне поле студій модернізму, зосібна, сприяє введенню в науковий обіг українського літературознавства новітніх теорій модернізму. Результати та окремі положення дисертації можуть бути використані при розробці й у практиці викладання нормативних курсів з історії зарубіжної літератури ХХ ст., зокрема, літератури англофонного модернізму, спеціальних курсів із наратології, жанрології, гендерних та квір-студій у літературознавстві, стратегій репрезентації ідентичності в літературі, а також при перекладі прози К. Ішервуда українською. Дослідження назагал покликане сприяти знайомству української читацької аудиторії із творчістю письменника. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ присвячено теоретичним і методологічним засадам вивчення дискурсу самотності в літературі модернізму. У підрозділі 1.1 висвітлено загальні тенденції розуміння феномена самотності в сучасних гуманітарних науках, розглянуто систему його корелятів і основні підходи до його типологізації. Також уточнено змістове наповнення категорій «самотність» і «дискурс самотності», які визначаються, відповідно, як (1) об’єктивний чи суб’єктивний стан фізичної та/або психологічної відокремленості індивіда від інших, зумовлений чинниками варіативного походження й реалізований у множинності форм, і (2) комплекс різнорівневих і багатовимірних проявів самотності та її корелятів у площині художнього тексту. Підрозділ 1.2 розкриває концепцію самотності крізь призму сучасних теорій ідентичності. Зокрема, охарактеризовано ідею множинної ідентичності як сукупності численних Я індивіда, неузгодженість між якими і спричиняє виникнення самотності. У підрозділі 1.3 окреслено специфіку дискурсу самотності як характерної риси модерністського світобачення. Виокремлено його філософські (екзистенційність, феноменологічність і психоаналітичність, переосмислення категорій часу й простору), соціологічні (амбівалентне сприйняття прогресу, амбівалентне розуміння історії та категорії віку, феномени «втрати коріння» і «бездомності», концепція «самотнього натовпу», елітаризація й інтелектуалізація) та антропологічні (синтез антиномій, звернення до проблематики гендеру й сексуальності, іманентна множинність і множинна ідентичність як її прояв) параметри. У підрозділі 1.4 пояснено неоднозначність постаті Крістофера Ішервуда як письменника-модерніста та обґрунтовано доцільність дослідження його творчості в контексті модерністського дискурсу. У другому розділі здійснено комплексний літературознавчий аналіз романістики Крістофера Ішервуда в оптиці студій ідентичності. У підрозділі 2.1 досліджено особливості національно-культурної самотності в романі «Візит туди», яка концептуалізується в мотивах втрати, пошуку і (не)можливості віднайдення дому, міграції, лімінальності й трансгресії та пов’язаних із ними небезпеки і трансформації ідентичності. Герої твору постають добровільними чи вимушеними чужинцями, номадами, «вічними туристами» буквально – в межах відповідної географії – і метафорично – у власному житті. У підрозділі 2.2 розкрито специфіку гендерно-сексуальної самотності в романі «Світ увечері». Гендерний вимір самотності реалізується в конструюванні й функціонуванні чоловічої ідентичності, що корелює з модерністською кризою маскулінності. Самотність у сексуальному аспекті ідентичності втілюється у невротичному неприйнятті протагоністом своєї сексуальності та стигматизації суспільством її «девіантних» форм. Підрозділ 2.3 зосереджується на духовно-релігійній самотності. Зокрема, простежено спроби Ішервуда створити «релігійний роман» у його «нерелігійних» текстах – романах «Фіалка Пратера» і «Світ увечері». У романі «Зустріч біля річки» як кульмінації цього задуму самотність проаналізовано у двох сюжетних модусах – як атрибут пошуку героєм віри і його неспроможність її знайти. У підрозділі 2.4 розглянуто проблему вікової самотності. Роман «Візит туди» є авторською варіацією Bildungsroman, фізично дорослий протагоніст якого має подорослішати морально та психологічно, а інфантильність героя функціонує як вікова модальність самотності. Вік у романі «Візит туди» концептуалізується в низці модифікацій: як фактор інакшості, як темпоральний відбиток ідентичності персонажів, як форманта життєвого досвіду, що зумовлює специфічну дуальну модель нарації. Підрозділ 2.5 присвячено інтелектуальній самотності в художній автобіографістиці Ішервуда, а також романах «Фіалка Пратера» і «Візит туди». Інтелектуальну самотність у творчості письменника пов’язуємо з феноменом інтелектуалізації та елітаризації мистецтва в модернізмі, а її магістральною маніфестацією є постать інтелектуала (у першу чергу – митця) як Іншого, часто позначена специфічно модерністською трагічною іронією. У фокусі уваги третього розділу дисертації – роман «Самотній чоловік» як втілення концепції множинної самотності. У підрозділі 3.1 визначено специфіку взаємозв’язку в творі категорій самотності та множинності, зосібна, досліджено поліжанровість як форму множинності й полісемантичність паратексту. На прикладі «Самотнього чоловіка» також апробовано концепцію множинної самотності, що постає з множинної ідентичності протагоніста. У цьому романі як ключовому для художнього доробку Ішервуда простежується своєрідний синтез форм самотності у вимірах ідентичності, до цього розглянутих нами окремо. Підрозділ 3.2 звертається до дискурсу самотності в часопросторовій перспективі. Час і простір функціонують у творі як екзистенційні маркери, вказуючи на неминучу й нездоланну самотність людського буття. Це знаходить відображення в опозиціях урбаністичного й природного простору та історичного й квір-часу. У часопросторовій структурі твору також виокремлено і проаналізовано гетеротопії гей-бару, лікарні, університету, супермаркету і спортзалу, кожна з яких акцентує певний аспект самотності героя, посилюючи його конфлікт із Іншим або самим собою. Стрижневою для прочитання тексту стала концепція циркадного роману. З’ясовано, що жанрову природу тексту визначає хронотопний комплекс «одного дня», який характеризується циклічною замкненістю простору й рекурсивною повторюваністю часу, а його осердям слугує хронотоп дому як точка відліку в процесі конструювання й функціонування ідентичності. Висновуємо, що в художній прозі Крістофера Ішервуда спостерігається вплив і продовження літературної традиції модернізму, ключовим аспектом реалізації яких є звернення до дискурсу самотності. Як невід’ємний елемент модерністського світовідчуття самотність актуалізується у творчості письменника на формальному та змістовому рівнях, у проблематиці й поетиці тексту, функціонуючи як його концептуальне смислотворче ядро. Це, своєю чергою, дає підстави говорити про органічне місце Ішервуда як самобутнього митця в парадигмі модерністської літератури й англофонного красного письменства ХХ століття назагал.Drannikov A. O. The modernist discourse of loneliness in Christopher Isherwood’s fiction. – Qualifying research paper. Manuscript copyright. A dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in Philology (035). Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2026. This dissertation is the first attempt in Ukrainian literary studies at a comprehensive analysis of the writings of the Anglo-American author Christopher Isherwood. The research aims to outline the specifics of construction and functioning of the discourse of loneliness as a modernist phenomenon in Isherwood’s fiction. The relevance of the study is determined by a complex of interrelated factors. First, in today’s globalised and mobile world, loneliness is becoming increasingly problematic, one of the defining aspects of the modern human condition, revealing one’s painful rupture with the Other, and even more so, with oneself. Consequently, there is a need for a detailed investigation into the nature and history of the phenomenon of loneliness, in particular, its representation in fiction, which dualistically records both the external changes of ideological matrices and the internal personality dynamics. Second, the origins of the current understanding of loneliness are to be sought in the numerous transformational processes at the turn of the past century, which necessitates the consideration of modernist literature as their organic reflection. The remapping of the modernist literary landscape, specifically taking into account the problematics of loneliness as its conceptual dominant, is in line with the general trend in contemporary literary studies towards revising the canon from the perspective of inclusiveness, (re)discovering previously marginalised or completely neglected authors and texts. Third, a comprehensive analysis is required of the discourse of loneliness as a characteristically modernist feature of the fiction of Christopher Isherwood, a writer who, in his autoethnographic reflections, searching for and exploring his own self, ultimately managed to truly capture and convey the worldview and literary climate of his era. The object of study is Christopher Isherwood’s fiction. The main attention is focused on the novels Prater Violet (1945), The World in the Evening (1954), Down There on a Visit (1962), A Single Man (1964), A Meeting by the River (1967). The analysis also partially covers the novels All the Conspirators (1928), Goodbye to Berlin (1939) and fictionalised (auto)biographies Lions and Shadows (1938), Kathleen and Frank (1971), Christopher and His Kind (1976). Additionally, the research materials include Isherwood’s interviews, memoirs, diaries, essays and correspondence. The study employs a comprehensive methodology combining biographical and cultural-historical methods, fundamental concepts of identity studies, gender and age studies, queer theory, as well as elements of psychoanalysis, genre analysis and narratological analysis. The texts are analysed by means of close reading. The novelty of the dissertation lies in the fact that, for the first time in Ukrainian studies of English and American literature, Christopher Isherwood’s oeuvre is the object of a comprehensive literary analysis. An attempt is made to conceptualise the discourse of loneliness and its manifestations in Isherwood’s writing as a characteristic feature of the modernist worldview and poetics. Another new aspect in Isherwood scholarship is the application of the multiple identity theory, which lays the foundation for the concept of multiple loneliness. The study reveals the particularities of the discourse of loneliness as a modernist phenomenon, thus providing a deeper understanding of the formation processes in the 20th-century Anglo-American literature and outlining the place and significance of Isherwood’s oeuvre in it. Due to the comprehensive methodological approach used, it complements and expands the conceptual field of modernist studies, in particular, contributing to the introduction of the latest theories of modernism into Ukrainian literary studies. The results and key points of the dissertation can be used to develop and teach required courses in the history of 20th-century foreign literature, especially, Anglophone modernism, as well as special courses in narratology, genre studies, gender and queer criticism, strategies of identity representation in literature. They also facilitate the translation of Isherwood’s texts into Ukrainian. Overall, the study aims to familiarise Ukrainian readers with the writer’s creative work. The dissertation consists of an introduction, three chapters, general conclusions, a list of references, and appendices. The first chapter is devoted to the theoretical and methodological foundations of studying the discourse of loneliness, particularly in modernist literature. Subchapter 1.1 highlights the general trends in understanding the phenomenon of loneliness in contemporary humanities, examines the system of its correlates and the main approaches to its classification. It also clarifies the content of the categories of “loneliness” and “discourse of loneliness,” which are defined, respectively, as (1) an objective or subjective state of an individual’s physical and/or psychological separateness from others, caused by factors of variable origin and manifested in a variety of forms, and (2) a complex of multilevel and multidimensional manifestations of loneliness and its correlates in a literary text. Subchapter 1.2 discusses the concept of loneliness in light of contemporary identity theories. In particular, it considers the idea of multiple identity as a set of an individual’s numerous selves, the incongruity between which causes loneliness. Subchapter 1.3 outlines the specifics of the discourse of loneliness as a prominent feature of the modernist worldview, differentiating its philosophical (existentiality, phenomenologicality and psychoanalyticity, the reconfiguration of the categories of time and space), sociological (ambivalent perception of progress, ambivalent understanding of history and age, the phenomena of “rootlessness” and “homelessness,” the concept of the “lonely crowd,” elitisation and intellectualisation) and anthropological (synthesis of antinomies, addressing issues of gender and sexuality, immanent multiplicity and multiple identity as its manifestation) parameters. Subchapter 1.4 explains the ambiguities of Isherwood’s perception as a modernist writer and justifies the validity of studying his writing in the context of modernist discourse. The second chapter provides a comprehensive literary analysis of Christopher Isherwood’s novels from the perspective of identity studies. Subchapter 2.1 examines the peculiarities of national-cultural loneliness in Down There on a Visit, where it is conceptualised in the motifs of loss, search, and the (im)possibility of finding home, migration, liminality, and transgression, as well as the associated dangers and transformations of identity. The characters appear as voluntary or forced exiles, nomads, “eternal tourists” – literally, within the boundaries of their respective geography – and metaphorically, in their own lives. Subchapter 2.2 focuses on gender-sexual loneliness in The World in the Evening. The gender dimension of loneliness is revealed in the construction and functioning of male identity, which correlates with the modernist crisis of masculinity, while loneliness in the sexual aspect of identity is embodied in the protagonist’s neurotic rejection of his sexuality and the social stigmatisation of its “deviant” forms. Subchapter 2.3 focuses on spiritual-religious loneliness. In particular, it traces Isherwood’s attempts to create a “religious novel” in his “non-religious” texts – Prater Violet and The World in the Evening. In The Meeting by the River, the culmination of this idea, loneliness is analised in two plot modi – as an attribute of the hero’s search for faith and as his inability to find it. Subchapter 2.4 addresses the problem of age-related loneliness. The World in the Evening is Isherwood’s variation on the Bildungsroman, whose physically adult protagonist must mature morally and psychologically. The hero’s infantility functions as an age modality of loneliness. Age in Down There on a Visit is conceptualised in a number of modifications: as a factor of otherness, as a temporal imprint of the characters’ identity, as a formant of life experience that determines a specific dual model of narration. Subchapter 2.5 is devoted to intellectual loneliness in Isherwood’s autobiographical fiction as well as the novels Prater Violet and Down There on a Visit. We attribute this phenomenon in the writer’s oeuvre to the modernist intellectualisation and elitisation of art. Its main manifestation is the figure of the intellectual (primarily, the artist) as the Other, often marked by specifically modernist tragic irony. The third chapter of the dissertation focuses on the novel A Single Man as the realisation of the concept of multiple loneliness. Subchapter 3.1 defines the specifics of the interconnection between the categories of loneliness and multiplicity in the text. In particular, it examines multigenre as a form of multiplicity and the polysemantic nature of the paratext. A Single Man also serves to test the concept of multiple loneliness, which arises from the protagonist’s multiple identity. This novel, which is key to Isherwood’s oeuvre, exemplifies a unique synthesis of the forms of loneliness in the dimensions of identity considered separately in the previous chapter. Subchapter 3.2 addresses the discourse of loneliness in a time-space perspective. In the novel, time and space function as existential markers, indicating the unavoidable and insurmountable loneliness of human existence. This is further reflected in the oppositions of urban and natural space and historical and queer time. The subchapter also analyses the spatio-temporal structure of the text in terms of the Foucauldian theory of heterotopia. Such heterotopias as the gay bar, the hospital, the university, the supermarket, and the gym each emphasise a certain aspect of the protagonist’s loneliness, intensifying his conflict with the Other or with himself. The concept of the circadian novel is central to the reading of A Single Man. It is established that the genre of the text is determined by the chronotopic complex of “a single day,” characterised by the cyclical closedness of space and the recursive repetitiveness of time. Its core is the chronotope of home as a reference point in the process of construction and functioning of identity. In conclusion, Christopher Isherwood’s fiction exhibits both the influence and the continuation of the modernist literary tradition, the key aspect of which is the turn to the discourse of loneliness. As an integral element of the modernist worldview, loneliness manifests itself throughout the writer’s entire oeuvre in both form and content, in the subject matter and poetics of the text, functioning as its conceptual meaning-making core. This, in turn, gives ample grounds for regarding Isherwood as an original and important artist rightfully belonging to the modernist paradigm and, more broadly, the 20th-century Anglophone literature.ukсамотністьдискурсмодернізмКрістофер Ішервудпрозаідентичністьромананглійський романжанрписьменник-емігрантнаративнаративні стратегіїангло-американська літератураавтобіографізмміждисциплінарність.lonelinessdiscoursemodernismChristopher IsherwoodfictionidentitynovelEnglish novelgenreémigré writernarrativenarrative strategiesAnglo-American literatureautobiographismіnterdisciplinarity.Дисертація