ПОХИЛЮК, ОленаОленаПОХИЛЮК2026-06-102026-06-102025-12-30ПОХИЛЮК, О. (2025). THE COGNITIVE ROLE OF SYNTACTIC INVERSION IN POETIC DISCOURSE (BASED ON THE WORKS OF TETIANA YAKOVENKO). Folia Philologica(10), 67–76. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/10/810.17721/folia.philologica/2025/10/8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22776This study explores the cognitive role of syntactic inversion in the poetic discourse of the contemporary Ukrainian poetess Tetiana Yakovenko. Poetic language often deviates from the standard grammatical structures, with inversion being a key mechanism for transforming linguistic expression. This phenomenon extends beyond the mere aesthetic function, serving as a powerful tool for the cognitive representation of experience and the structuring of the world’s conceptualization. Inversion alters the reader’s focus, emphasizing specific conceptual dominants, and frequently possesses deep bodily, emotional, or cultural motivation. The research analyzes inversion as a fundamental element that contributes to the sacralization of mundane phenomena, enhances the reader’s emotional immersion, and shapes a unique poetic vision in T. Yakovenko’s work. Drawing upon the latest developments in cognitive linguistics, the study views language not simply as a system of signs, but as a representation of cognitive experience rooted in the embodied perception and cultural context. The paper highlights how inversion functions to change the “themo – rhematic” order, thereby shifting the focus of attention and emphasizing new or salient information. This process is seen as a cognitive reconfiguration of the situation, reflecting the speaker’s affective state and anchoring a body-centric view of events. The concept of “sacralized inversion” is applied to understand how T. Yakovenko uses this device in philosophical and spiritual contexts, representing a state of being rather than a chain of events. Finally, the study draws parallels between T. Yakovenko’s use of inversion and its manifestation in the Polish and English poetry, including works by Czesław Miłosz, Wisława Szymborska, Emily Dickinson, and William Blake. This cross-linguistic comparison demonstrates the inversion’s universal function as a cognitive strategy for reorganizing reality, adding depth, rhythmic variation, and metaphysical tension to poetic texts. In T. Yakovenko’s case, inversion is systematically linked to the Christian verticality and embodied metaphor, creating a unique spiritual cognition rooted in the phenomenology of language as a space for encountering the transcendent. The analysis concludes that inversion in T. Yakovenko’s poetry is a structurally significant tool for modeling a sacred, philosophical, and existential worldview.У статті досліджується когнітивна роль синтаксичної інверсії в поетичному дискурсі сучасної української поетеси Тетяни Яковенко. Поетичне мовлення, що часто відхиляється від звичних граматичних структур, використовує інверсію як ключовий механізм мовної трансформації. Це явище виходить за рамки суто естетичної функції, виступає потужним засобом когнітивної репрезентації досвіду та структурування образної картини світу. Інверсія змінює фокус уваги читача, акцентує окремі концептуальні домінанти, часто має глибинну тілесну, емоційну або культурну мотивацію. Інверсія розглядається як фундаментальний елемент, що сприяє сакралізації буденних явищ, емоційному зануренню читача та формуванню унікального поетичного бачення у творчості Т. Яковенко. Згідно з новітніми розробками в когнітивній лінгвістиці, мова в дослідженні розглядається не просто як система знаків, а як репрезентант когнітивного досвіду, закоріненого в тілесності, емпіричному сприйнятті та культурному контексті. У науковій розвідці наголошено, що інверсія функціонує, змінюючи порядок тема – рема, тим самим пересуває фокус уваги й акцентує нову або значущу інформацію. Цей процес розглядається як когнітивна реконфігурація ситуації, що відображає афективний стан мовця та закріплює тілоцентричну картину подій. Концепція «сакралізованої інверсії» застосовується для розуміння того, як Т. Яковенко використовує цей прийом у філософських і духовних контекстах, репрезентуючи стан буття, а не ланцюг подій. У дослідженні проведено паралелі між використанням інверсії у творчості Т. Яковенко та її проявами в польській і англомовній поезії, зокрема у творах Чеслава Мілоша, Віслави Шимборської, Емілі Дікінсон і Вільяма Блейка. Це міжмовне порівняння демонструє універсальну функцію інверсії як когнітивної стратегії для реорганізації дійсності, додаючи глибини, ритмічної варіативності та метафізичної напруги до поетичних текстів. У творчості Т. Яковенко інверсія системно пов’язана із християнською вертикаллю та втіленою метафорикою, що формує унікальну духовну когніцію, закорінену у феноменології мови як простору зустрічі із трансцендентним. Отже, інверсія в поезії Т. Яковенко є структурно значущим інструментом моделювання сакральної, філософської та екзистенційної картини світу.ukсинтаксична інверсіякогнітивна лінгвістикапоетичний дискурсТетяна Яковенкосакралізаціятілесні схемиінтерпретаціяsyntactic inversioncognitive linguisticspoetic discourseTetiana Yakovenkosacralizationembodied schemasinterpretationСтаття