Журавльова Марія ДмитрівнаХаріна, Алла Володимирівна2023-05-312024-05-142023-05-312023Журавльова М. Д. Вплив комбінування фізичних та хімічних факторів на реплікацію вірусу Епштейна-Барр : кваліфікаційна робота магістра : 091 Біологія / Наук. кер. А. В. Харіна. Київ, 2023. 58 сhttps://ir.library.knu.ua/handle/123456789/3622В роботі було проведено серію експериментів на культурі клітин P3HR-1 (трансформовані В-лімфоцити), для дослідження цитотоксичності біметалевих наночастинок срібла та золота, а також їх антивірусної активності щодо вірусу Епштейна-Барр. Також було досліджено вплив інфрачервоного опромінення на ефективність наночастинок. Для встановлення цитотоксичності досліджували вплив наночастинок на проліферативну здатність клітин (фарбування трипановим синім), мітохондріальну активність (тест МТТ) та лізосомальну активність (реакція з нейтральним червоним). В тестах на цитотоксичність використовували неактивовані та активовані наночастинки. Сполуки вносили до клітин в концентрації 1 мкг/мл. Активацію наночастинок здійснювали за допомогою інфрачервоного опромінення протягом 10 хв. Проби для перевірки цитотоксичності відбирали через 1, 4 та 24 години після обробки. Для вивчення антивірусної активності використовували метод полімеразної ланцюгової реакції. Було показано, що найбільше пригнічення проліферативної здатності та лізосомальної активності виявляють наночастинки з вищим вмістом золота, ефективність яких підвищується при активації інфрачервоним опроміненням. Наночастинки з вищим вмістом срібла демонстрували значне пригнічення мітохондріальної активності та високий рівень антивірусної активності.ukвірус Епштейна-Баррцитотоксичністьантивірусна активністьбіметалеві наночастинкисріблозолотоМагістерська робота