Шаповал Лілія ОлександрівнаКравченко, Людмила Олександрівна2025-06-262025-06-262025Шаповал Л. І. Мовна політика в бізнесі та книговидавничій справі періоду Незалежності : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035 Філологія / Шаповал Лілія Олександрівна ; наук. кер. Л. Кравченко. Київ,2025. 91 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6797Темою роботи є мовна політика в бізнесі та книговидавничій справі періоду Незалежності. Метою роботи є виявлення основних перешкод розвитку українськомовного книговидання від кінця ХІХ–ХХІ століття, аналіз ставлення молоді до книг, написаних українською мовою, а також дослідження мовних чинників, що впливають на найменування ергонімів. Матеріалом дослідження стали 48 інтернет-магазинів із продажу книг та 300 ергонімів зі сфери бізнесу Гайсинського району Вінницької області. Основними перешкодами розвитку книговидавничої справи у ХІХ–ХХ ст. були заборони української мови й цензура, а в період Незалежності – слабке законодавче регулювання щодо використання російської мови. Після 1991 року ринок заполонив імпорт з РФ (до 90%) та значний наклад російськомовних книжок. Після початку війни ця тенденція змінилася: за 10 років, від 2014 до 2024, наклад російськомовних книг зменшився від 22049,1 тисяч примірників до 351,6, а імпорт книжок російських видавництв скоротився: з 2021 року до 2022 російської продукції ввезли на 3278 тисяч доларів менше. У 2024 році серед 48 проаналізованих інтернет-магазинів з продажу книг продукцію російських та білоруських видавництв продавали 12 сайтів, але до лютого 2025 року їх залишилося 8. Кількість сайтів із російськомовними книгами українських видань також зменшилася з 10 до 5. Початок війни у 2014 році та повномасштабне вторгнення у 2022 суттєво вплинули на читацькі вподобання: за результатами опитування 105 осіб, більшість респондентів почали свідомо підтримувати українські видавництва та відмовлятися від російськомовних книг. У процесі дослідження мовного оформлення ергонімів з’ясовано, що більшість становлять назви, написані кирилицею – 243 (81%) («Форум», «Стильняшка»), латинкою – 52 (17.33%) («Adrenaline», «Sweet Life») та змішані – 3 (1%) («Kвіт-Room»). Російською мовою оформлено лише 1 назву (0.33%) – 2 «Золушка». За денотатно-номінативною класифікацією найбільшу частину ергонімів складають комерціоніми – 179 (59.67%) («Сафарі», «Чобіток»), куліоніми – 89 (29.67%) («Мандарин», «Сосна»), сервісоніми – 19 (6.33%) («Кучерява краля») та готелоніми – 12 (4%) («Мандарин», «ГАЙСИН»). За типом творення переважають онімізовані загальні назви – 172 (57.67%) («Пузя», «Маєток»), ергоніми рекламного характеру – 52 (17.33%) («Всі свої», «CHEAP»), трансонімізовані антропоніми – 41 (13.67%) («Алекс», «Іринка»), абревіатурні утворення ініціального та словесно-складового типів – 21 (7%) («БудІмперія», «ТЕХНОТоп»), трансонімізовані топоніми – 14 (4.67%) («Поділля»). За мотивом номінації найбільшу групу становлять рецесивні – 173 (57.67%), мотивовані – 127 (42.33%). Серед мотивованих маємо: реально мотивовані – 46 (36.22% від мотивованих) та умовно мотивовані – 81 (63.78%).The topic of the research is language policy in business and publishing during the period of Ukraine’s Independence. The aim is to identify the main obstacles to the development of Ukrainianlanguage book publishing from the late 19th to the 21st century, to analyze young people’s attitudes toward Ukrainian-language books, and to investigate the linguistic factors influencing the formation and naming of ergonyms. The research material includes 48 online bookstores and 300 business ergonyms from the Haisyn district of Vinnytsia region. The main barriers to publishing in the 19th–20th centuries were language bans and strict censorship, and in the period of Independence – weak legislative regulation of Russian language use. After 1991, the market was flooded with imports from Russia (up to 90%) and a high circulation of Russian-language books. However, this trend changed after the war began: from 2014 to 2024, the number of Russian-language books dropped from 22,049.1 thousand to 351.6 thousand copies. Additionally, imports decreased: in 2021, Russian book imports totaled $4.658 million, while in 2022 – only $1.407 million, a $3.278 million decline. In 2024, out of 48 analyzed online bookstores, 12 websites sold books from Russian and Belarusian publishers, but by February 2025 only 8 remained. Similarly, the number of sites offering Russian-language books from Ukrainian publishers decreased from 10 to 5. The beginning of the war in 2014 and the full-scale invasion in 2022 significantly affected readers’ preferences: a survey of 105 respondents showed that most began consciously supporting Ukrainian publishers and rejecting Russian-language books. In the analysis of ergonyms, most names were written in Cyrillic – 243 (81%) (e.g., “Forum”, “Stylnyashka”), in Latin script – 52 (17.33%) (e.g., "Adrenaline”, “Sweet Life”), and mixed forms – 3 (1%) (e.g., “Kvit-Room”). Only one name was in Russian – “Zolushka” (0.33%). According to the denotative-nominative classification, the largest share of ergonyms are commercial names (commercionyms) – 179 (59.67%) (e.g., “Safari”, “Chobitok”), culinary names (culionyms) – 89 (29.67%) (e.g., “Mandaryn”, “Sosna”), service names (servicenyms) – 19 (6.33%) (e.g., “Kucheryava kralya”), hotel names (hotelonyms) – 12 (4%) (e.g., “Mandaryn”, “HAISYN”). By type of formation, the majority are onymized common nouns – 172 (57.67%) (e.g., “Puzia”, “Mayetok”), advertising-oriented names – 52 (17.33%) (e.g., “Vsi svoi”, “CHEAP”), transonymized anthroponyms – 41 (13.67%) (e.g., “Aleks”, “Irynka”), abbreviations (initial and compound types) – 21 (7%) (e.g., “BudImperiia”, “TEKHNOTop”), transonymized toponyms – 14 (4.67%) (e.g., “Podillia”). By motivation of naming, the largest group consists of recessive names – 173 (57.67%), motivated names – 127 (42.33%), including really motivated – 46 (36.22% of motivated), and conditionally motivated – 81 (63.78%).ukукраїнська мовамовна політикакниговидавнича справавласні назвиергонімибізнесUkrainian languagelanguage policypublishingproper namesergonymsbusinessБакалаврська робота