Циганюк , Ю. В.Ю. В.ЦиганюкДенисенко , В. В.В. В.Денисенко2026-06-172026-06-172019Циганюк, Ю. В., Денисенко, В. В. (2019). Normative-legal regulations of the institute of testimony from foreign words in the legislation of foreign countries. Comparison with domestic legislation. Вісник кримінального судочинства(1), 92–99.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23810The historical aspect of the exclusion of evidence based on rumors is observed for the first time in the thirteenth century. In the English case-law this practice was recognized in the decision-making process. For many years, this rule has developed in line with the recognition of the need for greater reliability of testimony from witnesses. The beginning of the nineteenth century is characterized by the attention of law specialists to the delineation of the boundaries of this rule and the formulation of exceptions to it. There were two main approaches at that stage, one of which showed that evidence based on rumors should be ruled out, except for cases where their admissibility was recognized. While in case of the other approach – the required evidence, based on general rules, is permissible, with the exception of particular cases. Formulation of the problem. Currently, in the countries of both the general and the continental system of law prevails the first approach in this regard. In Ukraine it is also used, although it is not legally fixed at the same time. In a detailed analysis of recent research and publications, I noted that the problem of foreign words is poorly researched, which makes the study relevant because it is conducted for the first time. The purpose of the article is to find out the use of foreign language words taken from foreign law and compare them with domestic law. The article uses an approach according to which the testimony from alien words is explored as directly related to the right of the accused to interrogate the persons indicating on the side of the charge. In the context of the article, the criminal procedural legislation of the Federal Republic of Germany, the CPC of Georgia, the CPC of the Republic of Moldova, the CPC of the Russian Federation, the criminal procedural rules of the United States and England have been analyzed, and a comparative analysis of these norms with the relevant norms of Ukrainian criminal procedural legislation has been conducted. After analyzing the above, it is determined that Anglo-American law regards the testimony of the witness «hearsay» as an institution that plays a fundamental role in the exercise of the functions of justice, and the rules of admissibility of testimony from other people’s words for the CPC of Ukraine are a kind of borrowing from the provisions of the doctrine of «hearsay». It is also emphasized that in the testimony of a witness from other people’s words within Ukraine there is a certain unreliability and a considerable probability of their erroneousness, because the person is a kind of retransmitter of perception of information and memory of another person about the event, and, accordingly, the truth of such testimony is questionable.Анотація. Ще у ХІІІ ст. у судовій практиці Англії виник історичний прецедент виключення доказів, які засновані на чутках. Упродовж багатьох років це правило мало свій розвиток поряд із визнанням потреби щодо надійності отриманих показань від свідків. Початок ХІХ ст. характеризується увагою науковців до окреслення меж цього правила і формулювання винятків із нього. На тому етапі виникли два основних підходи, один із них засвідчував, що докази на підставі чуток мають бути виключені, крім випадків, де визнана їх допустимість, а за іншим підходом – подібні докази, виходячи із загальних правил, є допустимими, крім виняткових випадків. На сучасному етапі у країнах як загальної, так і континентальної системи права переважає перший підхід. В Україні його також застосовують, хоча він одночасно не закріплений. При детальному аналізі останніх досліджень і публікацій зазначимо, що проблема пока- зань з чужих слів є малодослідженою, що і становить актуальність дослідження. Мета статті полягає у тому, щоб з’ясувати особливості використання інституту чужих слів у зарубіжному законодавстві та порівняти його із вітчизняним законодавством. У статті використаний підхід, згідно з яким показання з чужих слів досліджуються як прямо пов’язані із правом обвинуваченого на допит осіб, які свідчать на боці обвинувачення. У контексті теми статті проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство Федеративної Республіки Німеччини, КПК Грузії, КПК Республіки Молдова, КПК Російської Федерації, кримінально-процесуальні норми США та Великої Британії, а також проведений порівняльний аналіз цих норм із відповідними нормами українського кримінального процесуального законодавства. Проаналізувавши вище зазначене, визначено, що англо-американське право розцінює показання свідка «з чуток» (hearsay) як інститут, що відіграє фундаментальну роль у здійсненні функцій правосуддя, а правила допустимості показання з чужих слів за КПК України є своєрідним запозиченням положень доктрини «hearsay». Також наголошено на тому, що у показаннях свідка з чужих слів у межах України є певна ненадійність і чимала ймовірність їх помилковості, оскільки особа є своєрідним ретранслятором сприйняття інформації та пам’яті іншої особи про подію, відповідно істинність таких показань є сумнівною.uktestimony from foreign wordsforeign legislationdomestic legislationhearsay.показання із чужих слівзарубіжне законодавствовітчизняне законодавствоhearsay.Стаття