Астаф'єв, О.О.Астаф'єв2026-05-062026-05-062017Астаф'єв, О. (2017). Еволюція української еміграційної літературознавчої думки (від естетики неоромантизму до новітніх синтезів). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (27), 6–10.1728-2659УДК 82.477-31https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19734Проаналізовано еволюцію головних ідей українського еміграційного літературознавства, починаючи від неоромантизму Д. Донцова, Є. Маланюка, Ю. Липи та інших до появи праць І. Фізера, Б. Рубчака, Г. Грабовича. Головну увагу приділено проблемі, як стратегічні лінії екзильної літературознавчої думки, її опорні комплекси, "архетипи", "взірці" сприяли самоідентифікації української культури у світі, "синтезу" української материкової і позаматерикової літератури, методологічному плюралізму сучасного українського літературознавства.The article analyzes the evolution of the main ideas of Ukrainian emigration literary studies, ranging from the neo-romanticism by D. Dontsov, E. Malanyuk, Y. Lipa and others to the appearance of works by I.Fizer, B.Rubchak, G.Hrabovych. The focus lies on the contribution of strategic lines of exile literary thoughts and its basic facilities, "archetypes" and "models" to the self-identification of Ukrainian culture in the world, "synthesis" of the Ukrainian continental and non-continental literature, methodological pluralism of modern Ukrainian literary studies.ukукраїнське еміграційне літературознавствоеволюціяестетика неоромантизмусучасністьмеханізми взаємодіїсамоідентифікаціяплюралізмUkrainian emigration literary studiesevolutionneo-romanticism aestheticspresentthe mechanisms of interactionidentitypluralismСтаття