Коваль Анастасія ОлександрівнаВойтешенко, Іван Сергійович2024-09-132024-09-132024Коваль А. О. In silico дослідження молекулярних механізмів взаємодії гадоліній-органічних нанокомпозитів з фосфоліпазою С бета : випускна кваліфікаційна робота бакалавра : 091 Біологія / наук. кер. І. С. Войтешенко. Київ, 2024. 52 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/4728У цьому дослідженні проведений молекулярний докінг, щоб дослідити взаємодію між функціоналізованими вуглецевими точками, що містять і не містять гадоліній, з фосфоліпазою С бета (PLCβ). Процедуру молекулярного докінгу проводили за допомогою програмного забезпечення Smina, яке застосовує усереднені параметри для важких металів як гадоліній. Дослідження показало, що водневі зв’язки відіграють вирішальну роль у стабілізації взаємодій, тоді як взаємодії пі-катіонів і пі-аніонів значно підвищують специфічність і спорідненість зв’язування, особливо в частинках, що містять гадоліній. Аналіз підкреслив часті взаємодії з такими амінокислотами, як аргінін (ARG) і глутамінова кислота (GLU), що свідчить Ці результати підтверджуються дослідженнями in vivo та in vitro, які продемонстрували посилене скорочення гладких м’язів через активацію рецептора мускаринового ацетилхоліну, можливо, через алостеричну активацію PLCβ цими нанокомпозитами. Ці висновки створюють міцну основу для подальших досліджень, спрямованих на розробку контрастних речовин для МРТ на основі цих взаємодій. про сильну афінність зв’язування із багатими на ці амінокислоти регіонами. Домени TIM і PH були найчастіше представлені серед сайтів зв’язування наночастинок після докінгу.uaгадолініймолекулярний докінгнаночастинкифосфоліпаза С бетаМРТконтрастні речовиниафіністьБакалаврська робота