Борейко, Ю.Ю.БорейкоКулакевич, М.М.Кулакевич2026-04-132026-04-132023-08-08Борейко, Ю. & Кулакевич, М. (2023). Репрезентація церковнослов'янізмів у повсякденній мові віруючих українського православ'я. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(21), 4–7. https://doi.org/10.17721/sophia.2023.21.1УДК 2:811.163.1(477)10.17721/sophia.2023.21.1https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15651Based on the socio-historical features clarification of the Church Slavonic language development in Ukraine, the article reveals the Church Slavonic lexicon semantic potential in the Ukrainian Orthodox believers' everyday language using the semantic analysis example of individual lexical units. The significant importance of the Church Slavonic language as the Orthodox tradition foundation is determined. It is established that believers' everyday language in the form of an Orthodox sociolect appears as a linguistic microsystem characterized by certain parameters and possibilities of functioning. At the Ukrainian Orthodox believers' everyday communication level, archaic vocabulary becomes actual, new connotations appear, and the deatheization of a certain word group continues. The statement that by the beginning of the 90s of the 20th century the Ukrainian literary language development and the Church Slavonic liturgical language rehabilitation were not priority areas of state policy is substantiated. Having a confessional character, the Church Slavonic language was detached from live use in various spheres of social life and underwent numerous changes, codification, and normalization. This led to the traditional Ukrainian version displacement of the Church Slavonic language from use, which was reflected in its use in the church sphere. The influence of the living Ukrainian language tradition was manifested in the reproduction of the Church Slavonic language in the confessional environment. Russification of the Orthodox Church in the 19th century was contrasted with the oral liturgical tradition, which enabled priests and deacons to interpret Church Slavonicisms in the Ukrainian language during church services. Unlike the vernacular and book versions of the Ukrainian language, the Church Slavonic language was never used in live communication. It was used during prayers or religious services, and at the state level – as a literary language in diplomatic and legal correspondence. An exception is the borrowing of individual lexemes and syntactic constructions used in the modern Ukrainian language for stylistic purposes.На основі з'ясування суспільно-історичних особливостей розвитку церковнослов'янської мови в Україні розкрито смисловий потенціал церковнослов'янської лексики в повсякденній мові віруючих українського православ'я на прикладі семантичного аналізу окремих лексичних одиниць. Вказано на вагоме значення церковнослов'янської мови як підґрунтя православної традиції. Встановлено, що повсякденна мова віруючих у формі православного соціолекту постає мовною мікросистемою, що характеризується певними параметрами і можливостями функціонування. На повсякденному рівні комунікації віруючих українського православ'я відбувається актуалізація архаїчної лексики, з'являються нові конотації, триває деатеїзація певної групи слів. Обґрунтовано твердження, що до початку 90-х рр. ХХ ст. розвиток української літературної мови і реабілітація церковнослов'янської богослужбової мови не були пріоритетними напрямами державної політики. Церковнослов'янська мова, зважаючи на конфесійний характер, була відірваною від живого використання в різних сферах суспільного життя, зазнавала численних змін, кодифікації та нормування. Це призвело до витіснення з ужитку традиційної української версії церковнослов'янської мови, що відобразилося на її використанні в церковній сфері. Вплив української живої мовної традиції виявився у відтворенні церковнослов'янської мови в конфесійному середовищі. Русифікації православної церкви в ХІХ ст. була протиставлена усна богослужбова традиція, що давала змогу священникам і дияконам інтерпретувати церковнослов'янізми українською мовою під час церковних служб. На відміну від народного і книжного варіантів української мови, церковнослов'янська мова ніколи не вживалася у живому спілкуванні. Вона використовувалася під час читання молитов чи проведення богослужінь, а на державному рівні – як літературна мова в дипломатичному та юридичному листуванні. Винятком є запозичення окремих лексем та синтаксичних конструкцій, що використовуються у сучасній українській мові зі стилістичною метою.ukСтаття