Кравченко, Роксолана ІгорівнаРоксолана ІгорівнаКравченкоГоян, Олександр Яремович2026-02-022026-02-022026-01-26Кравченко Р. І. Науково-популярна тележурналістика в системі аудіовізу-альних медіа: освітні традиції та інноваційний потенціал : дис. ... доктор філософі : 061 Журналістика. Київ, 2025. 252 с.УДК 070.1+654.1+001.92](477):316.774:004.77(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10049Кравченко Р.І. Науково-популярна тележурналістика в системі аудіовізу-альних медіа: освітні традиції та інноваційний потенціал. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі журналістики за спеціальністю 061 журналістика. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена проблемі розвитку науково-популярного контенту в Україні, необхідності даного контенту як індикатора розвитку країни та для створення позитивного іміджу на міжнародній арені. Окрім цього в дослідженні розкривається проблема необхідності науково-популярних програм як способу для українців відволіктися від воєнних дій, що почалися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Теоретико-методологічна база дослідження представлена працями украї-нських і світових дослідників О. Гояна, Н. Гегелової, О. Пустового, І. Степури, Cary Funk, Jeffrey Gottfried, Amy Mitchell, Crook D., Djoymi Baker, Weißkopf M., Ingrid Ockert, Ірини Кузьми, Михайла Гриценка, Віти Гоян, Катерини Кошак, Данила Філоненка, Олега Джолоса, Оксани Лівіцької, Марії Кузнецової, Д. А. Шевченка, А.О. Горчикової, Синтії Д. Беннет, Allan S, Zelizer B., Н. Сидоренко, І. Свєженцевої, Людмили Федорук, Ш.Данвуді. Від початку написання дисертації 2018-го року фокус дисертації був на-цілений на необхідність створення даного контенту в країні як індикатора роз-витку держави та створення позитивного іміджу на міжнародній арені, утім з 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в дисертації також досліджувалася науково-популярна журналістика як спосіб для українців відволіктися від воєнних дій. Результат опитування показав, що на початку повномасштабного вторг-нення з 460 респондентів 298 (64,8%) використовували науково-популярний або розважальний контент для відволікання від війни, тоді як 162 (35,2%) не робили цього. З тих, хто відповів ствердно, 27,5% надавали перевагу науково-популярним програмам, 37,2% дивилися розважальний контент, а 35,3% диви-лися і те, і інше. Результати опитування показали приблизно однаковий результат незале-жно від гендеру респондентів. Так серед 143 опитаних чоловіків 87 (60,8%) потребували відволікання від новин про війну, а 56 (39,2%) не потребували. Серед 317 опитаних жінок 206 (65,0%) використовували науково-популярні чи розважальні програми як відволікаючий засіб, тоді як 111 (35,0%) не використовували. Таким чином можна говорити про необхідність подальшого створення в українському медіапросторі контенту даного спрямування. Результати контент-аналізу 32 загальнонаціональних телеканалів України показали, що лише 5 каналів транслюють науково-популярні програми. Серед них 4 виробляють власний контент (Ми-Україна, Enter фільм, Піксель TV, 5 канал). Ми-Україна, Enter фільм та 5 канал продукують продукт історичного спрямування, Піксель TV виготовляє проєкт для дітей про хімічні досліди. А телеканал Мега транслює програми іноземного виробництва здебільшого природничого спрямування. З огляду на такі результати можна говорити про дефіцит науково-популярного контенту на українському телебаченні. Цей висновок підтверджують і результати опитування аудиторії. Опиту-вання 421 респондента показало, що майже три чверті (73%) зазначили, що вмикали б канали частіше, якби в ефірі цих каналів був присутній контент нау-кового та освітнього спрямування. Водночас, контент-аналіз науково-популярних телеканалів на Youtube-платформі та дослідження упродовж 2-х років збільшення їхньої аудиторії показав такі результати: контент на більшості каналів YouTube змінився; зокрема, вони переорієнтувалися на реалії війни. Деякі канали просто згадали, що Росія вторглася на територію України і зараз в країні ведуться активні бойові дії, а деякі почали пояснювати, чому потрібно ховатися в бомбосховищах під час тривоги, як зброя, яку має українська армія (напр., Джавеліни, Стінгери чи Байрактари) працюють і до чого може призвести запуск Росією ракет з ядерними боєголовками. За рік повномасштабного вторгнення (дослідження проводилося у 2022-2023 рр.) аудиторія науково-популярних YouTube-каналів продовжувала зростати. Порівнюючи з 2022 роком у 10 досліджуваних каналах найбільший показник відсотково був +110% підписників, а найменший серед активних каналів +24,6%. Також дослідження показало, що у сфері освіти є проблеми з підготовкою фахових кадрів. Результати контент-аналізу свідчать, що cеред усіх 39 ЗВО, які мають спеціальність 061 “Журналістика”, навчальний курс “Науково-популярна журналістика” або суміжний з ним предмет є в 9 навчальних закладах, у 26-х – відсутній. Ще по 4-х ЗВО інформацію з'ясувати не вдалося. Серед закладів, які мають такий курс у 7 – це предмет за вибором, і лише у 2-х - обов'язковий предмет. Один заклад – Ужгородський національний університет – має такі предмети за вибором і на ступені Бакалавр, і на ступені Магістр. Таким чином, можна вважати, що в українській журналістській освіті справді бракує курсу, який би готував майбутніх професіоналів до написання матеріалів на наукову тематику. Тож, дослідження жанрових, тематичних і функціональних аспектів створення науково-популярного контенту є актуальним. Водночас існує низка теоретичних і практичних аспектів, що зумовлюють наукову проблему: Невелика кількість напрацювань у ЗВО щодо підготовки професійної компетентності журналіста, який планує надалі займатися науково-популярною журналістикою не дає змоги вивчити необхідну базу теоретичних знань і навичок журналістів, що готують матеріали на наукову тематику. Згідно з дослідженням Кравченко Р., лише в 9 ЗВО з 26 такий предмет є. Утім з цих 9-ти у 7 такий предмет є необов’язковим. Відсутність систематичного створення науково-популярних програм на телебаченні перешкоджає глибинному вивченню інструментів, якими повинен користуватися освітній журналіст. Це ускладнює визначення необхідних практичних навичок для автора контенту науково-популярного спрямування. У період воєнного стану і обмеженням мовлення каналів згідно з указами пре-зидента №151/2022 та №152/2022, спричинених війною, медійники, що продукують науково-популярні програми повинні перелаштовуватися під нові реалії і розвивати цей тип контенту на інших онлайн-платформах. Youtube-проєкти лишаються тільки на цій платформі і не присутні в телеві-зійному ефірі каналів, що не дає змоги поширювати контент науково-популярного спрямування на аудиторію різного віку. І це є частиною комплексної наукової проблеми, на розв'язання якої спрямовані методологічні ресурси нашої роботи. Ще одним дотичним аспектом, який ускладнює вивчення розвитку науково-популярної журналістики є слабка база якісних наукових досліджень щодо розвитку та тенденцій в галузі науково-популярної журналістики, створення актуальних освітніх програм. Об'єктом дослідження є науково-популярна тележурналістика в Україні. Предметом дослідження — комунікаційні особливості науково-популярних телепрограм України , їхня традиційна структура, формати і тенденції розвитку на світовому медіаринку. Мета дослідження — конкурентні особливості української науково-популярної тележурналістики, її комунікаційна структура, яка поєднує сформовані практикою ефірні традиції та сучасні тенденції розвитку. Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання: 1. З'ясувати систему науково-популярних телепрограм та їхні характеристики; 2. Дослідити історичні віхи розвитку науково-популярних програм в Україні; 3. Вивчити цільову аудиторію таких нішевих телепрограм; 4. Дослідити світовий досвід успіху телепрограм наукового спрямування; 5. Визначити тенденції розвитку цих науково-популярних програм на українському ринку; 6. Дослідити комунікаційні особливості науково-популярних програм. З огляду на проведені дослідження, проблематика подальшого дослідження науково-популярної журналістики є актуальною. Попри це, дослідження по створенню, публікації та популяризації контенту даного спрямування є малодослідженим, окрім того науково-популярна журналістика мало вивчається в в межах академічних студій із журналістики. Таким чином, це і підвищує потребу в нашому дисертаційному дослідженні. Методи дослідження. Під час написання дисертації були використані такі методи дослідження: аналіз літератури, контент-аналіз, індукцію, опитування студентів, анкетування, експертне опитування іноземних журналістів. Усі опитування є репрезентативними, оскільки відображають думки респондентів різних вікових категорій, соціального статусу, статі та регіону проживання. Наукова новизна дослідження пов’язана із дослідженням рівня зацікавленості аудиторією програм науково-популярного спрямування, вивченням особливостей функціонування науково-популярної журналістики в медіапросторі України і описом основних форматів при створенні науково-популярного контенту. Також під час дослідження було представлено портрет потенційної аудиторії науково-популярних проєктів. За допомогою досліджень, були описані прогалини у освітній сфері при підго-товці майбутніх журналістів. У результаті дослідження розв’язано комплексну проблему: дослі-джені теоретичні та практичні засади розвитку та функціонування науково-популярної журналістики в Україні, з’ясовані особливості створення науково-популярних програм в українському медіапросторі, змодельовано портрет потенційної української аудиторії науково-популярних програм, проаналізовані освітні програми 39 українських шкіл журналістики стосовно наявності в навчальних планах вибіркових дисциплін чи спецкурсів, пов'язаних з науково-популярною журналістикою, вивчено й удосконалено наукові підходи до визначення складників професійної компетентності освітнього журналіста, запропоновано модель створення науково-популярної телепрограми, проведено контент-аналіз науково-популярних програм в українському сегменті Youtube та в ефірі 32 загальнонаціональних телеканалів, проведене експертне опитування серед іноземних журналістів, які працюють у сфері науково-популярної журналістики, здійснене анкетування цільової аудиторії науково-популярних телепрограм, досліджено розвиток науково-популярних телепроєктів в Україні, проаналізовано необхідність створення науково-популярного телеконтенту для аудиторії, яка шукає можливості відволіктися від інформації з фронту.Kravchenko R.I. Popular science television journalism in the system of audiovisual media: educational traditions and innovative potential. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. Thesis for the Degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge “Journalism” in the specialty 061 – Journalism. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The dissertation is devoted to the problem of the development of science-popular content in Ukraine, its necessity as an indicator of the country’s development and as a means of creating a positive image on the international stage. In addition, the study addresses the need for science-popular programs as a way for Ukrainians to distract themselves from the hostilities that began after Russia’s full-scale invasion of Ukraine. The theoretical and methodological framework of the research is represented by the works of Ukrainian and international scholars, including O. Hoian, N. Hehelova, O. Pustovyi, I. Stepura, Cary Funk, Jeffrey Gottfried, Amy Mitchell, D. Crook, Djoymi Baker, M. Weißkopf, Ingrid Ockert, Iryna Kuzma, Mykhailo Hrytsenko, Vita Hoian, Kateryna Koshak, Danylo Filonenko, Oleh Dzholos, Oksana Livitska, Mariia Kuznetsova, D. A. Shevchenko, A. O. Horchykova, Cynthia D. Bennett, Allan S., Barbie Zelizer, N. Sydorenko, I. Sviezhensteva, Liudmyla Fedoruk, and S. Dunwoody. From the beginning of the dissertation in 2018, its focus was aimed at the need to create such content in the country as an indicator of state development and the formation of a positive international image. However, from February 24, 2022, following the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, the dissertation also examined science-popular journalism as a means for Ukrainians to distract themselves from the realities of war. The survey results showed that at the beginning of the full-scale invasion, out of 460 respondents, 298 (64.8%) used science-popular or entertainment content to distract themselves from the war, while 162 (35.2%) did not. Among those who responded positively, 27.5% preferred science-popular programs, 37.2% watched entertainment content, and 35.3% watched both. The survey results were approximately the same regardless of gender. Among 143 male respondents, 87 (60.8%) needed distraction from war-related news, while 56 (39.2%) did not. Among 317 female respondents, 206 (65.0%) used science-popular or entertainment programs as a means of distraction, while 111 (35.0%) did not. Thus, there is a clear need for the further development of this type of content in the Ukrainian media space. The results of a content analysis of 32 nationwide Ukrainian television channels showed that only five channels broadcast science-popular programs. Among them, four produce their own content (We–Ukraine, Enter Film, Pixel TV, Channel 5). We–Ukraine, Enter Film, and Channel 5 produce historically oriented content; Pixel TV produces a children’s project about chemical experiments. The Mega channel broadcasts foreign-produced programs, mainly of a natural-science orientation. Based on these results, it can be concluded that there is a deficit of science-popular content on Ukrainian television. This conclusion is also confirmed by audience survey results. A survey of 421 respondents showed that almost three-quarters (73%) stated that they would watch television channels more often if scientific and educational content were present in their broadcasts. At the same time, a content analysis of science-popular channels on the YouTube platform and a two-year study of the growth of their audiences revealed the following results: content on most YouTube channels has changed, particularly reorienting toward wartime realities. Some channels merely mentioned that Russia had invaded Ukraine and that active hostilities were ongoing, while others began explaining why it is necessary to take shelter during air-raid alerts, how weapons used by the Ukrainian army (e.g., Javelins, Stingers, or Bayraktars) function, and what consequences could result from Russia launching missiles with nuclear warheads. During the year of the full-scale invasion (the study was conducted in 2022–2023), the audience of science-popular YouTube channels continued to grow. Compared to 2022, among the ten channels studied, the highest increase was +110% in subscribers, while the lowest among active channels was +24.6%. The study also showed that there are problems in the education sector related to the training of qualified professionals. The results of the content analysis indicate that among all 39 higher education institutions offering the specialty 061 “Journalism,” the course “Science-Popular Journalism” or a related subject is available in only nine institutions, while it is absent in 26. For four institutions, information could not be obtained. Among the institutions that offer such a course, it is elective in seven and mandatory in only two. One institution—the Uzhhorod National University—offers such elective courses at both the Bachelor’s and Master’s levels. Thus, it can be concluded that Ukrainian journalism education indeed lacks courses that would prepare future professionals to produce science-related content. Therefore, research into the genre-based, thematic, and functional aspects of creating science-popular content is relevant. At the same time, there are a number of theoretical and practical aspects that shape the scientific problem. The limited number of developments in higher education institutions related to training the professional competence of journalists who plan to work in science-popular journalism does not allow for comprehensive acquisition of the necessary theoretical knowledge and skills. According to Kravchenko’s research, only nine out of 26 institutions offer such a course, and in seven of them it is optional. The lack of systematic production of science-popular programs on television hinders in-depth study of the tools that an educational journalist should use and complicates the identification of the practical skills required for authors of science-popular content. During the period of martial law and broadcasting restrictions imposed by Presidential Decrees No. 151/2022 and No. 152/2022 due to the war, media professionals producing science-popular programs must adapt to new realities and develop this type of content on other online platforms. YouTube projects remain confined to that platform and are not broadcast on television, which prevents the dissemination of science-popular content to audiences of different ages. All of this constitutes part of a complex scientific problem addressed by the methodological resources of this study. Another related aspect that complicates the study of the development of science-popular journalism is the weak base of high-quality academic research on trends in the field and on the creation of relevant educational programs. The object of the study is science-popular television journalism in Ukraine. The subject of the study is the communication features of Ukrainian science-popular television programs, their traditional structure, formats, and development trends in the global media market. The aim of the study is to identify the competitive features of Ukrainian science-popular television journalism and its communication structure, which combines established broadcast traditions with modern development trends. To achieve this aim, the following objectives were set: 1. To identify the system of science-popular television programs and their characteristics; 2. To examine the historical stages of development of science-popular programs in Ukraine; 3. To study the target audience of such niche television programs; 4. To analyze international experience in the success of science-oriented television programs; 5. To determine development trends of science-popular programs in the Ukrainian market; 6. To investigate the communication features of science-popular programs. Based on the conducted research, the issue of further study of science-popular journalism remains relevant. Nevertheless, research on the creation, publication, and promotion of such content remains insufficient, and science-popular journalism is rarely studied within academic journalism programs. This increases the need for the present dissertation research. Research methods. The following methods were used in the dissertation: literature analysis, content analysis, induction, student surveys, questionnaires, and expert interviews with foreign journalists. All surveys are representative, as they reflect the views of respondents of different age groups, social status, gender, and regions of residence. Scientific novelty. The novelty of the study lies in examining the level of audience interest in science-popular programs, analyzing the functioning of science-popular journalism in the Ukrainian media space, and describing the main formats for creating science-popular content. The study also presents a profile of the potential audience for science-popular projects and identifies gaps in journalism education in the training of future professionals. Results. The research solved a complex scientific problem by examining the theoretical and practical foundations of the development and functioning of science-popular journalism in Ukraine; identifying features of creating science-popular programs in the Ukrainian media space; modeling the profile of a potential Ukrainian audience for science-popular programs; analyzing the curricula of 39 Ukrainian journalism schools regarding the presence of elective disciplines or special courses related to science-popular journalism; refining scientific approaches to defining components of professional competence of an educational journalist; proposing a model for creating a science-popular television program; conducting content analysis of science-popular programs in the Ukrainian segment of YouTube and on 32 nationwide television channels; carrying out expert surveys among foreign journalists working in the field of science-popular journalism; surveying the target audience of science-popular television programs; studying the development of science-popular television projects in Ukraine; and analyzing the need for science-popular television content for audiences seeking opportunities to distract themselves from frontline information.ukнауково-популярна тележурналістикааудіовізуальні медіаінноваційний потенціалосвітаконвергентністьконтентштучний інтелектаудиторія.science-popular television journalismaudiovisual mediainnovative potentialeducationconvergencecontentartificial intelligenceaudience.Дисертація